Постанова № 24383282, 15.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 2920/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Мельник О.В., відповідача - Хорольської Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" до Основ`янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнень позовних аимог просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова за № 0000232340 від 19.12.2011 р. та за №0000242340 від 19.12.2011 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 19 грудня 2011 року Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000232340 та за №0000242340 по акту від 30.11.2011 року за №2405/23-405/34953135, які суперечать нормам чинного законодавства України, є необґрунтованим та безпідставним, у зв'язку з чим підлягають скасуванню судом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 03.05.2012 року первинного відповідача Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі м. Харкова замінено на належного відповідача - Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем порушено пп.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завище суму податкового кредиту за серпень 2011 року на суму 57 811,52, а також з урахуванням пп.200.1 Податкового кодексу України зменшило від'ємне значення з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 22 269 грн.00 коп.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 30.11.2011 року Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі м. Харкова було складено акт за №2405/23-405/34953135 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Машгідропривод»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Еко-Комуненерго»за період з 01.08.201 р. по 31.08.2011 р.

Відповідачем за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод»порушило пп.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого зобов'язано сплатити суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 53 313,78 грн., яка складається: з суми основного платежу у розмірі 35 542,52 грн. 52 коп. та суми штрафних санкцій у розмірі 17 771 грн. 26 коп., а також зменшило від'ємне значення з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 22 269 грн.00 коп.

Такі висновки Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова здійснила на підставі довідки про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Еко-Комуненерго», щодо документального підтвердження господарських відносин із полатником ТОВ «Машгідропривод»їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року за №2131/23-206/34754224 від 09.11.2011 року.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення за №0000232340 року та за №0000242340 від 19.12.2011 року, про зобов'язання сплатити суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 53 313,78 грн., яка складається: з суми основного платежу у розмірі 35 542,52 грн. 52 коп. та суми штрафних санкцій у розмірі 17 771 грн. 26 коп., а також зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 22 269 грн.00 коп.

Не погодившись із висновками перевірки, викладеними у акті Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, позивачем на останній подані заперечення за №17/272 від 08.12.2011 року до Начальника Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова. За наслідками розгляду заперечень останні залишені без задоволення.

В подальшому не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Машгідропривод»оскаржило останні 27.12.2011 р. до Державної податкової адміністрації у Харківській області. За результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією у Харківській області прийняте рішення від 16.01.12 р. за № 194/10/25-103, яким скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення -рішення за №0000232340 року та за №0000242340 від 19.12.2011 року - без змін.

27.01.2012 р. ТОВ «Машгідропривод»звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою на податкові повідомлення -рішення за №0000232340 року та за №0000242340 від 19.12.2011 року

31.01.2012 року ДПА у Харківській області надіслало на адресу ТОВ «Машгідропривод»лист за №446/10/25-103, яким повідомляло, що скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 19.12.2011 р. за №0000232340 в частині збільшення грошового зобов'язання (штрафної (фінансової) санкції) у розмірі 9 666,25 грн., а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишає без змін, а скаргу - без задоволення.

05.02.2012 року ДПА у Харківській області надіслало на адресу ТОВ «Машгідропривод»лист за №651/10/25-103, яким повідомляло, що в листі за №446/10/25-103 від 31.01.2012 року була допущена помилка, у зв'язку з чим зменшився розмір збільшення грошового зобов'язання (штрафної (фінансової) санкції) та становить 8 885,73 грн.

За результатами розгляду скарги прийняте рішення від 26.11.2010 р. за №12728/6/25-0515, з урахуванням рішення ДПА у Харківській області прийнятого за результатами розгляду первинної скарг, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова за №0000232340 року та за №0000242340 від 19.12.2011 року и, а скаргу - без задоволення

На підставі наданих позивачем до суду документів встановлено, що 28.02.2011 року між ТОВ «Машгідпропривод»та ТОВ «Еко-Комуненерго»був укладений договір поставки за №1 від 28.02.2011 року. Відповідно до умов вищезазначеного договору ТОВ «Еко-Комуненерго»взяло на себе обов'язки з поставки продукції, а ТОВ «Машгідропривод»зобов'язався в повному обсязі оплатити отриманий товар.

Загальна кількість товару, його номенклатура та асортимент, що поставляється відповідно до договору поставки укладеного між ТОВ «Машгідропривод»та ТОВ «Еко-Комуненерго», визначаються у специфікації, що є його невід'ємною частиною даного договору. Поставка товару здійснювалась відповідно до Специфікації №4 до договору №1 від 28.02.2011 року.

ТОВ «Еко-Комуненерго»свої обов'язки виконав у повному обсязі. Товар відвантажено згідно видаткової накладної за №3/08 від 22.08.2011 р. на загальну суму 346 86,12 грн., в тому числі ПДВ 57 811,52 грн. Отриманий товар позивач, а саме - трубу, використав у власній господарській діяльності для виробництва гідроциліндрів, що підтверджується відповідними лімітно-забірними картками

В свою чергу, ТОВ «Машгідпропривод»сплатив ТОВ «Еко-Комуненерго»вартість за відвантажений товар 346 86,12 грн., в тому числі ПДВ 57 811,52 грн.

ТОВ «Машгідропривод»отримало у ТОВ «Еко-Комуненерго»податкову накладну за №2 від 22.08.2011 року., яка за своєю формою та змістом відповідає вимогам, які пред'являються до податкових накладних, та містить всі необхідні реквізити.

Транспортування товару, відповідно до умов договору поставки №1 від 28.02.2011 року, здійснювалось силами Позивача, що підтверджується договором позички автомобіля від 18.07.2011 року, договором підряду від 19.08.2011 року та подорожнім листом за №841579 від 22.08.2011 року.

Суд не погоджується з позицією відповідача про неможливість підтвердження реальності здійснення укладених між ТОВ «Машгідропривод»та TOB «Еко-Комуненерго»угоди з огляду на наступне.

У ході розгляду справи відповідачем, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що ТОВ «Машгідропривод»виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих від контрагента TOB «Еко-Комуненерго»товарів, який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши ТОВ «Машгідропривод»належним чином оформлену податкову накладну на сплачену суму податку.

Суд звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Що стосується посилання відповідача на нікчемність угоди, зазначеної а Акті перевірки, суд дійшов висновку, що її зміст не суперечить актам цивільного законодавства; а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідачем зроблені висновки про порушення позивачем приписів ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів.

Підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає те, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, недійсним згідно приписів абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України визначається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що господарські правовідносини позивача та TOB «Еко-Комуненерго»є реальними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб'єктів господарювання.

В податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Не є обов'язковою передумовою для визнання контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладаються за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на факт реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ТОВ «Машгідропривод»та TOB "Еко-Комуненерго" угод, та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені пп.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України. Заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність законних підстав у податкового органу для нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість у розмірі 53 313,78 грн., яка складається: з суми основного платежу у розмірі 35 542,52 грн. 52 коп. та суми штрафних санкцій у розмірі 17 771 грн. 26 коп., а також змешення від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 22 269 грн.00 коп.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення ТОВ «Машгідропривод»пп.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу, ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що прийняті Державної податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова спірні податкові повідомлення-рішення за №0000232340 року та за №0000242340 від 19.12.2011 року , є протиправним і повинно бути скасовано, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" до Основ`янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.12.2011 року №0000232340, №0000242340, винесені ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод»(61035, м. Харків, вул. Каштанова, 14, код ЄДРПОУ 34953135) витрати зі сплати судового збору у розмірі 755,83 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 21 травня 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.