Постанова № 24384294, 26.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/9999/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 1 744, 80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 1 744, 80 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2012 року було замінено позивача - Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області його правонаступником - Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області, у зв'язку з тим, що згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року № 803 «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України», Постанови правління Пенсійного фонду України від 01.08.2011 року № 21-2 та наказу головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.08.2011 року № 141 «Про оголошення постанови правління Пенсійного фонду України від 01.08.2011 року № 21-2 та заходи з реорганізації підвідомчих управлінь» була створена нова юридична особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог законодавства, своєчасно не сплатив суму заборгованості зі сплати страхових внесків за липень - грудень 2010 року за вирахуванням переплати у розмірі 1 744, 80 грн.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1 744, 80 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

05.05.1995 року відповідач був зареєстрований виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, що підтверджується копією Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню та сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами), страхувальники зобов'язанні сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Так, зокрема, відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1, п. 4 вказаної Інструкції, роботодавці - це підприємства, установи й організації, приватні підприємці - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. За ставками для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції, - 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом 2010 року знаходилась на спрощеній системі оподаткування (фіксованому податку). Відповідачем було надано звіт до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області за 2010 рік, відповідно до якого нараховано страхові внески за липень - грудень 2010 року у розмірі 1 792, 80 грн., мінімальна сума страхових внесків, яка повинна бути нарахована та сплачена за вказаний період, складає - 1 792, 80 грн. За липень - грудень 2010 року страхові внески у сумі 48, 00 грн. відповідачем було сплачено, залишок заборгованості складає - 1 744, 80 грн.

Відповідно до п. 2.2 вказаної Інструкції, застрахованими особами є також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами), страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника податків.

У ч. 2, ч. 6 ст. 106 вказаного Закону (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами), зазначено, що суми своєчасно не нарахованих або не сплачених страхових внесків у встановлені законом строки вважаються простроченою заборгованістю - недоїмкою, яка не підлягає списанню.

Відповідно до п. 5.3.4 вказаної Інструкції, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 4 Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення загального оподаткованого доходу, з якої сплачуються страхові внески. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить: у липні-вересні - 294, 82 грн., жовтні-листопаді - 301,12 грн., грудні - 306, 10 грн.

Позивачем направлялись повідомлення-розрахунок від 29.06.2011 року та вимогу про сплату боргу.

У зв'язку з обставинами, що склались у відповідача виникла прострочена заборгованість у сумі 1 744, 80 грн.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів сплати боргу відповідачем під час судового розгляду справи не надано, дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 1 744, 80 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 51400, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області (пр. Шахтобудівників, 5, м. Павлоград, Дніпропетровської області, 51400, код ЄДРПОУ - 21928516, р/р - 25608303011306 у Павлоградському відділенні № 2992 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО - 306298) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А. Ю. Рищенко