ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1557/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
при секретарі - Пехоті М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Приватного акціонерного товариства "Полтавський хлібозавод №2" про застосування арешту коштів, -
В С Т А Н О В И В:
21 березня 2012 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавський хлібозавод №2" про застосування арешту коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків на та підставі рішення начальника ДПІ у м. Полтава про опис майна у податкову заставу № 18466/10/24-137 від 29.08.2011 року податковим керуючим проведено опис чотирьох транспортних засобів. При виході податкового керуючого, встановлено, що транспортні засоби на які поширюється право податкової застави на товаристві відсутні. У зв'язку з чим начальником ДПІ у м. Полтава прийнято рішення про застосування арешту майна платника податків.
Представник позивача в судове засідання не з'явився надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
До суду повернулись ухвали про відкриття провадження по справі, закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду та судові повістки, які направлялись відповідачу за адресою яка згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вказана, як її місцезнаходження.
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Полтавський хлібозавод №2" є юридичною особою (ідентифікаційний код 05518718) та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтава з 02.07.1996 року за № 361.
Відповідно до акту опису № 83 від 08.09.2011 року податковим керуючим проведено опис чотирьох автомобілів марки ГАЗ. Крім того, 21.03.2012 року першим заступником начальника ДПІ у м. Полтава прийнято рішення № 0005 про застосування адміністративного арешту майна платників податків Приватного акціонерного товариства "Полтавський хлібозавод №2".
Обґрунтованість вказаного адміністративного арешту майна Приватного акціонерного товариства "Полтавський хлібозавод №2" підтверджена постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року.
Як на підставу для застосування арешту коштів позивач посилається на відчуження відповідачем майна, що перебуває у податковій заставі.
Разом з тим пунктом 20.1.17 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Згідно зі статтями 88, 89 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що до органів ДАІ з метою підтвердження чи спростування факту відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, а саме: чотирьох транспортних засобів позивач не звертався.
Позивачем на вимогу суду не надано доказів відсутності у відповідача майна на яке може бути накладено арешт або того, що його балансова вартість менша суми податкового боргу чи того, що наявне у відповідача майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, а тому суд вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо накладення арешту на кошти платника податків.
Крім того, суд звертає увагу, що пунктом 94.2.1 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.
Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом передбаченим пунктом 94.2.1 статті 94 Податкового кодексу України.
Відповідно до пунктом 92.3 статті 92 вказаного кодексу у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону.
Статтею 124 Податкового кодексу України встановлено, що відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, про відсутність встановлених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України підстав для застосування арешту на коштів на розрахункових рахунках відповідача.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 01 червня 2012 року.
Суддя С.С. Бойко
Судове рішення № 24386738, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 28.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/1557/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: