Постанова № 24382131, 31.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/5750/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойда Т.В.

при секретарі Сметана М.В.

з участю представника позивача Гавриленкова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У травні 2012 року Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, тобто належав до зайнятого населення, про що центр зайнятості не повідомив. В період перебування на обліку у позивача з 01 червня 2011 року по 13 лютого 2012 року відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 2934,65 грн., позивачем понесені витрати на оплату громадських робіт в сумі 250,07 грн. та на професійне навчання в сумі 2185,96 грн., що загалом складає 5370,68 грн.

Просив суд стягнути з відповідача понесені Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття вказані витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що 01 червня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.

На заяві написав розписку про те, що він як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, трудовою діяльністю не займається.

В той же день заяву задоволено - з 01 червня 2011 року призначено допомогу по безробіттю.

В період з 20 липня 2011 року по 25 липня 2011 року відповідач приймав участь в оплачуваних громадських роботах за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Загальна сума коштів, яка була перерахована Маріупольським міським центром зайнятості ГО «З нами добрі серця» на організацію громадських робіт (на виплату заробітної плати ОСОБА_3) склала 250,07 грн.

25 липня 2011 року між ОСОБА_3 та Маріупольським міським центром зайнятості на підставі заяви позивача укладено договір №054211072500010, предметом якого була перепідготовка відповідача у навчальному закладі товариства з обмеженою відповідальністю «Коледж інформаційних технологій» за спеціальністю «Оператор обробки інформації та програмного забезпечення» терміном на 5 місяців з 26 липня 2011 року по 23 грудня 2011 року.

Витрати центру зайнятості з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на професійну перепідготовку відповідача склали 2185,96 грн.

В результаті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним позивачем складено акт від 24 лютого 2012 року №23, яким встановлено, що з 08 червня 2006 року відповідач перебув в трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (трудовий договір від 08 червня 2006 року, який зареєстрований в Нововолинському міському центрі зайнятості і на час перевірки не знятий з реєстрації у зв'язку з нез'явленням працівника), тобто належав до зайнятого населення.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, він центр зайнятості не повідомляв.

15 березня 2012 року прийнято наказ про повернення, зокрема, незаконно отриманих відповідачем коштів в розмірі 2934,65 грн., про що на його адресу направлено його копію та лист від 16 березня 2012 року №11-1375.

02 квітня 2012 року прийнято наказ №372 про повернення коштів, витрачених на професійне навчання, в розмірі 2185,96 грн., про що на адресу відповідача направлено його копію лист від 03 квітня 2012 року №03-1648.

09 квітня 2012 року прийнято наказ №392 про повернення коштів за надані соціальні послуги (витрат на оплату громадських робіт) в розмірі 250,07 грн., про що на його адресу направлено його копію та лист від 10 квітня 2012 року №11-1810.

Однак сума зайве сплаченої допомоги не повернута.

Вказані докази також відправлялися позивачем - суб'єктом владних повноважень відповідачу з копією позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються, зокрема, працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Одним з видів соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно з п. 5 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №839, особи, зареєстровані як безробітні, залучаються до оплачуваних громадських робіт на строк, що сумарно не перевищує 180 календарних днів у межах календарного року.

Пунктами 9, 10 й 14 вказаного Положення визначено, що направлення державною службою зайнятості громадян на оплачувані громадські роботи здійснюється на підставі укладених договорів між місцевим центром зайнятості та роботодавцями.

З особами, зайнятими на оплачуваних громадських роботах, роботодавці відповідно до законодавства про працю укладають у письмовій формі строкові трудові договори.

Фінансування оплачуваних громадських робіт може проводитися за рахунок коштів місцевих бюджетів, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в частині організації таких робіт для безробітних), роботодавців, для яких зазначені роботи виконуються, та інших джерел відповідно до законодавства.

Згідно з п. 15 Положення Кошти на організацію оплачуваних громадських робіт із зазначених у пункті 14 джерел фінансування можуть бути використані, зокрема для виплати основної та додаткової заробітної плати, визначеної відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про оплату праці", сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності осіб, зайнятих на оплачуваних громадських роботах.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний перебував в трудових відносинах з фізичною особою - підприємцем, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», і, відповідно оплати заробітної плати під час направлення його на громадські роботи.

Про вказані обставини він центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього щодо відповідача Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття понесені зайві витрати.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч. 4 ст. 38, ст. 39 вказаного Закону строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачені кошти підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37170300901052, ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 24815706) суму виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю і вартість громадських робіт) в розмірі 3184 (три тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 72 (сімдесят дві) коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37176300901001, ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 03491004) кошти на професійне навчання в сумі 2185 (дві тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 96 (дев'яносто шість) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Логойда Т. В.