Постанова № 24383188, 17.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

17 травня 2012 р. №2а-14941/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

суддів Білової О.В., Мельникова Р.В.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю: представника позивача Лебеденко С.В., представника відповідача Бондаренко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000142310 від 17.05.2011 року, №0000132310 від 17.05.2011 року.

Ухвалою суду від 17.05.2012 року, яка занесена до журналу судового засідання, на підставі ст. 55 КАС України проведено заміну відповідача на правонаступника - Куп'янську об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, якою встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.5.12.5 п.5.12 Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. №166, зареєстрованого в Мін'юсті 09.07.97 р. №250/2054 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання", п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.1.1 п.1.5 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1, п.3.4 ст.3, ч. "е" п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п."а", п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". За результатами перевірки складено акт від 26.04.2011 року №455/23/33714374, на підставі висновків якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000142310 від 17.05.2011 року, №0000132310 від 17.05.2011 року. Позивач зазначив, що він не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає неправомірним донарахування ПДВ та податку на прибуток, оскільки бухгалтерський та податковий облік підприємства позивача здійснювався без порушень цивільного, господарського законодавства України, вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Укладені позивачем угоди, що визнані відповідачем нікчемними, а саме з ТОВ "ПФГ "К.Г.К" та ТОВ "Вторметіндастрі" є дійсними, спрямованими на реальне встановлення між сторонами цивільних прав та обов'язків, за якими відбулося фактичне отримання поставленого товару, його подальша реалізація, проведені розрахунки. Отримані за цією угодою первинні документи оформлені відповідно до вимог законодавства, є підставою для відображення здійснених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Від представника відповідача Павленко О.М. до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач зазначив наступне. Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" показників за період з 01.01.10 по 31.12.10 р. у сумі 32783792,00 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання брухту, паливно-мастильних матеріалів, залізничних послуг, послуг з оренди основних фондів. Встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" за період з 01.01.10 р. по 31.12.10 р. в загальній сумі 4914257,00 грн., в т.ч. за період з 01.01.10 р. по 31.03.10 р. в сумі 3091343,00 грн., за період з 01.04.10 р. по 30.06.10 р. в сумі 1742188,00 грн., за період з 01.07.10 р. по 30.09.10 р. в сумі 49914,00 грн., за період з 01.10.10 р. по 31.12.10 р. в сумі 30812,00 грн. За період з 01.01.10 по 31.12.10 ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 6976045,00 грн. За даними податкового обліку відображено у складі податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. в сумі 1301,31 грн., за червень 2010 р. в сумі 2888,25 грн., за липень 2010 р. в сумі 2539,40 грн., за серпень 2010 р. в сумі 3081,90 грн., за вересень 2010 р. в сумі 4361,51 грн., за жовтень 2010 р. в сумі 3046,85 грн., за листопад 2010 р. 3115,59 грн., за січень 2010 р. в сумі 76714 грн., за лютий 2010 р. в сумі 396913,00 грн., за березень 2010 р. в сумі 144641,00 грн., за квітень 2010 р. в сумі 344248,00 грн. В ході перевірки встановлено, що ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ", код ЄДРПОУ 33714374 в перевіреному періоді перебував у господарських відносинах з підприємствами - постачальниками, які мають інший стан, а саме: ТОВ ПФК „К.Г.К." та ТОВ "Вторметіндастрі". Відповідач зазначив, що згідно поданих до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька декларацій з податку на прибуток ТОВ ПФК „К.Г.К." можна зробити висновок про відсутність основних засобів на підприємстві у зв'язку з відсутністю показників у додатку К1 до декларацій з податку на прибуток щодо наявності основних засобів та розрахунку амортизаційний відрахувань. Крім того в деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 "амортизаційні відрахування" відсутні будь-які нарахування. Фактично згідно податкової звітності у ТОВ "ПФГ "К.Г.К" відсутні необхідні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Також відповідачем на підставі наданих даних зроблений висновок, що на ТОВ "Вторметіндастрі" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь -якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи те, що у ТОВ "ПФГ "К.Г.К" та ТОВ "Вторметіндастрі" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відповідач зазначив, що згідно до частини 1,5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди мають ознаки нікчемності. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у перевіреному періоді, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "ПФГ "К.Г.К", ТОВ "Вторметіндастрі" та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином, первинні документи, отримані позивачем від його контрагентів ТОВ "ПФГ "К.Г.К", ТОВ "Вторметіндастрі" не відповідають умовам дійсності угод і відповідно до ст. ст. 215, 216, 203 ЦК України є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків, отже не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників декларацій з податку на прибуток та ПДВ.

