Постанова № 24382609, 22.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2494/2012

22 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2494/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Борзаниці С.В.

при секретарі Гаркуші Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання протиправними дій.

В обґрунтування позивних вимог зазначено, що 15.03.2012 спеціалістом УПФУ в м. Алчевську з відома начальника відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Лаптінова В.В. проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та станом примусового виконання виконавчого листа №2а-11773/11 від 08.12.2011 про стягнення боргу в сумі 1682,55 грн. з ОСОБА_2, відкритого 20.01.2012 ВП №31125410 за заявою УПФУ в м. Алчевську. Результати ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження оформлено протоколом. Державний виконавець, в присутності якого проводилось ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження, з протоколом ознайомлений. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження управління не отримало до теперішнього часу. Не вживаються дієві заходи щодо щодо примусового виконання вищезазначених виконавчих документів.

Тому позивач просив визнати бездіяльність державного виконавця Овчинникової О.В. відділу Державної виконавчої служби Алчевського МУЮ у зволіканні виконання виконавчоголиста №2а-10733/11 протиправною та зобовязати провести виконавчі дії в строк, що не перевищує 6 місяців.

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності із статтею 17 України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження"(в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)") примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Частиною 2 статті 4 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із частиною 1 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)") державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)") державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Частиною 1 статті 31 Закону України № 2677-VI передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В судовому засіданні встановлено, що постановою від 20.01.2012 ВП №31125410 відкрито виконавче провадження , проте Управління Пенсійного фонду до теперішнього часу її не отримало.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)") сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15 березня 2012 року спеціалістом УПФУ в м. Алчевську проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та станом примусового виконання виконавчого листа №2а-11773/11 від 08.12.2011 про стягнення боргу в сумі 1682,55 грн. з ОСОБА_2, відкритого 20.01.2012 ВП №31125410 за заявою УПФУ в м. Алчевську. Згідно протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження державним виконавцем надіслано запити від 13.02.2012 за вих. №3079, №3078 на виявлення автомобільного транспорту та нерухомого майна, що належить боржнику на праві власності. Проте відповідей на запити не отримано та, в порушення статті 11 Закону України 2677-VI, не здійснено жодних заходів, які направлені на примусове виконання виконавчого документу.

Згідно частини 2 статті 30 України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)") державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання протиправними дій задовольнити повністю.

Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Овчинникової О.В. відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції у зволіканні виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду № 2а-10773/11 від 08.12.2011.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції провести виконавчі дії з виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду № 2а-10773/11 від 08.12.2011 в строк, що не перевищує шести місяців.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 25 травня 2012 року.

СуддяС.В. Борзаниця