Постанова № 24383421, 25.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 травня 2012 р. № 2-а- 5191/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.

представників : позивача - не прибув, відповідача -Сергієнко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" про стягнення суми ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів , з адміністративним позовом до Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" , в якому просить суд, стягнути з Державного підприємства "Зміївське лісове господарство"(юридична адреса: 63403, м. Зміїв, вул. Радянська, 7, код ЄДРПОУ 00993099, МФО 350589, р\р 26009004225 у ХОД АППБ "Аваль") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 75477,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Відповідачем не виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 3 особи. Таким чином, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 25159,24 грн., а за три відповідно 75477,72 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що на підприємстві працювало п'ять інвалідів, а не три як зазначає позивач, з заявами про прийняття інвалідів до відповідача ніхто не звертався, зазначає що прибуток за 2011 рік склав 10 тис. грн., що підприємство частково фінансується з державного бюджету та на підприємстві є професії на яких неможливо застосовувати працю інвалідів. Вважає, що ДП "Зміївське лісове господарство" порушень господарських відносин не вчиняло, а тому у позові слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 3 ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Однак, на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч.3 ст. 19 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік поданої відповідачем середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ДП "Зміївське лісове господарство" у 2011 році становила 157 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 6 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів становить 5 осіб, що не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до п. 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою КМ України N 70 від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Як вбачається із звіту по формі № 10- ПІ, наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у відповідача протягом 2011 року інваліди працювали у кількості 5 осіб про що зазначено на зворотному боці звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік. Але інвалід ОСОБА_2 працював в 2011 році 4 дні, оскільки був звільнений 04.01.2011р., а інвалід ОСОБА_3 працював в 2011 році 17 днів, оскільки інвалідність встановлена 13.12.2011р. Таким чином враховуючи вимоги Наказу Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. № 286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві протягом 2011 року становить 3 особи.

Таким чином, відповідачем не виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 3 особи. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 25159,24 грн., а за три місця відповідно 75477,72 грн.

Згідно з п.п. 3.2.5. п. 3.2. Наказу Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. № 286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників», середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Відповідно до листа Зміївського районного центру зайнятості від 16.05.2012 року за № 549, протягом 2011 р. ДП "Зміївське лісове господарство" щомісячно не подавало звіт за формою 3-ПН (про наявність вільних робочих місць для інвалідів), в яких зазначались вакансії для працевлаштування інвалідів, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Таким чином, відповідачем фактично не виконано норматив на 3 робочих місця по працевлаштуванню інвалідів.

Суд дійшов висновку, що саме з вини відповідача, який своєчасно не повідомляв центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів, інваліди не були направлені для працевлаштування до ДП "Зміївське лісове господарство" у 2011 році, що суд оцінює як неналежне виконання відповідачем норм ст.ст. 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно -господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідач в порядку ч.1 ст. 71 КАС України не надав до суду доказів, що спростовують вимоги адміністративного позову.

Посилання відповідача на той, факт що він частково фінансується з державного бюджету, суд не приймає до уваги оскільки відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від сплати штрафних санкцій звільнено установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною третьою ст. 20 цього Закону встановлено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені роботодавці проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно роботодавця, в порядку, передбаченому законом (ч. 5 ст. 20 Закону).

Системне тлумачення приписів частин третьої та п'ятої ст. 20 цього Закону в їх системному взаємозв'язку надає можливість дійти висновку про те, що Закон не ставить в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а вказує лише порядок сплати штрафних санкцій, з звіту про фінансовий результат за 2011 рік вбачається, що ДП "Зміївське лісове господарство"отримано чистий прибуток в сумі 10 тис. грн.

Позивач з урахуванням наданих повноважень обґрунтовано звернувся до суду про стягнення з відповідача несплачених у добровільному порядку адміністративно-господарських санкцій.

З урахуванням наведеного відповідач не виконав покладені на нього обов'язки щодо прийняття відповідних мір по працевлаштуванню інвалідів, передбачених законодавчими нормами, тому позовні вимоги позивача обґрунтовані.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ДП "Зміївське лісове господарство" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарської санкції у розмірі 75477,72 грн. є документально та нормативно обґрунтованим, і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 71, 94, 158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" про стягнення суми- задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" (юридична адреса: 63403, Харківська область, м. Зміїв, вул. Радянська, 7, код ЄДРПОУ 00993099, МФО 350589, р\р 26009004225 у ХОД АППБ "Аваль") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 75477,72 грн. (сімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят сім грн. 72 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 травня 2012 року.

Суддя Волошин Д.А.