Постанова № 24384802, 24.04.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 2a-770/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

за участю сторін:

представника позивача -Андрейка В.М.,

відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківській області Державної податкової служби

до приватного підприємства "Агроресурс"

про стягнення податкового боргу в сумі 3857,99 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15.03.2012 року державна податкова інспекція у Богородчанському районі Івано-Франківській області Державної податкової служби (надалі -позивач) звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства "Агроресурс" (надалі -відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 3857,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення вимог діючого на момент спірних правовідносин Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III, Податкового кодексу України та Закону України "Про плату за землю", заборгував перед бюджетом орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 3857,99 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.

Судом установлено, що 03.08.2001 року Богородчанською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 27.03.2012 року за №13421089 та взятий на облік як платник податків державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківській області Державної податкової служби (надалі -ДПІ в Богородчанському районі), згідно поданої суду довідки про взяття на облік платника податків від 21.08.2001 року за №130 (а.с. 27, 28-29).

Заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум з орендної плати за землю згідно податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 30.01.2010 року за №2237 та від 03.02.2011 за №1843 і на момент звернення до суду становить 3857,99 грн.. (а.с. 13, 14).

ДПІ в Богородчанському районі проведена невиїзна перевірка приватного підприємства "Агроресурс", за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю від 11.11.2011 року за №1258/18/31465882, згідно з яким винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 11.11.2011 року за №0002371501 про стягнення штрафних санкцій з орендної плати в сумі 2563,26 грн., яке отримане відповідачем, однак борг ним не сплачений (а.с. 15, 16-18).

Окрім вказаного, борг відповідача перед бюджетом в сумі 3857,99 грн. підтверджується довідкою-розрахунком від 03.03.2012 року та копією зворотнього боку облікової картки платника податку, які були досліджені в судовому засіданні (а.с. 8, 9-12).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статті 2 Закону України «Про плату за землю»№2535-XII вiд 03.07.1992 року (надалі -Закон №2535-XII), із змінами та доповненнями, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно статті 14 Закону №2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 27 Закону №2535-XII контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III (надалі -Закон №2181-III установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі, порядок виконання грошових зобов'язань відповідачем з орендної плати за земельні ділянки протягом 2010 року.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг -податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 5.3.1 статті 5 Закону №2181-III, що діяв на момент спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону №2181-III для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункт 5.4 статті 5 Закону №2181- III).

Згідно із підпунктом 6.2.1 пунктом 6.2 статті 6 Закону №2181- III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2 статті 6 Закону №2181- III).

З 01.01.2011 року Податковий кодекс України ( надалі -Кодекс ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нараховується пеня у строк від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно статті 129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Отже, суд дійшов висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації та які ним в повному обсязі не сплачені з податку орендної плати за землю в розмірі 3857,99 грн. є узгодженими з дня подання такої декларації та являються податковим боргом відповідача.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати орендної плати за землю становить 3857,99 грн.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість відповідача перед бюджетом станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обгрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з приватного підприємства "Агроресурс"(ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31465882) податковий борг в сумі 3857 (три тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 99 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Бобров Ю.О.

Постанова складена в повному обсязі 28.04.2012 року.