Постанова № 24382153, 31.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/5748/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойда Т.В.

при секретарі Сметана М.В.

з участю представника позивача Гавриленкова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У травні 2012 року Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний ОСОБА_3 з 04 листопада 2009 року по 04 грудня 2009 року перебував в трудових відносинах з приватним підприємством «Ваш двор», тобто належав до зайнятого населення, про що центр зайнятості не повідомив. Одночасно він отримав допомогу по безробіттю в розмірі 1630,48 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття вказані витрати в розмірі 1630,48 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що 22 грудня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.

На заяві написав розписку про те, що він як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, трудовою діяльністю не займається.

В той же день заяву задоволено - з 22 грудня 2008 року по 16 грудня 2009 року призначено допомогу по безробіттю.

В результаті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним позивачем складено акт від 08 вересня 2010 року №256, яким встановлено, що з 04 листопада 2009 року по 30 листопада 2009 року та з 01 грудня 2009 року по 04 грудня 2009 року відповідач перебував в трудових відносинах з приватним підприємством «Ваш двор» (накази підприємства від 04 листопада 2009 року №63 та від 01 грудня 2009 року №66), тобто належав до зайнятого населення, за що отримував заробітну плату.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, він центр зайнятості не повідомляв.

Одночасно за період з 04 листопада 2009 року по 16 грудня 2009 року центром зайнятості відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в сумі 1630,48 грн. (наказом позивача від 16 грудня 2009 року виплату вказаної допомоги припинено).

08 вересня 2010 року прийнято наказ №НТ100908 про повернення незаконно отриманих ним коштів за вказаний період в розмірі 1630,48 грн., про що на його адресу направлено лист від 08 вересня 2010 року №10-633.

Лист отримано відповідачем 13 вересня 2010 року, однак сума сплаченої допомоги не повернута.

Вказані докази також відправлялися позивачем - суб'єктом владних повноважень відповідачу з копією позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються, зокрема, працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний перебував в трудових відносинах з підприємством, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Про вказані обставини він центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього щодо відповідача Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття понесені зайві витрати.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч. 4 ст. 38, ст. 39 вказаного Закону строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37170300901052, ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 24815706) допомогу по безробіттю в сумі 1630 (одна тисяча шістсот тридцять) грн. 48 (сорок вісім) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Логойда Т. В.