Представник позивача Лебеденко С.В. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, посилаючись на наведені у позові та наданих до матеріалів справи письмових поясненнях обставини.

Представник відповідача Бондаренко Л.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на висновки акту перевірки позивача та його контрагентів, письмові заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" зареєстроване виконавчим комітетом Куп'янської міської ради Харківської області 12.12.2005 року №14751020000000255 (т.1 а.с.106), перебуває на обліку в Куп'янській об'єднаній державній податковій інспекції у Харківській області, види діяльності за КВЕД (т.1 а.с.108): оброблення металевих відходів та брухту, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля відходами та брухтом, виробництво вогнетривких керамічних виробів, оптова торгівля рудами заліза та кольорових металів, оптова торгівля чорними та кольоровими металами в певних формах та напівфабрикатами з них.

Фахівцями Куп'янської державної податкової інспекції у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.04.2011 року №455/23/33714374 (т.1 а.с.14-71), висновками якого встановлено порушення, зокрема:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1238967,00 грн., в т.ч. за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року в сумі 439415,00 грн., за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року в сумі 439483,00 грн., за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року в сумі 314587,00 грн., за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 45482,00 грн.;

- п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.5.12.5 п.5.12 Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. №166, зареєстрованого в Мін'юсті 09.07.97 р. №250/2054 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання", в результаті чого податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 рік, занижено в сумі 981738,00 грн., в т.ч. за лютий 2010 р. в сумі 392512,00 грн., за березень 2010 р. - 135668,00 грн., за квітень 2010 р. - 328225,00 грн., за травень 2010 р. - 29543,00 грн., за червень 2010 р. - 82760,00 грн., за серпень 2010 р. - 5621,00 грн., за вересень 2010 р. - 3793,00 грн., за жовтень 2010 р. - 3616,00 грн., зменшено від'ємне значення податку на додану вартість (р.26) на 3116,00 грн.

На підставі акту перевірки в.о. начальника Куп'янської ОДПІ Харківської області винесені податкові повідомленні-рішення від 17.05.2011 року №0000142310 (т.1 а.с.11) про визначення податкового зобов'язання по ПДВ, а саме: 981738,00 грн. - основний платіж, 245434,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 17.05.2011 року №0000132310 (т.1 а.с.12) про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток, а саме: 1238967,00 грн. - за основним платежем, 309741,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погодився з вказаними рішеннями і оскаржив їх у адміністративному порядку.

Рішенням ДПА у Харківській області від 26.07.2011 року №3336/10/25-103 вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача від 27.05.2011 р. - без задоволення (т.1 а.с.91-100).

Рішенням ДПС України від 07.10.2011 року №3281/0/10245 податкові повідомлення-рішення Куп'янської ОДПІ від 17.05.2011 року №0000142310, від 17.05.2011 року №0000132310 та рішення, прийняте за розглядом скарги - залишені без змін, а скарга ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" - без задоволення (т.1 а.с.101).

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1238967,00 грн., в т.ч. за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року в сумі 439415,00 грн., за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року в сумі 439483,00 грн., за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року в сумі 314587,00 грн., за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 45482,00 грн. та заниження податку на додану вартість в сумі 981738,00 грн., в т.ч. за лютий 2010 р. в сумі 392512,00 грн., за березень 2010 р. - 135668,00 грн., за квітень 2010 р. - 328225,00 грн., за травень 2010 р. - 29543,00 грн., за червень 2010 р. - 82760,00 грн., за серпень 2010 р. - 5621,00 грн., за вересень 2010 р. - 3793,00 грн., за жовтень 2010 р. - 3616,00 грн., зменшення від'ємного значення податку на додану вартість (р.26) на 3116,00 грн.

Судом встановлено, що на встановлення вищезазначених порушень ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" вплинули господарські відносини позивача з його контрагентами, а саме: ТОВ "ПФГ "К.Г.К"(код 35951673), ТОВ "Вторметіндастрі" (код 34705355).

