Постанова № 24383893, 17.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2012 р. 10:29 Справа №2а-13206/11/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Котаревої Г.М., при секретарі Бебешко М.В.,розглянувши адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод»

до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища

про визнання протиправними дій

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № б.н. від 10.08.11;

представника відповідача -ОСОБА_2, довіреність № 08/1 від 21.04.2011;

Суть спору:Публічне акціонерне товариство «Євпаторійський рибзавод» (далі - позивач, ПАТ «Євпаторійський рибзавод») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (далі - відповідач, Рескомприроди) з наступними вимогами:

- визнати протиправними дії Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища щодо здійснення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, зафіксовані в акті від 06-11 лютого 2011;

- визнати протиправними дії Рескомприроди щодо складання акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06-11 лютого 2011.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем під час проведення перевірки позивача Закону України «Про основи державного нагляду(контролю) в сфері господарської діяльності» та Порядку здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншим законодавством України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.10.2011р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.03.2012 було поновлено строки звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених в позові та додаткових поясненнях від 06.02.2012 та від 19.04.2012.

Представник позивача зазначив, що відповідач в Акті перевірки від 06-11.02.2011 включив недостовірні відомості про діяльність позивача, що спростовується комісійними перевірками ветеринарного та санітарного стану. Відповідач на думку позивача порушив встановлений порядок проведення перевірок, оскільки не направив на адресу позивача повідомлення про проведення планової перевірки, провів перевірку за відсутності голови Правління ПАТ «Євпаторійський рибзавод», з актом перевірки керівника позивача не ознайомили. Крім того, відповідач не направив позивачу жодного акту реагування на виявлені в ході перевірки порушення, а також не оформив своєчасно та належним чином матеріали про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

16.03.2012 представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2012 у зв'язку з тим, що заявою від 16.03.2012 позивач змінив предмет та підстави первісного позову після початку судового розгляду справи Публічному акціонерному товариству «Євпаторійський рибзавод» було повернуто клопотання про збільшення позовних вимог від 16.03.12р.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених в письмових запереченнях від 19.04.2012, відповідно до яких зазначив, що перевірка позивача мала плановий характер та була проведена у відповідності до законодавства за умови своєчасного вручення повідомлення про проведення перевірки, присутності відповідального за поводження з відходами позивача, акт перевірки було підписано без зауважень. Крім того, представник відповідача зазначив, що постановою Сакського міськрайнного суду від 29.11.2011 по справі № 2а- 01117-11329/11 було залишено без змін постанову від 28.02.2011 № 005040/042 про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи позивача, що відповідає за поводження з відходами, яку було винесено за результатами вказаної перевірки.

Під час судового розгляду представники позивача та відповідача наполягали на своїх доводах та запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті З КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (далі Рескомітет), затвердженого постановою Ради Міністрів АР Крим від 09.08.2005 року № 359, Рескомітет є республіканським органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища , раціонального використання та відновлення природних ресурсів , заповідної справи, екологічно безпеки на території АР Крим.

Рескомітет підпорядковується спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Відповідно до зазначеного Положення до завдань Рескомітету серед інших віднесено, здійснення відповідно до законодавства в межах своєї компетенції державного контролю за дотримання правил, нормативів, лімітів, квот в сфері використання та охорони природних ресурсів, вимог екологічної та радіаційної безпеки.

Згідно п.п.11 п.3 Положення Рескомітет здійснює відповідно до законодавства у межах своєї компетенції державний контроль за дотримання правил, нормативів, норм, лімітів, квот в сфері використання та охорони природних ресурсів, вимог екологічної та, в межах своєї компетенції, радіаційної безпеки, в тому числі в пунктах пропуску через державний кордон України та зоні діяльності митниць призначення та відправки, режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, в сфері поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Вказані повноваження відповідач виконує в силу приписів ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991, № 1264-XII (зі змінами та доповненнями)

Відповідно до ст. 35 вказаного Закону державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 877-V )державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Позивач є юридичною особою, зареєстрованою державним реєстратором Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим 10.06.1994, ідентифікаційний код 20663004 (а.с.171)

Судом встановлено, що відповідачем 06-11.02.2011 було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт (а.с.21).

Вказана перевірка носила плановий характер, проведена відповідно до ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», рішення про ії проведення прийнято Наказом Рескомприроди від 26.01.2011 № 30.

