Постанова № 24383110, 29.05.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2012 р. Справа № 2a-1870/4063/12

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савченко Д.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в м.Сумах (далі по тексту - позивач, ДПІ в м.Сумах) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1), в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг в сумі 2589,91грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Відповідач, не виконуючи обов'язок зі сплати податків, закріплений у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, має заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб та податку на додану вартість, в загальному розмірі 2589,91грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву (а.с.32) в якій прохальну частину позову уточнив відповідно до приписів ст.95 Податкового кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.31). Про причини неявки, всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) 19.05.2008р. рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради зареєстрований як фізична особа - підприємець та взятий на облік в ДПІ в м.Сумах, що вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується копією свідоцтва про сплату єдиного податку (а.с.14), копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.27).

Як вбачається з копії заяви від 03.12.2008р., що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 15), відповідач самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком на 2009р., звернувшись з заявами до ДПІ в м.Сумах про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (вид діяльності - випікання хліба, оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами).

Беручи до уваги, що для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає до податкового органу письмову заяву, в якій він повідомляється про строки та розмір сплати єдиного податку, а тому в такий спосіб він погоджується на сплату даного податку на відповідний вид діяльності у встановленій сумі та строки, суд вважає, що сума єдиного податку, яка підлягала сплаті відповідачем, є узгодженою, і ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний був сплатити її у передбачені строки.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Як вбачається зі змісту позовної заяви, ставка єдиного податку для фізичних осіб, за вказаний вид діяльності (випікання хліба, оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами) становить 200грн. на місяць.

Однак, як встановлено судом, відповідач, всупереч вимог ст.16 Податкового кодексу України, Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" порушив строки сплати єдиного податку, у зв'язку з чим за ним, з урахуванням наявної переплати, утворилась заборгованість в сумі 999,30грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с.6-13), розрахунком суми податкового боргу (а.с.5).

Крім того, відповідач самостійно узгодив податкове зобов'язання з податку на додану вартість шляхом подачі податкових декларацій до ДПІ в м.Сумах від 18.05.2009р. (а.с.17-18, 19-20), від 09.06.2009р. (а.с.21-22,) та від 07.07.2009р. (а.с.23-24).

10.06.2009р. ДПІ в м.Сумах проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 за березень 2009р. В ході перевірки встановлено порушення відповідачем вимог абзацу "а" п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виявлення порушення), а саме встановлено факт порушення граничного строку подачі декларації з податку на додану вартість за березень 2009р.

Вказані обставини підтверджуються копією акта перевірки від 10.06.2009р. №4200/17-214/НОМЕР_1, який вручений відповідачу особисто (а.с.26).

На підставі акта перевірки, в якому зафіксоване вказане вище порушення, повноважною особою позивача 11.06.2009р. відносно ФОП ОСОБА_1 винесено податкове повідомлення-рішення №007421702/0/17-214, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем "податок на додану вартість" в сумі 170грн. (а.с.25).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, розрахунку суми податкового боргу (а.с.5), облікової картки платника податків (а.с.6-13), сума узгодженого зобов'язання платника за платежем "податок на додану вартість" становить 1560грн.

У зв'язку з тим, що узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена, позивачем, зважаючи на приписи п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), 16.03.2009р. за №1/685 (а.с.16) відносно відповідача винесено податкову вимогу, яка отримана відповідачем особисто 29.05.2010р. (а.с.16). Однак і після вручення податкових вимог податковий борг залишився відповідачем не сплаченим (а.с.5,6-13).

Пунктом 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" установлено, що для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень, може бути запроваджена спрощена система оподаткування, обліку та звітності. Згідно п. 2 вказаного Указу суб'єкти малого підприємництва -фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Згідно п. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, п.87.11 ст.87 Кодексу встановлено особливий порядок стягнення податкового боргу платників податків фізичних-осіб у порівнянні з порядком погашення податкового боргу юридичних осіб.

З урахуванням викладеного, норми статей 95-99 Кодексу можуть застосовуватись до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 ст. 87 Кодексу.

Отже, для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, на підставі ч. 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що сума податкового боргу в загальному розмірі 2559,30грн. на час розгляду справи залишається не сплаченою, позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_1 визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості-задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 40035) податковий борг за наступними платежами:

- єдиний податок з фізичних осіб, нарахований до 1 січня 2011р. (18050200) у сумі 999грн.30коп., на користь Місцевого бюджету м. Суми на розрахунковий рахунок 34219379700004, ГУ ДСКУ в Сумській області, МФО 837013, код одержувача 37970593;

- податок на додану вартість (14010100) у сумі 1560грн.00коп. на користь Державного бюджету м. Суми на розрахунковий рахунок 31111029700002, ГУ ДСКУ в Сумській області, МФО 837013, код одержувача 37970593, разом стягнути 2559,30грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять грн.30коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Д.М. Савченко

З оригіналом згідно

Суддя Д.М. Савченко