Згідно договору поставки від 01.11.2009 року №КМХ-23/11-01 (т.1 а.с.124), укладеного між позивачем ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ", як покупцем, та ТОВ "Вторметіндастрі", як постачальником, на поставку брухту і відходів чорних металів, з січня по квітень 2010 року ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" віднесло до складу валових витрат суму в розмірі 4812583, 00 грн. та до складу податкового кредиту ПДВ суму 962516,62 грн., на підставі первинних документів, отриманих від ТОВ "Вторметіндастрі", а саме: видаткових накладних (т.1 а.с.131, 133) податкових накладних (т.1 а.с.134-137), актів приймання-передачі на лом та відходи чорних металів (т.1 а.с.130, 132, 138-153).

Як вбачається з копій податкових та видаткових накладних ТОВ "Вторметіндастрі", предметом поставки є металевих брухт: виду 3 -50,245 тон, 358,186 тон, 273,835 тон; виду 500 -191,975 тон, 669,023 тони, 120,896 тон, 300,335 тон; виду 510 -58 тон. Поставка зазначеного товару, виходячи з його фізичних властивостей -ваги та об'єму, безумовно передбачає його транспортування відповідними транспортними засобами.

Пунктом 3 "Умови поставки" вказаного договору поставки від 01.11.2009 року №КМХ-23/11-01 встановлено, що ТОВ "Вторметіндастрі" постачає товар залізничними вагонами та автомобільним транспортом. При доставці товару залізничними транспортом поставка відбувається на умовах FCA (ст. відправлення), згідно правил ІНКОТЕРМС-2000. Постачальник зобов'язується за плату, від свого імені, за дорученням та рахунок покупця забезпечити доставку товару залізничним транспортом до пункту призначення. Покупець відшкодовує витрати, які понесені постачальником у зв'язку з доставкою товару до пункту призначення залізничним транспортом, згідно виставленого рахунку, оформленого на підставі реєстру залізничних вагонів. При доставці товару автотранспортом постачання здійснюється на умовах EXW (склади вантажовідправника), всі видатки по доставці несе покупець.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичного здійснення перевезення товару -брухту сталевого, який зазначено у податкових накладних, виписаних ТОВ "Вторметіндастрі", тобто не надано товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, договорів про надання послуг перевезення, рахунків на відшкодування витрат, які понесені постачальником у зв'язку з доставкою товару до пункту призначення залізничним транспортом, реєстрів залізничних вагонів, тощо.

При цьому місцем реєстрації контрагента позивача - ТОВ "Вторметіндастрі", згідно матеріалів справи, є м. Донецьк, вул. Жмури, буд. 1-Б.

Представником позивача Лебеденко С.В. надано до справи письмові пояснення та у судовому засіданні усні пояснення, в яких представник зазначила, що товар, який придбано у ТОВ "Вторметіндастрі" (брухт), поставлявся транспортом покупця - ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" на площадки у м. Куп'янську харківської області та у м. Харкові, для кожного перевезення була виписана товарно-транспортна накладна. Під час обшуку, що проводився у приміщенні ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ", вказані документи були вилучені, про що надана до матеріалів справи копія протоколу обшуку від 01.11.2011 року.

Проте з копії протоколу обшуку від 01.11.2011 року (т. 2 а.с. 7-11), складеного слідчим СВ ГУМВСУ в Харківській області на підставі постанови Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2011 року, вбачається, що товарно-транспортні накладні про перевезення металевого брухту, придбаного у ТОВ "Вторметіндастрі", не вилучалися. Будь-які інші документи на підтвердження фактичного переміщення товару від ТОВ "Вторметіндастрі" до ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" також не вилучалися.

Крім того, суд зазначає, що під час обшуку в приміщеннях ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" 01.11.2011 року були вилучені два чистих бланки товарно-транспортних накладних з печаткою ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ", що підтверджується протоколом обшуку (т. 2 а.с. 10).

Таким чином, наведені факти та обставини свідчать про відсутність у позивача будь-яких доказів щодо фактичного здійснення перевезення товару, на який ТОВ "Вторметіндастрі" виписано податкові накладні ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ".