Як зазначено в Акті перевірки перевірка була проведена в присутності голови правління ПАТ «Євпаторійський рибзавод» ОСОБА_4 та відповідального в сфері поводження з відходами ОСОБА_5

П.п.11,12 ст.4 Закону № 877-V встановлено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Відповідно до ст. 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст.5 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. № 464, зареєстрованим в Міністерстві юстиції Українивід 15 січня 2009 р. за № 18/16034 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок) встановлено, що для здійснення перевірки керівником відповідно органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити:

- найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки;

- період, за який буде здійснюватись перевірка.

- визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або заступником керівника органу Мінприроди (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (п.2.3. Порядку).

Планова перевірка здійснюється відповідно до квартального плану діяльності органу Мінприроди і проводиться за наказом органу Мінприроди (п.3.2. Порядку).

Орган Мінприроди не пізніше як за десять днів до початку проведення перевірки надсилає рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Мінприроди, або вручає особисто посадовій особі суб'єкта господарювання під розписку повідомлення про проведення планової перевірки (п.3.3. Порядку)

Державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб (п.4.9. Порядку).

Аналіз вказаних норм надає можливість зробити висновки про те, що орган державного контролю повинен вчинити низку поступових дій для підготовки та проведення планової перевірки суб'єкта господарювання, а саме:

- внести суб'єкт контролю до квартального плану;

- видати наказ про проведення перевірки;

- оформити направлення на проведення перевірки, своєчасно його направити на адресу перевіряє мого суб'єкта;

- приступити до проведення перевірки в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2, суд вказує, що встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у ст.2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Судом встановлено, що Наказом від 26.01.2011 № 30 «Про проведення планових перевірок за лютий 2011» відповідачем було включено до плану перевірки на лютий 2011 в тому числі позивача (а.с.133-134).

Проте повідомлення на проведення перевірки за вих. № 215/0.1-12/11-11 від 14.01.2011 (а.с.143) було виписано та отримано позивачем 25.01.2011 (а.с.144), про що свідчить копія повідомлення та корінець поштового повідомлення -відправлення, додані до матеріалів справи.

Крім того, суд зазначає, що належним планом щодо проведення перевірок суб'єкта господарювання в розумінні Закону № 877-V є квартальні плани перевірки.

Судом встановлено, що квартальний план заходів з виконання покладених на Рескомприроди на 1-й квартал 2011 року було затверджено Начальником Державної екологічної інспекцій (а.с.208), проте до нього не було включено перевірку дотримання природоохоронного законодавства ані ПАТ «Євпаторійський рибзавод», ані ВАТ «Євпаторійський рибзавод».

Зазначену обставину підтвердив представник відповідача в письмових поясненнях

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ст. 72 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 138 КАС України для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

В судовому засіданні був оглянутий оригінал квартального плану відповідача на 1-й квартал 2011 та встановлено, що в ньому відсутні відомості про планування перевірки позивача.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні повідомлення про проведення перевірки позивачу було направлено до видання Наказу від 26.01.2011 № 30 «Про проведення планових перевірок за лютий 2011», що свідчить про те, що перевірка була організована без оформлення необхідних документів в супереч нормам Закону № 877-V та Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо здійснення перевірки Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод» дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт від 06-11.02.2011.

Вирішуючи питання щодо решти позовних вимог судом встановлено наступне.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.5 Закону № 877-V суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Відповідно до п.4.10. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, у разі, якщо державний інспектор не допускається до проведення перевірки, ним складається акт про відмову в проведенні перевірки. В цьому акті зазначаються посада, прізвище, ім'я, по батькові особи керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи, яку ознайомлено з актом та якій вручено акт під розписку, або робиться відмітка щодо відмови від ознайомлення з актом та його отримання. У разі, якщо керівник або уповноважена ним особа суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта про відмову особисто, такий акт із зазначенням в ньому реєстраційного номера передається через канцелярію суб'єкта господарювання або відправляється рекомендованим листом.

В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки (п.4.20 Порядку).

Судом встановлено, що Направлення на проведення перевірки з 31.01.2011 по 11.02.2011 позивача № 657/9.0-12/11-11 від 31.01.2011 було отримано особисто ОСОБА_4 01.02.2011 (а.с.132).

Позивач зазначає, що керівник позивача не міг бути присутній під час проведення перевірки, оскільки він був у відрядженні, що підтверджується матеріалами справи (а.с.20).

