Постанова № 24385400, 24.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2132/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

прокурора: Трофіменко П.В. (посвідчення № 103 від 06.04.2011, дійсне до 06.04.2016),

представника позивача -

УПФУ в Ленінському районі м. Луганська: ОСОБА_1 (довіреність № 6274/09 від 15.06.2011, дійсна до 15.06.2012),

представника відповідача - ТОВ «Луганська спеціалізована

шахтопроходка»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська спеціалізована Шахтопроходка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за Списком № 1 в сумі 110070,96 грн.,

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська спеціалізована шахтопроходка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за Списком № 1 в сумі 110070,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська спеціалізована шахтопроходка» зареєстрований в Управлінні пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 10.08.2001. Управління пенсійного фонду здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, згідно норм п. п. «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач за період з 01.04.2011 по 31.10.2011 має заборгованість перед УПФУ в Ленінському районі м. Луганська з відшкодування виплачених пільгових пенсій, яка станом на 31.11.2011 складає 110070,96 грн. Заборгованість на теперішній час не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 110070,96 грн.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив стягнути заборгованість у розмірі 110070,96грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив стягнути заборгованість у розмірі 110070,96 грн.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 28.03.2012 не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав до суду факсимільним зв'язком клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням уповноваженого представника ТОВ «Луганська спеціалізована шахтопроходка». Доказів підтвердження відрядження представника суду надано не було.

У судове засідання, призначене на 03.05.2012, представник відповідача повторно не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис в повідомленні про перенесення судового засідання (а. с. 42), про причини неявки суду не повідомив.

У судове засідання, призначене на 16.05.2012, представник відповідача не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис в поштовому повідомленні (а. с. 96), про причини неявки суду не повідомив.

У судове засідання, призначене на 24.05.2012, представник відповідача не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис в поштовому повідомленні (а. с. 98), факсимільним зв'язком 24.05.2012 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядження уповноваженого представника ТОВ «Луганська спеціалізована шахтопроходка» до м. Києва. Доказів підтвердження відрядження представника суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово не прибував у судові засідання без поважних на це причин та не надавав суду доказів для підтвердження неможливості неявки у судове засідання.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що відповідач умисно затягує розгляд зазначеної справи, а тому причини неявки представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська спеціалізована шахтопроходка» не визнаються судом поважними.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська спеціалізована шахтопроходка» зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради як юридична особа 25.07.2001 за № 13821070012007327 (а. с. 6), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 5), у встановленому порядку зареєстрований у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 10.08.2001 за № 02-3727.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 01.04.2011 по 31.10.2011 сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії за Списком № 1, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», наданих представником позивача до адміністративного позову (а. с. 10 зв., 12 зв., 14 зв., 16 зв.-17, 18 зв., 20 зв.), що були отримані уповноваженим представником підприємства, про що свідчать підписи в поштових повідомленнях (а. с. 11, 13, 15, 17 зв., 19, 21).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.04.2011 по 31.10.2011 в сумі 110070,96 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 9), карткою особового рахунку платника (а. с. 38) та протоколами при призначення пенсій за віком за Списком № 1 (а. с. 46, 49, 60, 63, 66, 69, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська спеціалізована Шахтопроходка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за Списком № 1 в сумі 110070,96 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська спеціалізована Шахтопроходка» (юридична адреса: 91016, м. Луганськ, вул. 16 Лінія, 19/72, код ЄДРПОУ 31594700, р/р 260093844 Райффайзен Банк «Аваль» м. Луганськ, МФО 304007) на користь Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Советська, 42, код 21792330, р/р 25606301726 в Обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665) заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.04.2011 по 31.10.2011 у розмірі 110070,96 грн. (сто десять тисяч сімдесят гривень дев'яносто шість копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 28 травня 2012 року.

СуддяВ.В. Матвєєва