Суд не бере до уваги технологічні звіти по використанню сировини, основних матеріалів для виготовлення готової продукції, складені позивачем ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" (т.1 а.с.187-194), оскільки ці звіти не надають можливості ідентифікувати використання товарів, відображених у податкових та видаткових накладних ТОВ «Вторметіндастрі», а отже, не є належним доказом отримання товарів від даного контрагенту та використання саме цих товарів у власній господарській діяльності підприємства позивача.

Також суд не бере до уваги копії договору від 01.01.2008 року (т.1 а.с.204) між ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" (постачальник) та ЗАТ "Керамет" (покупець), додаткових угод (т.1 а.с.208-209), актів приймання (т.1 а.с.210-217), реєстрів залізничних вагонів (т.1 а.с.222-207), а також копії актів приймання вторинних чорних металів (т.1 а.с.218-221), товарно-транспортих накладних (т.1 а.с.228-230), складених між ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" та ТОВ "Металургія" в якості доказів подальшого переміщення товару, оскільки надані докази не містять інформації щодо того, що саме придбаний у ТОВ "Вторметіндастрі" металевий брухт в подальшому був реалізований позивачем ЗАТ "Керамет" та ТОВ "Металургія".

При цьому судом враховано пояснення представника позивача, надані у судовому засіданні щодо того, що металевий брухт придбавався ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" у різних контрагентів-постачальників, зберігався разом, відокремити його для подальшої реалізації не є можливим.

Таким чином, в ході розгляду справи не підтверджено наявність поставок товару ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" від ТОВ "Вторметіндастрі" та використання товару у подальшій своїй господарській діяльності позивача, що свідчить про безпідставність віднесення ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" до складу валових витрат суму витрат в розмірі 4812583, 00 грн. та до складу податкового кредиту по ПДВ суму 962516,62 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Вторметіндастрі".

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ПФГ "К.Г.К" судом встановлено наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 05.05.2010 р. №05/05-10 (т.1 а.с.128) на поставку кисню, газу пропану, дизпалива та бензину, укладеного між ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ", як покупцем, з ТОВ "ПФГ "К.Г.К", як продавцем, за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 року, позивачем ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" включено до складу валових витрат суму 101674,00 грн. та до складу податкового кредиту з ПДВ суму - 20334,81 грн., на підставі первинних документів, отриманих від ТОВ "ПФГ "К.Г.К", а саме: видаткових накладних (т.1 а.с.157, 159, 161, 162), податкових накладних (т.1 а.с.154-156, 158-160).

Суд зазначає, що умовами договору купівлі-продажу від 05.05.2010 р. №05/05-10 не визначено, на кого зі сторін покладається обов'язок здійснити доставку товару.

Як вбачається з копій податкових та видаткових накладних ТОВ "ПФГ "К.Г.К", предметом поставки є: дизпаливо -2709,21 літри, 2686,82 літри, 3614,78 літри, 2 486,09 літри, 2223,640 літри, газ скраплений СПБТ (1 балон - 21 кг) -7 балонів та 8 балонів. Поставка зазначеного товару, виходячи з його фізичних властивостей -ваги та об'єму, безумовно передбачає його транспортування відповідними транспортними засобами.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, наданих до матеріалів справи, та усних пояснень, наданих у судовому засіданні, товар -дизпаливо та газ пропан скраплений, придбаний у ТОВ "ПФГ "К.Г.К" згідно договору від 05.05.2010 р. №05/05-10, поставлявся автомобільним транспортом ТОВ "ПФГ "К.Г.К" у бензовозах та балонах, відповідно.

При цьому місцем реєстрації контрагента позивача - ТОВ "ПФГ "К.Г.К", згідно матеріалів справи, є м. Донецьк, вул. Антіпова, буд. 7-А.

Проте позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження фактичного здійснення перевезення товару -дизпалива та газу, який зазначено у податкових накладних, виписаних ТОВ "ПФГ "К.Г.К", тобто не надано товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, договорів про надання послуг перевезення, тощо.

Таким чином, наведені факти та обставини свідчать про відсутність у позивача будь-яких доказів щодо фактичного здійснення перевезення товару, на який ТОВ "ПФГ "К.Г.К" виписано податкові накладні ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ".

