Постанова № 24386861, 24.05.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1671/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Веретельник О.І.

представника відповідача - Вербицької І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, третя особа ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки лише 28.10.2011 року товариство дізналось про непроходження реєстрації податкової накладної ДП "Полтавське управління геофізичних робіт". 09.11.2011 року товариство звернулось до відповідача зі скаргою за формою Додаток 8, однак вказана скарга при прийняті рішення не була врахована.

Ухвалою суду від 10.05.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП "Полтавське управління геофізичних робіт".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що у податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року ТОВ "Полтавська геофізична компанія" до податкового кредиту включено податкову накладну № 256/1 від 12.08.2011 року по взаєморозрахунках з ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" на суму ПДВ 102 031,33 грн., яка не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових ДПС України, що є порушенням ст. 201 Податкового кодексу України.

Третя особа явку свого уповноваженого представника в судове засідання яке відбулось 24.05.2012 року не забезпечила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" зареєстровано 07.08.2008 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтава та є платником ПДВ.

В період з 07.11.2011 року працівниками ДПІ у м. Полтава проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" за вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.11.2011 року № 719/15-2/36066328, яким зафіксовано порушення п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме до податкового кредиту включено накладну № 256/1 від 12.08.2011 року по взаєморозрахунках з ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" на суму ПДВ 102 031,33 грн., яка не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових ДПС України, що призвело до завищення суми податкового кредиту.

За результатами розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення № 0010661502 від 21.11.2011 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 27 539,16 грн.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних або звернутися до податкової із скаргою на постачальника яким допущено порушення порядку заповнення або реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що 15.06.2009 року між позивачем (замовник) та ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" (підрядник) укладено договір підряду № 1/12/1 за умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати геофізичні дослідження прострілювально - вибухові роботи в обсязі, що визначені замовником.

За результатами здійснення вказаної господарської операції складено акт здачі-приймання виконаних робіт по договору № 12/1 від 15.06.2009 року від 12.08.2011 року, а ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" виписано податкову накладну № 256 від 12.08.2011 року на суму 612 188,00 грн. у тому числі ПДВ 102 031,33 грн.

19.10.2011 року позивачем до ДПІ у м. Полтава подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року у якій до складу податкового кредиту включено податкову накладну виписану ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" № 256/1 від 12.08.2011 року.

Податковий орган ставить під сумнів правомірність включення податкової накладної № 256/1 від 12.08.2011 року до податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з непроходженням нею реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Як пояснив представник третьої особи податкова накладна № 256/1 від 12.08.2011 року була сформована в електронному виді та направлена до Єдиного державного реєстру податкових накладних, але на протязі операційного дня на адресу підприємства квитанції про прийняття або про неприйняття накладної не надходило.

На неодноразові звернення до працівників Єдиного державного реєстру податкових накладних, які відбувались в телефонному режимі, отримали відповідь, що останні тільки розпочали роботу з формою реєстрації у зв'язку з чим можуть виникати затримки у підтвердженні реєстрації.

Повідомлення на адресу позивача про непроходження податковою накладною № 256/1 від 12.08.2011 року реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних було направлено 27.10.2011 року.

Враховуючи вимоги абз. 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що податкова накладна № 256/1 від 12.08.2011 року є такою, що пройшла реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, оскільки на протязі операційного дня на адресу третьої особи не надходило квитанції про прийняття або про неприйняття накладної, отже у ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" були відсутні підстави вважати, що вказана накладна не пройшла реєстрацію.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що на виконання вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивач 09.11.2011 року звернувся до ДПІ у м. Полтава зі скаргою за формою Додаток 8 на ДП "Полтавське управління геофізичних робіт".

Відповідно до абз. 12 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

В порушення вказаної норми закону відповідачем не було проведено документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Полтавське управління геофізичних робіт".

Пояснення відповідача щодо надходження скарги за формою Додаток 8 до інспектора після прийняття податкового повідомлення рішення судом оцінюються критично, оскільки будь яких доказів на підтвердження цього відповідачем суду не надоно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем та третьою особою у повному обсязі виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0010661502 від 21.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" витрати зі сплати судового збору в сумі 1275 грн. 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29 травня 2012 року.

Суддя С.С. Бойко