Ухвала суду № 24390791, 01.06.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

"01" червня 2012 р. № 02-02/5028/658/2012

Суддя Iвченко С.М., розглянувши матеріали заяви від 29.05.12, яку подав

Боржник: Приватне акціонерне товариство "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", код ЄДРПОУ 23498273, вул. Інструментальна, 4, м.Чернігів,14037

Предмет спору: про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Боржник подав заяву про порушення у відповідності до ст.ст.6,7,8,11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство , зазначивши , що не в змозі одночасно забезпечити виконання усіх грошових зобов"язань перед кредиторами і у зв"язку з виникненням обставин, передбачених абз.2 п.5.ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів приймати рішення про ліквідацію боржника , прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство.

Положеннями ч. 2 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають як кредитор, так і боржник.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Частиною 5 статті 7 Закону передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону ). Причому у відповідності до вимог ст.ст. 33,34,36,38 Господарського процесуального кодексу України зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, які подаються господарському суду разом з заявою про порушення справи про банкрутство в оригіналах чи належним чином завірених копіях , оскільки їх витребування судом можливе лише у разі неможливості заявника самостійно їх подати.

Без наявності виконавчого провадження щодо боржника відсутні ознаки його неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності. Наявність загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, може мати місце лише у випадку конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні. Про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання справи про банкрутство, свідчить неможливість задоволення вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні, що має підтверджуватись відповідними доказами виконавчого провадження .

2

Отже, в будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

Згадані правові позиції викладено у постановах Верховного Суду України від 6 вересня 2011 року №3-84гс11, від 26 грудня 2011р. № 3-137гс11, які у відповідності до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для застосування у подібних правовідносинах. Про подібне викладено також у постановах Вищого господарського суду України від 16.03.11р. № 50/467б та від 08.06.11р. № 16/87/09-21/134/09, перегляду яких стосувались згадані вище постанови Верховного Суду України.

Як вбачається, заява боржника про порушення провадження у справі про його банкрутство подана на підставі ч.5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв"язку з виявленням факту загрози неплатоспроможності, внаслідок якої боржник зазначив, що не в змозі одночасно забезпечити виконання усіх грошових зобов"язань перед кредиторами.

У підтвердження викладених обставин до заяви про порушення справи про банкрутство боржник не надав та не зазначив вичерпних доказів, які б свідчили про розмір і склад активів та зобов"язань перед кредиторами, згідно яких можна було б зробити висновок про неплатоспроможність боржника чи загрозу такої неплатоспроможності. Натомість, додані окремі докази, зокрема, постанови ДВС про арешт коштів боржника від 19.10.11р. та від 09.12.11р. , а також договори купівлі-продажу цінних паперів від 14травня 2012р. № 4-БВ/1 та 1-БВ та акти прийому-передачі цінних паперів за згаданими договорами , вказують про наявність на час накладення арешту виконавчих проваджень на суми 415715,05грн. та 386635,88грн. та передачу 16.05.12р. у власність боржника цінних паперів на суми 6002200грн. та 12003200грн.. Зі згаданих доказів не вбачається ознак неплатоспроможності чи її загрози, оскільки зазначені активи боржника у кілька разів перевищують зазначені боржником зобов"язання. Конкретних відомостей про фінансовий і майновий стан боржник у заяві не навів, не зазначив доказів, які б вказували на такий стан, а лише обмежився вказанням у заяві загальними фразами про складну економічну ситуацію в країні, пов"язану зі світовою економічною кризою, що суттєво вплинуло на боржника та його подальше існування, зменшення попиту на товари широкого споживання, коливання курсу іноземної валюти протягом 2008-2009років, які унеможливили отримання прибутку від основної діяльності та призвело до накопичення боргів перед контрагентами та банківськими установами.

Також суду не надано доказів наявності виконавчого провадження на час звернення до суду. Прикладені до матеріалів справи постанови ДВС про арешт грошових коштів не є достатніми доказами цього, оскільки боржником не надано копій судових рішень, виконавчих документів, виданих на їх примусове виконання, постанов про відкриття виконавчого провадження, довідок ДВС про наявність незавершеного виконавчого провадження чи постанов про закінчення виконавчого провадження та інших доказів вжитих у виконавчому провадженні заходів ( опису та арешту майна, його оцінки, призначення чи проведення торгів з продажу арештованого майна). Надання згаданих доказів є обов"язковим з врахуванням перереєстрації установчих документів та зміною місцезнаходження боржника, які можуть впливати на виконавче провадження .

У заяві боржник вказує на те, що в зв"язку з виникненням обставин, передбачених абз.2 п.5.ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів приймати рішення про ліквідацію боржника , прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство. Ні дата і номер подібного рішення, ні назва органу боржником в заяві про порушення справи не вказані , а доданий до заяви протокол №03/2012 від 10.03.12р. чергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Інноваційна страхова компанія " Інвестсервіс " свідчить, що при обговоренні питання 6 порядку денного "Про план роботи на 2012р." голова правління товариства доповідав про скрутне фінансове становище, пропонував розпочати процедуру банкрутства , пропонував план санації . На голосування ставилось

3

питання щодо прийняття черговими загальними зборами акціонерів товариства рішення про початок процедури банкрутства та затвердження проекту плану санації, однак згаданий протокол чергових загальних зборів акціонерів вказує, що за результатами голосування по 6 питанню порядку денного ухвалено:" Затвердити план роботи товариства на 2012р. за основними напрямками роботи". Згадування про ініціювання звернення до суду з питання порушення справи про банкрутство, затвердження плану санації, уповноваження голови правління на підписання та подання заяви до суду у такому рішенні відсутнє. Хоча при цьому рішення по 9 питанню порядку денного загальних зборів кредиторів щодо нової редакції Статуту товариства вказує на надання повноважень голові правління товариства підписати нову редакцію Статуту у нотаріуса.

Ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо заяву підписано особою, яка не має права її підписувати та з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України . Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення. Ухвала про повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду може бути оскаржена у встановленому порядку.

У відповідності до п. 1,3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду здійснюється у разі підписання заяви особою, яка не має права її підписувати, та у разі, коли в заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

За таких обставин, коли заяву про порушення справи про банкрутство підписано головою правління товариства без наявності рішення загальних зборів акціонерів щодо уповноваження на це, а також у зв"язку з незазначенням у заяві обставин неплатоспроможності боржника чи загрози неплатоспроможності , доказів , які це підтверджують , суд доходить висновку про необхідність повернення заяви боржника з доданими доказами без розгляду , а також повернення у зв"язку з цим на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судового збору у сумі 5470грн., сплаченого за квитанцією №7863580 від 29.05.12р..

Керуючись ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , п. 1,3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про порушення справи про банкрутство з доданими доказами повернути боржнику.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернути боржнику судовий збір у сумі 5470грн., сплачений за квитанцією №7863580 від 29.05.12р..

Додаток на 78 арк.

Суддя С.М.Івченко