Ухвала суду № 24390198, 30.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"30" травня 2012 р.№ 5017/2012/1020

Суддя Найфлейш В.Д. розглянувши заяву від 28.05.2012р. за № 2385/2012 Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (67000, Одеська обл., Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Калініна, 55, код ЄДРПОУ 37958466).

про порушення справи про банкрутство Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

ВСТАНОВИВ:

28.05.2012 року Миколаївська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби звернулась до господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з неспроможністю виконати грошове зобов'язання у сумі 510,00 грн. та відсутністю боржника за місцезнаходженням.

Згідно п. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином -суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).

Згідно п. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання -зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відповідно п. 4.5 до рекомендації Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004р. № 04-5/1193 закон про банкрутство не зазначає, які зобов'язання належить вважати податком і збором (обов'язковим платежем) і які саме суми мають враховуватися господарським судом при порушенні провадження у справі про банкрутство за такими вимогами.

Господарський суд не може застосовувати положення ст. 1 Закону про банкрутство щодо визначення терміна „грошове зобов'язання" до зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), оскільки у частині 2 ст. 1 ЦК України зазначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування" визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування" будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, викладеним у цьому Законі. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно ст. 13 Закону України „Про систему оподаткування" в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14, 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України „Про систему оподаткування", сплаті не підлягають. З огляду на наведене закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягується до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України „Про державну податкову службу в України" пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних та фінансових санкцій враховуються окремо.

Вказана правова позиція підтримується постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство" до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф) визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі.

Згідно ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Враховуючи, що заява про порушення справи про банкрутство Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 не підписана уповноваженою особою, а також заявник не надав документи, що підтверджують викладені в заяві обставини відносно наявності грошових зобов'язань в сумі 510,00 грн., оскільки вказана сума штрафних санкцій не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на підставі п. 1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд повертає заяву Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби без розгляду.

Керуючись ст. ст. 1, 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.3 ст. 63, ст.86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про порушення справи про банкрутство Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство з додатком на 22 аркушах та конверт.

Примірник ухвали надіслати сторонам.

Суддя Найфлейш В.Д.