Постанова № 24387493, 01.06.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/1457/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

24.04.2012 року Комунальне підприємство «Виробниче управління комунального господарства» (далі - КП «Виробниче управління комунального господарства») звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі - Ніжинська ОДПІ) та просить: визнати незаконною податкову вимогу Ніжинської ОДПІ від 22.03.2012 року № 15, якою визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 215973,93 грн. за рахунок безпідставно нарахованої пені в розмірі 47651,82 грн. та встановлена податкова застава на майно КП «Виробниче управління комунального господарства», що перебуває у власності, балансова вартість якого відповідає незаконно нарахованій сумі податкового боргу в розмірі 215973,93 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі акту перевірки від 30.03.2011 року № 344/23-31818672 Ніжинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502301 від 26.05.2011 року, яке було оскаржено позивачем у встановленому Податковим кодексом України порядку. Процедура адміністративного та судового оскарження закінчилась 06.03.2012 року у відповідності до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України у зв'язку із винесенням Київським апеляційним адміністративним судом ухвали по справі №2а/2570/4675/2011 від 06.03.2012 року, якою апеляційну скаргу КП «Виробниче управління комунального господарства» залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року - без змін. Таким чином, грошове зобов'язання в розмірі 170121,25 грн. (з них: 136097,00 грн. - за основним платежем, 34024,25 грн. - за штрафними санкціями), визначене податковим повідомленням-рішенням Ніжинської ОДПІ № 0000502301 від 26.05.2011 року, є узгодженим саме в зазначеному розмірі, а не в будь-якому іншому. Проте, контролюючий орган незаконно самостійно визначив узгоджені грошові зобов'язання по податку на прибуток підприємства в розмірі 215973,93 грн., що значно перевищує суму узгоджених грошових зобов'язань по закінченню процедури адміністративного та судового оскарження. Отже, Ніжинською ОДПІ в податковій вимозі незаконно нарахована пеня в розмірі 47651,82 грн. Представник позивача вказує на те, що під час процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000502301 від 26.05.2011 року, процедура розгляду скарги згідно рішення № 12038/6/25-0115 від 01.07.2011 року про продовження розгляду скарги ДПА України була продовжена з 01.07.2011 року по 12.08.2011 року включно, тобто на 43 дні, протягом яких пеня на податковий борг не може нараховуватись. Крім цього, позивач вважає незаконними висновки податкового органу про те, що на все майно КП «Виробниче управління комунального господарства», що перебуває у власності (господарському віданні) балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу 215973,93 грн., визначеній в податковій вимозі, поширюється право податкової застави. Податкова застава може мати місце виключно по відношенню до майна, балансова вартість якого складає 180394,36 грн. За таких обставин позивач вважає податкову вимогу Ніжинської ОДПІ від 22.03.2012 року № 15, якою визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 215973,93 грн., незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що підставою виникнення податкового боргу позивача стало податкове повідомлення рішення № 0000502301 від 25.05.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 136097 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 34024,25 грн. - всього на суму 170121,25 грн. Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено платником спочатку в адміністративному, а потім в судовому порядку. При цьому, рішенням про результати розгляду скарг ДПА в Чернігівській області від 26.05.2011 року № 937/10/25-020 сума визначених грошових зобов'язань (податкове повідомлення рішення №0000372301 від 14.04.2011 року) частково зменшена, а рішенням про результати розгляду скарги ДПА України від 12.08.2011 року №14646/6/25-0115 (21761/7) в задоволенні скарги відмовлено. Після чого вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено в судовому порядку. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року, в задоволенні позовних вимог КП «Виробниче управління комунального господарства» відмовлено. Актом перевірки було визначено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 136097,00 грн. за період з 19.02.2009 року (за поданою декларацією за 2008 рік) по 06.03.2012 року (дата набрання законної сили рішенням суду). З урахуванням норм Податкового кодексу України була нарахована пеня, визначена пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ. Оскаржувана податкова вимога № 15 від 22.03.2012 року була вручена платнику податків 26.03.2012 року особисто керівнику підприємства. Крім цього, представник відповідача зазначає, що при розгляді повторної скарги ДПА України було продовжено строк розгляду скарги саме в межах строків, передбачених ст. 56 Податкового кодексу України, а тому підстави для зупинення строків нарахування пені були відсутні. Таким чином, представник відповідача вважає, що Ніжинською ОДПІ при формуванні та направленні податкової вимоги № 15 від 22.03.2012 року повністю дотримано вимоги чинного законодавства, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

КП «Виробниче управління комунального господарства» (ідентифікаційний код-31818672) зареєстровано в якості юридичної особи 30.04.2002 року, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.04.2012 року (а.с. 40-41).

Судом встановлено, що Ніжинською ОДПІ за результатами позапланової виїзної перевірки КП «Виробниче управління комунального господарства» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року складено акт перевірки № 344/23-31818672 від 30.03.2011 року (а.с. 50-53).

Актом перевірки № 344/23-31818672 від 30.03.2011 року встановлено порушення КП «Виробниче управління комунального господарства» пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.1, пп. 8.3.6, пп. 8.3.4, пп. 8.3.5 п. 83, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1, пп. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 177370,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2007 року в сумі 41786,00 грн., 2008 рік в сумі 84573,00 грн., 2009 рік в сумі 56880,00 грн. та завищення за 3 квартали 2010 року в сумі 5869,00 грн.

