Рішення № 24390819, 31.05.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року Справа № 13/5026/725/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско», м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 4, поверх 2

про стягнення 39 810,00 грн. штрафу,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі взаємовідносини сторін:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця»звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до ТОВ «ТЕП Транско»про стягнення 39810 грн. штрафу та відшкодування судових витрат. Представник позивача вимоги підтримав та посилається на комерційний акт. Вказує на відповідальність відправника за правильність зазначення ваги вантажу.

Відповідач вимоги заперечив, подав письмовий відзив на позов. Представник просить відмовити в позові, оскільки допущена помилка в зазначенні ваги вантажу. Перевізник же отримав повну плату за перевезення з урахуванням завищення ваги вантажу, тому його права не порушені.

Позовні вимог позивач обгрунтовує тим, що в жовтні 2011р. по залізничній накладній №43412188 зі станції Куряж на станцію Бердянськ для ДП «Бердянський морський торгівельний порт»в залізничному вагоні-зерновозі №95098315 направлено вантаж шроту.

На шляху слідування потягу, 02.11.2011р. на станції Синельникове-1 було проведено контрольний огляд та контрольне зважування вагону №95098315. В результаті встановлено, що маса вантажу, зазначена відправником, не відповідає масі контрольного зважування з різницею в 20950 кг в бік зменшення.

Вагон-зерновоз технічно справний, течі вантажу немає. Люки та штурвали опломбовані. Доступу до вантажу немає. Цілісність пломб не порушена.

Позивачем 02.12.2011р. складено комерційний акт АА №036150/51 на підставі ст. 129 Статуту залізниць України та п. 4 «Правил складання актів»(наказ Мінтрансу від 28.05.2002р. №334) .

Спірний залізничний вагон-зерновоз №95098315 04.11.2011р. прибув на станцію призначення Бердянськ. На підставі комерційного акту було здійснено перевірку вантажу. Встановлено, що різниці в масі вантажу проти даних комерційного акту немає (розділ «Є»комерційного акту).

На підставі положень ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України позивач нараховує штраф у розмірі 5-кратної провізної плати за всю відстань перевезення, що складає 39810 грн.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача.

Позивач і відповідача є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання.

Між сторонами виникли відносини перевезення вантажу залізничним транспортом України за плату, що врегульовано вимогами Господарського кодексу України, Статутом залізниць України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про залізничний транспорт», іншими підзаконними нормативними актами.

Згідно положень ст. 6 Статуту залізниць України накладна на перевезення є обов'язковою письмовою формою двосторонньої угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та перевізником на користь третьої особи -одержувача.

Відповідно до положень ст. 23 Статуту залізниць та вимог Наказу Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. «Правила перевезення вантажів»відповідальність за завантаження вагонів, передачу вагонів на відправку, правильність оформлення перевізних документів, зазначення маси вантажу - несе відправник. Суд не бере до уваги твердження відповідача про допущену помилку у зазначенні ваги вантажу, оскільки відповідач не вчинив жодних дій на коригування записів, внесення змін до перевізних документів.

31.10.2011р. відповідач завантажив вагон-зерновоз №95098315 з оформленням згрупованої накладної та зі станції Куряж направив вантаж на адресу одержувача ДП «Бердянський морський торгівельний порт». Маса вантажу у вагоні зазначена відповідачем -62050 кг (а.с. 9).

Позивачем 02.11.2011р. на станції Синельникове-1 складено комерційний акт АА №036150/51/902 про невідповідність маси вантажу, вказаній в документах з масою, завантаженого фактично (а.с. 11). Вагон зважений на справних 150-тонних залізничних вагах. Актом підтверджено справність вагону, належність пломб на люках та відсутність течі вантажу.

Акт загальної форми №826 від 02.11.2011р. підтверджує переважування вагону №95098315 на станції Синельникове-1 та різницю в вазі від заявленої на 20950 кг (а.с. 12).

Позивач за допомогою формуляра (технічного паспорта) 150-тонних залізничних ваг №6 по ст. Синельникове-1 підтвердив належний технічний стан зважувального пристрою (а.с. 13).

Відповідач своїм листуванням з одержувачем вантажу підтвердив масу вантажу 41050 кг та відсутність претензій до нього з боку одержувача вантажу (а.с. 46-47).

Станція Куряж телеграмою (а.с. 16) підтвердила правильну вагу вантажу 41050 кг. Вказані документи не спростовані відповідачем в належний спосіб в розумінні вимог ст. 33 ГПК України.

В той же час суд враховує обставини, що позивачу компенсовані всі додаткові витрати на розчеплення потягу, переважування вантажу, досилання вагону тощо (зворот а.с. 9) Бердянським морським торгівельним портом. Проведення повного розрахунку по додаткових роботах та витратах підтвердив представник позивача. Тобто, позивач не поніс збитків та додаткових витрат за результатами переважування вантажу відповідача у вагоні №95098315 та складання комерційного акту.

Представник відповідача подав клопотання про зменшення до 50% суми штрафу з мотивів відсутності збитків чи негативних наслідків для позивача, з посиланням на ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України.

Представник позивача клопотання заперечив та вказує на відсутність виключних обставин для зменшення штрафу та визначення розміру штрафу Кабінетом Міністрів України, що не підпадає під норми матеріального права.

Суд вважає за можливе застосувати право суду на зменшення розміру штрафу на підставі ст. 83 ГПК України, оскільки Статут залізниць України є складовою частиною інших норм права, цивільного та господарського судочинства і не має якогось привілейованого статусу по відношенню до інших актів -ЦК і ГК України. Суд враховує відсутність збитків для позивача та надмірність розміру штрафу в порівнянні з перевізною платою та вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача.

Аналогічні правові позиції викладені в Постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2012р. у справі №23/152.

Позовні вимоги про стягнення 39810 грн. штрафу з відповідача -задовольнити частково, в сумі 19905 грн. (50% від заявленого). В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 83 п. 3 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача -товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско», м. Черкаси, просп. Хіміків, 4, поверх 2, код ЄДРПОУ 32291375, рахунок №26008013016794 в ПАТ «ВТБ банк»м. Київ

на користь позивача - державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, одержувач коштів: ВСП «Запорізька дирекція залізничних перевезень»ДП «Придніпровська залізниця», рахунок 26007000215001 в ДФ АБ «Експрес-Банк»МФО 306964

19905 грн. штрафу, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя Г.М. Скиба

Повний текст рішення підписано 01.06.2012р.