Постанова № 24385605, 19.07.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

11:45 год.

19.07.2011 р. справа № 2а-8222/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: не прибув,

представника відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 100/10/10-009 від 04.01.11 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТОВ "Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "ЄВРОЛАКТ", вул. Молодогвардійська, 58-А, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

доВознесенської об'єднаної ДПІ у Миколаївській області, пров. Б. Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.06.10 р. № 0000042200 керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11:45 год.

19.07.2011 р. справа № 2а-8222/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: не прибув,

представника відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 100/10/10-009 від 04.01.11 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТОВ "Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "ЄВРОЛАКТ", вул. Молодогвардійська, 58-А, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

доВознесенської об'єднаної ДПІ у Миколаївській області, пров. Б. Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.06.10 р. № 0000042200 В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "Євролакт" (далі - позивач) до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області (далі - відповідач, ОДПІ), у якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21 червня 2010 р. № 0000042200. Обґрунтуванням вимог позивача є посилання на те, що нарахована пеня є адміністративно-господарською санкцією, а не податковим зобов'язанням, але відповідач застосував пеню за процедурними правилами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким визначаються правила стягнення податкового боргу, що на думку позивача, є суттєвим порушенням, у зв'язку із чим і просить скасувати спірне рішення.

Представник позивача у жодне судове засідання не прибув, незважаючи на визнання судом його явки обов'язковою, натомість надіслав заяви про розгляд справи за його відсутності (а. с. 57, 61, 63).

Відповідач адміністративний позов не визнав та подав суду заперечення (а. с. 81-84), у яких навів такі доводи. Під час перевірки ним встановлено несвоєчасне зарахування валютної виручки, отриманої позивачем від іноземного контрагента, а також несвоєчасне декларування валютних цінностей, що є підставами для нарахування пені. З приводу доводів позивача, відповідач вказав, що нарахування пені за виявлені порушення здійснюється саме за правилами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", про що мається пряма вказівка в Законі.

Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, статтею 72 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на нього покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення.

У відповідності до вимог ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 19 липня 2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив наступні обставини, яким надає таку правову оцінку.

Позивач є юридичною особою (а. с. 39), внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується відповідною довідкою (а. с. 38).

У період з 2 до 8 червня 2010 р. відповідач провів позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаєморозрахунках з фірмою "Milk Products Trading Bvba" (Бельгія) за контрактом № 0402-11 від 10 липня 2009 р., за контрактом № 0402-12 від 31 серпня 2009 р. за період з 1 липня 2009 р. до 8 червня 2010 р. Результати перевірки оформлені актом від 8 червня 2010 р. № 1764/22/32332395 (далі - акт перевірки) (а. с. 9-18).

У висновку акту перевірки відповідач навів такі порушення валютного законодавства з боку позивача:

- ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті",

- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю".

На підставі акту перевірки, 21 червня 2010 р. ОДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042200, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 592670,84 грн. (а. с. 21).

Як зафіксовано актом перевірки, 9 липня 2009 р. позивач уклав договір комісії № 0907/09 з ВАТ "Вознесенський сиркомбінат", за умовами якого зобов'язувався від свого імені, в інтересах та за рахунок ВАТ "Вознесенський сиркомбінат", за винагороду, здійснити експорт товару.

На виконання вищезазначеного договору комісії, позивач уклав контракти з фірмою "Milk Products Trading Bvba": № 0402-11 від 10 липня 2009 р. і № 0402-12 від 31 серпня 2009 р. За умовами контрактів, позивач зобов'язувався поставити контрагенту - фірмі "Milk Products Trading Bvba" сухе незбиране молоко, а покупець зобов'язувався оплатити товар. Валютою контрактів сторонами було обрано долари США. Строк виконання контрактів - № 0402-11 - до 24 січня 2010 р., № 0402-12 - до 3 березня 2010 р.

Як визначено ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

ОДПІ під час перевірки були досліджені вантажно-митними деклараціями (далі - ВМД), які наведені на сторінках 5 і 6 акту перевірки (а. с. 13-14): за контрактом № 0402-11: № № 001959, 001960, 001961, всі від 28 липня 2009 р., за контрактом № 0402-12: № № 002345, 002346, всі від 4 вересня 2009 р.

Згідно визначення ВМД, яке міститься у п. 2 абз. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 574 ВМД - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Таким чином, наявність у позивача ВМД, підтверджує факт переміщення позивачем товару та його митне оформлення за контрактами з фірмою "Milk Products Trading Bvba".

З огляду на наведені положення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", 180-денний строк, протягом якого позивач повинен був зарахувати виручку в іноземній валюті на свій валютний рахунок, повинен обраховуватись з дати митного оформлення, що підтверджується ВМД, яка припадає: за контрактом № 0402-11 на 28 липня 2009 р., а за контрактом № 0402-12 на 4 вересня 2009 р. Таким чином, 180-денний строк сплинув 24 січня і 3 березня 2010 р. відповідно.

Разом з тим, в акті перевірки зафіксовано те, що станом на час закінчення перевірки - 8 червня 2010 р., мається заборгованість з цими контрактами у загальній сумі 207500,0 доларів США. Позивач з приводу цих обставин заперечень у позові не висловив.

Як визначено ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України. Національний банк України гарантує таємницю інформації, зазначеної в пункті 1 цієї статті, відповідно до положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідач в акті перевірки зазначив, що 28 квітня 2010 р. до нього надійшла довідка позивача про відсутність за межами України валютних цінностей, хоча на цей час він мав вищезазначену заборгованість з боку фірми "Milk Products Trading Bvba".

Відповідно до ст. 16 ч. 2 абз 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до п. 2 пп. 2.7. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 р. № 49 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 р. за № 209/4430, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Розрахунок пені мається в матеріалах справи і з приводу її розміру позивач також не навів своїх заперечень (а. с. 19-20).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем допущені порушення валютного законодавства, які виявились у незарахуванні виручки в іноземній валюті на валютний рахунок не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення товару, а також несвоєчасне декларування валютних цінностей, що і стало підставами для нарахування пені.

Доводи позивача про те, що ОДПІ не мала права застосовувати пеню на підставі норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд знаходить безпідставними.

Як зазначено в преамбулі цього Закону, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Тобто, законодавцем визначено, що саме за правилами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" здійснюється нарахування пені за порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, під якою Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" розуміє діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 7.1. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 № 253 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 467/7788, податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").

Таким чином, ОДПІ вірно визначено, що нарахування пені здійснюється за правилами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і відповідачу повинно надсилатись саме рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").

За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки інших доводів окрім того, що ОДПІ не мала права застосовувати пеню на підставі норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і надсилати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій замість податкового повідомлення-рішення, позивач у позові не навів, а такі доводи позивача суд знаходить безпідставними, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова у повному обсязі складена

22 липня 2011 р.

Суддя А. О. Мороз