На підставі цього акту перевірки Ніжинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000372301 від 14.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 221712,50 грн., з яких 177370,00 грн. за основним платежем та 44342,502 грн. за штрафними санкціями.

При цьому, вищевказане податкове повідомлення-рішення № 0000372301 від 14.04.2011 року оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду скарг ДПА в Чернігівській області від 26.05.2011 року № 937/10/25-020 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000372301 від 14.04.2011 року в частині збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 51591,25 грн. (з них: збільшення за основним платежем 41273 грн. та за штрафними санкціями 10318.25 грн.); залишено без змін збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 170121,25 грн. (з них: збільшення за сановним платежем 136097 грн. та за штрафними санкціями 34024,25 грн.) (а.с. 54-58).

Так, Ніжинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000502301 від 25.05.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 136097 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 34024,25 грн., всього на суму 170121,25 грн. (а.с. 7).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його до ДПА України.

Рішенням ДПА України про продовження строку розгляду повторної скарги від 01.07.2011 року № 12038/6/25-0115 для з'ясування обставин справи строк розгляду скарги продовжено до 12.08.2011 року (включно) (а.с. 8).

Рішенням про результати розгляду скарги ДПА України від 12.08.2011 року №14646/6/25-0115 (21761/7) в задоволенні скарги відмовлено та залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000502301 від 25.05.2011 року та рішення ДПА в Чернігівській області від 26.05.2011 року № 937/10/25-020 (а.с. 22-25).

Позивач посилається на норми ст. 130 Податкового кодексу України, яка передбачає, що у разі якщо керівник контролюючого органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 цього Кодексу, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Проте, такі посилання позивача судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надсилає його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п. 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку визначеного у п. 56.8 цієї статті.

Скарга до ДПА України надійшла 14.06.2011 року, а відповідь на неї була направлена платнику 12.08.2011 року, тобто при розгляді повторної скарги ДПА України було продовжено строк розгляду скарги (рішення № 12038/ 6/25-0115 від 01.07.2011 року) саме в межах строків, передбачених ст. 56 Податкового кодексу України (а.с. 22-25).

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року по справі № 2а/2570/4675/2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року, в задоволенні позовних вимог КП «Виробниче управління комунального господарства» про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000502301 від 25.05.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 136097 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 34024,25 грн., всього на суму 170121,25 грн. відмовлено (а.с. 26).

Таким чином, підставою виникнення податкового боргу позивача стало податкове повідомлення-рішення № 0000502301 від 25.05.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 136097 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 34024,25 грн., всього на суму 170121,25 грн.

22.03.2012 року Ніжинською ОДПІ винесено податкову вимогу № 15, в якій загальна сума податкового боргу станом на 22.03.2012 року становить 215973,93 грн., з них 134297,86 грн. - основний платіж, 34024,25 грн. - штрафні санкції, 47651,82 грн. - пеня. Зменшення суми основного платежу на 1799,14 грн. відбулось за рахунок наявної переплати на обліковому рахунку платника (а.с. 6).

Оскаржувана податкова вимога була вручена платнику податків 26.03.2012 року особисто керівнику підприємства, що не заперечується представником позивача.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України передбачає, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пп. 129.1.2. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до ч. 2 п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.2 п. 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

З 10 січня 2011 року діє Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 року № 953 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 року за № 1350/18645, якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (далі - Інструкція № 953).

Відповідно до пп. 2.1.2 п. 2.1 розділу ІІ Інструкції № 953 у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пеня, визначена підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 цього розділу, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (п. 2.7 розділу ІІ Інструкції № 953).

Пунктом 5.4 розділу V Інструкції № 953 передбачено, що оскарження платником податків сум нарахованої пені здійснюється відповідно до законодавства.

Суд звертає увагу на те, що у додатку 2 до Інструкції № 953 наведено формулу, за якою розраховується сума пені платнику податків у разі виявлення заниження податкового зобов'язання.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

08.05.2012 року через канцелярію суду представником відповідача подано до суду письмові заперечення із розрахунком суми пені в розмірі 47651,82 грн., що зазначена в оскаржуваній податковій вимозі від 22.03.2012 року № 15 (а.с. 16-18).

В судове засідання 28.05.2012 року представником відповідача надано додаткові пояснення з детальним розрахунком вищевказаної суми пені (а.с. 36-37).

Проте, в судовому засіданні 30.05.2012 року представником відповідача надано додаткові пояснення із детальним розрахунком розміру пені на суму 50423,47 грн., яка не відповідає розміру пені, що зазначена у податковій вимозі від 22.03.2012 року № 15.

Разом з тим, відповідач вказує, що пеня, визначена у податковій вимозі від 22.03.2012 року № 15, не відповідає наявній сумі пені та має бути збільшена (а.с. 49).

Отже, суд дійшов висновку, що Ніжинською ОДПІ в податковій вимозі від 22.03.2012 року № 15 розраховано суму пені в розмірі 47651,82 грн., нарахованої на суму грошового зобов'язання, з порушенням вимог норм Податкового кодексу України та Інструкції № 953, що вбачається з наданих представником відповідача пояснень та доказів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність нарахованої пені в розмірі 47651,80 грн.

Суд вважає, що оскаржувана податкова вимога від 22.03.2012 року № 15 винесена Ніжинською ОДПІ не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження, без мети, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; недобросовісно та нерозсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 22.03.2012 року № 15.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» судовий збір в розмірі 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.