Рішення № 24388514, 28.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/28/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.12 Справа № 5009/1155/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (юридична адреса: 03045, м. Київ, пр-т Науки, 8; поштова адреса: 03065, м. Київ, вул. Польова, 24)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1)

про стягнення суми 19162,36 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача -ОСОБА_2 (дов. б/н від 07.05.2012 р.);

Від відповідача -не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 19162,36 грн., яка була безпідставно перерахована на рахунок відповідача, згідно з платіжним дорученням № 19390 від 18.05.2009 р.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1155/12, справі присвоєно номер провадження 20/28/12, судове засідання призначено на 17.04.2012 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 15.05.2012 р., потім на 28.05.2012 р.

Починаючи з судового засідання 15.05.2012 р., згідно з письмовим клопотанням позивача, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

28.05.2012 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 19162,36 грн., які були помилково перераховані останньому згідно з платіжним дорученням № 19390 від 18.05.2009 р. Будь-які правовідносини, окрім тих, що виникли через помилкове перерахування грошових коштів, між сторонами відсутні. Договори з відповідачем 01.01.2009 р. та 18.05.2009 р. не укладалися. Соки позивач у відповідача не замовляв та не отримував. 01.03.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 153 від 29.02.2012 р. про повернення помилково перерахованих коштів, який залишився без відповіді та задоволення. ТОВ "ЕКО" не встановлювало винних осіб, відповідальних за помилкове перерахування коштів, службове розслідування не проводилося. Просить позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 1212 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 218 ГК України, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні, Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Указом Президента України від 16.03.1995 р. № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України".

Відповідач в судові засідання не з'явився, про час та місце судового слухання справи повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.05.2012 р. Ухвала про порушення провадження у справі № 5009/1155/12 повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, згідно з платіжним дорученням № 19390 від 18.05.2009 р. (а.с. 10, оригінал оглядався в судовому засіданні) було перераховано відповідачу на рахунок № НОМЕР_2 в Запорізькому РУ Приватбанку м. Запоріжжя суму 19162,36 грн.

У зазначеному платіжному дорученні призначенням платежу визначено: "оплата за соки зг. дог. № б/н від 01.01.09р. разом з ПДВ 3193,73".

Як слідує з тексту позовної заяви, письмових та усних пояснень представника позивача, договори з відповідачем від 01.01.2009 р. (зазначений в призначенні платежу в платіжному дорученні № 19390) та від 18.05.2009 р. (дата перерахування коштів на рахунок відповідача) не укладалися, соки у відповідача не замовлялися та не отримувалися. Позивачем службове розслідування не проводилося та винні в безпідставному перерахуванні коштів особи (працівники ТОВ «ЕКО") не встановлювалися.

01.03.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 153 від 29.02.2012 р. (а.с. 11) про повернення протягом 7 днів помилково перерахованих коштів в сумі 19162,36 грн. за зазначеними реквізитами. Направлення листа підтверджується фіскальним чеком № 3618 від 01.03.2012 р. та описом вкладення у цінний лист (а.с. 12-13).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми 19162,36 грн., яка була безпідставно перерахована на рахунок відповідача, згідно з платіжним дорученням № 19390 від 18.05.2009 р.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Із змісту наведеного законодавства слідує, що застосовувати ці норми можливо для захисту прав та інтересу у разі набуття або збереження особою майна, але без достатньої правової підстави. Тобто, повинен мати місце факт набуття або збереження майна відповідачем та відсутність достатньої правової підстави.

Пунктом 1.12 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено поняття "помилковий переказ". Помилковий переказ -рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів (п. 1.32 ст. 1 названого Закону). Неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі (п. 1.23 ст. 1 Закону).

Пунктом 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. встановлено, що кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11

цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 р. № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Як слідує з пояснень представника позивача та тексту позовної заяви, позивачем було здійснено помилковий переказ (без будь-якої правової підстави) грошових коштів на рахунок відповідача (отримувач коштів). На лист позивача від 29.02.2012 р. № 153 щодо повернення в семиденний термін помилково перерахованих коштів відповідач не відповів, кошти позивачу не повернув.

Враховуючи вищевикладені обставини, факт помилкового переказу заявленої до стягнення суми неналежному отримавачу -відповідачу суд вважає доведеним.

Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, будь-яких заперечень на позов не надав. Доказів повернення на вимогу позивача помилково перерахованих йому коштів, які заявлено до стягнення, не представив. Відповідачем не представлено відповідних документів, які б підтверджували підстави належного отримання ним вищезазначених грошових коштів.

За таких обставин позов судом задовольняється повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (юридична адреса: 03045, м. Київ, пр-т Науки, 8; поштова адреса: 03065, м. Київ, вул. Польова, 24, код ЄДРПОУ 32104254) суму 19162 (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят дві) грн. 36 коп. боргу, суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 01 червня 2012 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його повного складення (дня підписання).