Суд не бере до уваги оборотно-сальдові відомості за грудень 2011 року -(т.2 а.с.56-60) та журнали-ордери і відомості по рахунку 201 "Сировина та матеріали" за 01.05.2010 р. -30.11.2011 р. (т.2 а.с.61-62), складені позивачем ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ", оскільки зазначені документи не надають можливості ідентифікувати оприбуткування та використання товарів, які відображені у податкових та видаткових накладних ТОВ "ПФГ "К.Г.К", а отже, не є належним доказом отримання та використання у господарській діяльності товарів від даного контрагенту.

Таким чином, в ході розгляду справи не підтверджено наявність поставок ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" товару від ТОВ "ПФГ "К.Г.К" та використання товару у подальшій своїй господарській діяльності позивача, що свідчить що свідчить про безпідставність віднесення ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" до складу валових витрат суму витрат 101674,00 грн. та до складу податкового кредиту з ПДВ суму - 20334,81 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ПФГ "К.Г.К".

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що виходячи зі змісту вказаної норми, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Факт реальності здійснення поставок ТМЦ позивачу не може бути підтверджений без з'ясування з цією метою, зокрема, обставин щодо постачальника вказаного товару, умов його транспортування тощо. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце.

Оскільки у позивача відсутні докази щодо фактичного здійснення перевезення товару, на який ТОВ "Вторметіндастрі" та ТОВ "ПФГ "К.Г.К" виписано податкові накладні ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ", факт реальності здійснення поставок не доведено, через що відсутні підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Згідно пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії, з врахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Оскільки доказів того, що саме товар, придбаний у контрагентів-постачальників ТОВ "Вторметіндастрі" та ТОВ "ПФГ "К.Г.К" був використаний позивачем у власній господарській діяльності, позивачем до справи не надано, у позивача ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" відсутні правові підстави для віднесення витрат на придбання товару до складу валових витрат, що призвело до несплати відповідних сум податку на прибуток, які були донараховані податковим органом.

Враховуючи викладене та на підставі аналізу наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки відсутні доведені належними та допустимими доказами факти реальності здійснення господарських операцій та використання придбаного у контрагентів-постачальників товару у власній господарській діяльності.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідачем правомірно та в межах повноважень органу державної податкової служби виявлені здійснені позивачем порушення вимог податкового законодавства, через що відповідачем обґрунтовано нараховане позивачу податок на додану вартість у розмірі 981738,00 грн. - основний платіж, 245434,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податок на прибуток у розмірі 1238967,00 грн. - за основним платежем, 309741,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень №0000142310 від 17.05.2011 року, №0000132310 від 17.05.2011 року діяв в межах своєї компетенції, обґрунтовано та законно, зазначені рішення прийняті з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, є правомірним та не підлягають скасуванню, через що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Крім того, судом встановлено, що позивачем при звернені до суду з адміністративним позовом надано оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 29,55 грн. (т.1 а.с.2).

Враховуючи ціну позову, судовий збір має бути сплачений у розмірі 1882 грн., з огляду на наступне.

Суд зазначає, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, в т.ч. податкові повідомлення-рішення, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи в частині зменшення або збільшення майна особи. Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Частиною 2 ст. 87 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2011 року - 941,00 гривні.

Отже, позивачем при подачі позовної заяви до суду судовий збір сплачений не в повному обсязі.

У зв'язку з зазначеним, керуючись ст. 94 КАС України, судом вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" судовий збір на загальну суму 1852,45 грн. (з урахуванням сплаченої суми в розмірі 29,55 грн.) за наступними реквізитами: Отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківській області; код ОКПО: 37999628; МФО банку: 851011; Назва банку: ГУДКСУ у Харківській області, рахунок 31217206784011, призначення платежу: "Судовий збір, код 34390710, пункт 3.1", код класифікації доходів бюджету 22030001.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2011 року №0000142310, від 17.05.2011 року №0000132310 -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" (код 33714374, адреса: 63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Харківська, буд. 99) суму недоплаченого за подання позовної заяви судового збору в розмірі 1852 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят дві) грн. 45 коп. до державного бюджету на рахунок 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківській області; код ОКПО: 37999628; МФО банку: 851011; Назва банку: ГУДКСУ у Харківській області, призначення платежу: «Судовий збір, код 34390710, пункт 3.1», код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 24.05.2012 року.

Головуючий суддя Л.М. Мар'єнко

судді О.В.Білова

Р.В. Мельников