Рішення № 24389620, 24.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" травня 2012 р.Справа № 5017/514/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"

до відповідачів Одеської залізниці

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна"

про стягнення 4897,20грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача Одеської залізниці: ОСОБА_2, довіреність від 03.01.12р.;

Від відповідача ТОВ "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна": не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Одеської залізниці, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна" про стягнення вартості нестачі у розмірі 4897,20грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.12р. порушено провадження у справі №5017/514/2012.

12.03.12р. від позивача надійшов лист(вх.№7438/2012 від 12.03.12р.), згідно якого просить суд витребувати у Одеської залізниці оригінал залізничної накладної №51084739 від 13.11.11р., та копії актів загальної форми №33814 та №33820 від 18.11.11р. на підставі яких складався комерційний акт, а також клопотання вих.№1423 від 05.03.12р., згідно якого у зв'язку з виробничою неможливістю прибуття у судове засідання, просить суд розглянути подані матеріали справи без участі представника позивача.

На підставі розпорядження голови суду від 14.03.2012р., у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді господарського суду Одеської області Гута С.Ф., справу №5017/514/2012 передано на розгляд судді Панченко О.Л.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.12р. прийнято справу №5017/514/2012 до провадження судді Панченко О.Л.

Приймаючи до уваги, що суддя Гут С.Ф. повернувся з відрядження, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 26.03.12р. передано справу №5017/514/2012 на розгляд судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф.

04.04.12р. на адресу господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання вих.№1445 від 28.03.12р.(вх.№10138/2012 від 04.04.12р.), згідно якого у зв'язку з виробничою неможливістю прибуття у судове засідання, просить суд розглянути подані матеріали справи без участі представника позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.12р. прийнято справу №5017/514/2012 до провадження судді Гут С.Ф.

Відповідач Одеська залізниця проти позову заперечує, з підстав які викладені у запереченні на позов(вх.№10334/2012 від 05.04.12р.), та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає про те, що відповідно до залізничної накладної №51084739 завантаження вагону №60446580 проводилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Вагон з вантажем прибув на станцію Сорока Одеської залізниці, в технічно справному стані, що підтверджується комерційним актом АА 021818/1209 від 19.11.2011р., згідно якого при перевірці виявлено навантаження нижче бортів 150 мм. Ці обставини вказують на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані. Відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

Відповідач ТОВ "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна" в судові засідання не з'являвся. Поряд з цим надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву(вх.№10586/2012 від 09.04.12р.), згідно якого проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, та розглядати справу за відсутності представника. В обґрунтування відзиву зазначає про те, що 13.11.2011р. по залізничній накладній №51084739 на адресу Іллінецького районного паливного складу ПрАТ "Вінницяоблпаливо" було відвантажено вугілля. З прибуттям вагону №60446580 на ст. Знамянка, Одеської залізниці було здійснено переважування вагону. При переважуванні було встановлено недостачу 4400,00кг, про що складено комерційний акт АА №021818/1209 від 19.11.2011р. В комерційному акті зазначено, що вагон в технічному відношенні виявився справним. Просипання вантажу відсутнє. Двері та люка щільно зачинені. На поверхні вантажу є виборки довжиною 4,5м, шириною 1,2м, глибиною - 0,350м справа за рухом потягу над 1-2-3 люками, та над 5 люком довжиною 1,5м, шириною 1,0м, глибиною -0,30м справа за рухом потягу, та над 7-м люком довжиною 1,5м, шириною - на всю ширину вагону, глибиною - 0,250м справа за рухом потягу. Захисне маркування у місцях поглиблення порушене. Обставини, викладені в комерційному акту щодо наявності поглиблень та відсутність захисного маркування свідчать про виїмку вугілля при транспортуванні. Завантаження вугілля було здійснено вантажовідправником в технічно справний вагон. Вантажовідправником були застосовані додаткові заходи по збереженню вантажу. Вантаж розміщено і закріплено згідно з Технічних умов правильно, про що зазначено в розділі зворотної сторони залізничної накладної. В цілях схоронності вантажу було застосовано маркування вапном, що зазначено в розділі 4 зазначеної накладної. Таким чином в даному випадку відповідальність за нестачу повинна бути покладена на залізницю, виходячи з принципу її провини тощо залізниця не довела, що недостача виникла внаслідок обставин, яких вона не могла запобігти й усунути.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

14.05.2010р. між ТОВ "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна" (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Вінницяоблпаливо"(Покупець) було укладено договір поставки №14/05-2010, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця Товар, зазначений в додатках до даного договору, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатках до нього зобов'язався прийняти та оплатити Товар.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.1.1. договору №14/05-2010 від 14.05.2010р. оплата Товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Форма розрахунків -100% передоплата вартості узгодженої партії на підставі рахунку Постачальника.

