Рішення № 24389244, 29.05.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 0707/3637/2012

2/0707/1504/2012

Номер стат. звіту -26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 травня 2012 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Носова В.В., при секретарі Іванчо Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 45675 грн., посилаючись на те, що 23 червня 2011 року він надав відповідачу грошову позику у розмірі 45000 грн. на строк до 15 липня 2011 року. У встановлені розписками строки відповідач борг не повернув. Неодноразові звернення позивача про повернення боргу, відповідачем проігноровано.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти заочного рішення не заперечує. Суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст.169 ч. 4 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах цивільної справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Борговою розпискою ОСОБА_2 від 23 червня 2011 року стверджується, що останній 23 червня 2011 року отримав від ОСОБА_1 грошову позику у розмірі 45000 грн. терміном до 15.07.2011 року.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони вправі укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним правилам цивільного законодавства.

На підставі ст. 202 ЦК України правочином вважається дія особи, яка спрямована на придбання, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

При укладанні правочину позики між позивачем та відповідачем були виконані загальні вимоги, виконання яких необхідно для дійсності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин являється правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо вона не визнана судом недійсною.

Частина 1 статті 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається учиненим в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, в листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Положення статті 1047 зазначеного Кодексу встановлюють, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який підтверджує передачу йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В разі якщо боржник своєчасно не повернув суму боргу, то згідно до вимог ч. 1 ст. 1050 ЦК України він повинен сплатити грошову суму боргу відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 грошового боргу.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Максимальний розмір відшкодування витрат на правову допомогу визначено Законом України „Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" і він не може перевищувати 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи.

Судом встановлено, що витрати на правову допомогу, що їх поніс ОСОБА_1, не перевищують законодавчо встановлений розмір їх компенсації. Тому з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені квитанцією та угодою про надання юридичної допомоги витрати на правову допомогу адвоката в сумі 400 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 208-209, 212-215, 223, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 6, 202, 204, 207, 526, 625, 1046, 1047, 1049, 1050, ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_2 борг в розмірі 45675 (сорок п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень та 400 (чотириста) гривень витрат на оплату юридичної допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_2 судові витрати у розмірі 457 (чотириста п'ятдесят сім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Мукачівського

Міськрайонного суду В.В. Носов