Проте, суд зазначає, що відповідно до посвідчення про відрядження від 04.02.2011, ОСОБА_4, голова Правління ПАТ «Євпаторійський рибзавод», знаходився у відрядженні з 04.02.2011 по 10.02.2011, а перевірка проводилась з 06 по 11 лютого 2011 року.

Відповідальний за охорону навколишнього природного середовища ОСОБА_5 , головний інженер позивача, був також присутній при проведенні перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.127-130) ОСОБА_5 був прийнятий на роботу наказом позивача від 24.06.2009 № 89-к на посаду головного інженера, відповідно до посадової інструкції головного інженера (п.2.10) головний інженер відповідає за забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Крім того, наказом позивача від 25.01.2011 №5А призначено відповідальним за поводження в сфері поводження з відходами.(а.с.135)

Отже ОСОБА_5 є відповідальною особою позивача за охорону навколишнього природного середовища.

Саме ОСОБА_5 розписався в Акті перевірки від 06-11.02.2011.

Таким чином, судом встановлено, що посадові особи позивача допустили до проведення перевірки посадових осіб відповідача, що має наслідком обов'язкове складення акту перевірки.

Позивач також зазначає, що відповідач в документах, складених за результатами перевірки, зазначив невірну назву позивача - Відкрите акціонерне товариство, тоді як з 14.01.2011 він змінив назву на Публічне акціонерне товариство. Проте, матеріалами справи не підтверджується те, що позивач повідомляв про зміну назви відповідача.

Вказані недоліки на думку суду не можуть впливати на правомірність чи неправомірність дій відповідача щодо складення акту перевірки.

Також суд вважає необґрунтованими посилання позивача на акти обстеження підприємства, проведені Державною ветеринарною інспекцією, як на докази відсутності порушень природоохоронного законодавства (а.с.69-96), оскільки вказані обстеження та перевірка, проведена відповідачем стосувались різних предметів та напрямків діяльності - Головне управління ветеринарної медицини АР Крим проводило перевірку технологічних процесів виробництва, а відповідач - дотримання законодавства про поводження з відходами.

Щодо посилання позивача на порушення з боку відповідача встановленого порядку вручення акту перевірки, направлення припису, проведення провадження за протоколом про адміністративне правопорушення, які на думку позивача мали місце, суд дійшов висновку про те, що вказані дії відповідачем було вчинені вже після складення Акту перевірки, отже не могли вплинути на оцінку дії відповідача щодо його складення.

Поряд з цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто, впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Заявлені позовні вимоги не відповідають встановленому законом способу захисту права, оскільки за результатами проведеної перевірки були складені висновки акту перевірки, але рішення за результатами перевірки, яке і може бути оскаржене позивачем, не оскаржується.

Позов - це процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація не лише на звернення до суду, але й на порушення діяльності суду з метою здійснення захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Суд звертає увагу позивача на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Заявлена позовна вимога по суті носить декларативний характер, оскільки фактично спрямована на зобов'язання відповідача вважати або не вважати порушенням ти чи інші обставини, викладені в акті перевірки, що фактично лежить в площині особистого волевиявлення відповідача.

Акт перевірки від 06-11.02.2011 та його висновки не є по своєї суті рішенням суб'єкта владних повноважень, не є кінцевим рішенням суб'єкта власних повноважень по результатам проведеної перевірки, по суті носить суб'єктивний характер. Висновки акту не породжують правових наслідків для позивача та не мають обов'язкового характеру для нього, а отже, вони не можуть бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши всі наявні у справі докази судом не встановлено порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин, для висновку про протиправність дій відповідача щодо складання акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06-11 лютого 2011

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем , присуджуються йому відповідно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Враховуючи, що суд частково задовольняє позовні вимоги, відповідач відповідно до ч. 3 п. 12 Положення про Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 09.08.2005 № 359, утримається за рахунок коштів бюджету АР Крим, суд вважає за можливе стягнути 1,70 грн., витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору з Бюджету АР Крим за рахунок коштів на утримання відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.05.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАСУ повний текст постанови складено 22.05.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо здійснення перевірки Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод» дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт від 06-11.02.2011.

3. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод»(ідентифікаційний код 20663004, 97402, АР Крим, м. Євпаторія, Роздольненське шосе, будинок 2) судові витрати з Бюджету АР Крим за рахунок коштів, призначених на утримання Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища у розмірі 1,70 грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Котарева Г.М.