13.11.2011р. по залізничній накладній №51084739 напіввагон №60446580 на адресу Іллінецького паливного складу ПрАТ "Вінницяоблпаливо", ТОВ "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна" відвантажило 69т вугілля антрацит марки АМ.

На підставі рахунку №13 від 14.11.2011р. позивач в порядку календарної черговості платіжним дорученням №15717 від 15.11.2011р. перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти на загальну суму 100000грн. за поставку вугілля.

18.11.2011р. з прибуттям напіввагону на станцію Знам'янка Одеської залізниці у вагоні виявлено поглиблення на поверхні вантажу. На підставі актів загальної форми ст.Знам'янка Одеської залізниці №№33814, 33820 від 18.11.2011р. про виявлення у вагоні поглиблення вантажу вагон подано на вагову - перевірку. По документам значиться тара з бруса 24000кг, нетто 69000кг.

При перевірці виявилось завантаження рівномірне нижче бортів 150мм. Відповідно до залізничної накладної завантаження вантажу антрацит АМ навалом нижче бортів рівень відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу наявні виборки праворуч за рухом потягу: над 1-2-3 люками довжиною 4500мм, шириною 1200мм, глибиною 350мм, над 5 люком довжиною 15000мм, шириною 1000мм, глибиною 300мм, над 7-ми люками довжиною 1500мм на всю ширину вагону глибиною 250мм. Просипання вантажу відсутнє. Люка та двері щільно закриті. Каток не застосовувався. Поверхня вантажу маркована вапном, в місцях поглиблення доступ до вантажу усунений за допомогою маркування вапном. При переважуванні напіввагону на 150 - тонних вагонних вагах ст. Знам'янка(держповірка ваг 15.11.2011р.) виявлено: вага брутто 88600кг, тара з брусу 24000кг, вага нетто 64600кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 4400кг. Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні поміститись міг. Виявлена недостача вугілля в кількості 4400кг, зафіксована комерційним актом №АА 021818/1209 від 19.11.2011р. На станції призначення вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акту.

Із зазначених у залізничній накладній №51084739 даних вбачається, що відправником було застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано: вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов; вантаж марковано вапном, профілактика проведена шляхом змащування бортів та підлоги. Згідно залізничної накладної вугілля завантажувалось засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що вказано в накладній і підтверджено підписом представника, без участі залізниці.

Як вбачається з матеріалів справи (наданого позивачем розрахунку заборгованості) розрахунок понаднормативної нестачі складає: 4,4т-0,69т = 3,71т.; де, 0,69т - сума норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто, яка відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України: 21.11.2000р. №644, становить 1 % маси нетто вугілля, зазначеної у перевізних документах: 69т х 1%: 100% = 0,69т.; Ціна однієї тони вугілля на підставі рахунку ТОВ "ГЗФ"Центральна" №13 від 14.11.2011р. (без врахування залізничного тарифу) з урахуванням ПДВ становить 1320,00грн.: 1100,00грн. х 1,2 = 1320,00грн.; Загальна сума недостачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження значення маси нетто становить 4897,20грн.:1320,00грн. х 3,71т = 4897,20грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення вартості нестачі у розмірі 4897,20грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із ст.307 ГК України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між вантажовідправником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна") і перевізником (Одеською залізницею) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо".

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у напіввагон №60446580 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У ст.32 Статуту залізниць України також встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Таким чином матеріали справи свідчать про те, що завантаження вантажу здійснено вантажовідправником у вагон, який знаходився у технічно справному стані. Також встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у вагон вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення, які передбачені вимогами Технічних умов та вимогами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу і вантаж зданий до перевезення залізниці, яка прийняла вказаний вантаж до перевезення без жодних зауважень.

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Між тим, акти загальної форми №33820 та №33814 від 18.11.2011р. та комерційний акт, які складені під час перевезення вантажу у вагоні №60446580 та досліджені господарським судом в їх сукупності, дозволяють господарському суду дійти висновку про наявність вини залізниці у недостачі вантажу, оскільки вказані акти свідчать про наявність ознак втрати вантажу під час його перевезення.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідальність за нестачу слід покласти на перевізника -Одеську залізницю, а вантажовідправника -Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна" від відповідальності звільнити.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" про стягнення з Одеської залізниці вартості нестачі у розмірі 4897,20грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача Одеської залізниці на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1609,50грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65023, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, п/р 26003000001 в АБ"Експрес-Банк" Одеська філія, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шоссе, 122, код ЄДРПОУ 01880670, р/р№2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571) вартість нестачі у розмірі 4897(чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім)грн.20коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1609(одну тисячу шістсот дев'ять)грн.50коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.05.2012р.

Суддя Гут С.Ф.