Постанова № 24382047, 24.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/10262/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Окрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Донбасенерго», м. Донецьк

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби

про визнання незаконними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку по ухваленню рішення від 06.05.2011р. № 8/24-014-5 про опис майна у податкову заставу; визнання недійсним у повному обсязі рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 06.05.2011р. № 8/24-014-5 про опис майна у податкову заставу

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов. від 29 квітня 2011 року

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. від 5 квітня 2012 року

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством «Донбасенерго» заявлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.01.2012 р. № 0000132341 про визнання незаконними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку по ухваленню рішення від 06.05.2011р. № 8/24-014-5 про опис майна у податкову заставу; визнання недійсним у повному обсязі рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 06.05.2011р. № 8/24-014-5 про опис майна у податкову заставу.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним у повному обсязі рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 06.05.2011р. № 8/24-014-5 про опис майна у податкову заставу.

Відповідачем до суду надано клопотання у зв'язку з проведенням реорганізації Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку замінити відповідача у справі на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2012р. клопотання позивача задоволено, здійснено заміну неналежного відповідача на належного - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність винесення рішення про опис майна у податкову заставу від 06.05.2011р. № 8/24-014-5

Зазначає, що на вказане рішення направлено скаргу від 25.05.2011р. № 19-2166 в адміністративному порядку за приписами ст. 56 Податкового кодексу України до Державної податкової адміністрації у Донецькій області. Крім того, позивачем також було оскаржено в адміністративному порядку податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції від 27.04.2011р. № 4. Однак, всупереч вимогам законодавства СДПІ не зупинило виконання рішення по опису майна до винесення рішення по розгляду скарги в адміністративному порядку.

Зауважує, що до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Згідно з п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу «податковий борг - сума грошового зобов'язання (із урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також: пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п.14.1 ст.14 Кодексу «грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виходячи з вищенаведених норм Податкового кодексу України, вважає, що заборгованість ПАТ «Донбасеерго» за Договором про надання субкредиту № 2014-2 від 26.11.1996р. та Субкредитною угодою № 101-04/57 від 20.12.2000р., яка зазначена у листі податкового органу, жодним чином не є податковими зобов'язаннями платника податку у контексті відповідних норм Кодексу, а тому, оскільки ПАТ «Донбасенерго» не визначало суми грошового зобов'язання самостійно у податковій декларації, а також у нього відсутній податковий борг, право податкової застави на його майно також відсутнє.

На підставі викладеного, вважає, що рішення від 06.05.2011р. № 8/24-014-5 про опис майна у податкову заставу є неправомірним, та таким, що підлягає визнанню недійсним у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами на погодився в повному обсязі та надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив наступне.

Пунктом 9 статті 17 Бюджетного кодексу України передбачено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

З метою забезпечення виконання статті 17 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. №174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, пунктом 6 якого передбачено, що облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою ведеться органами державної казначейської служби у валюті бюджетної позички / фінансової допомоги, в якій вони надані, а стягнення здійснюється в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби (п.15 цього Порядку).

Згідно з пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Зауважує, що стягнення заборгованості з боржника здійснюється відповідно до глави 9 розділу II Кодексу шляхом направлення податкової вимоги; реєстрації податкової застави; стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника податків за рішенням суду; стягнення готівкових коштів та продаж інших активів боржникав рахунок погашення усієї суми податкового боргу; здійснення комплексу заходів, направлених на стягнення заборгованості боржника у позасудовому порядку, визначених Податковим кодексом України; виконавчого провадження на виконання рішення про стягнення заборгованості боржника; виконання інших функцій, визначених законом.

З огляду на викладене вважає, що позов ПАТ «Донбасенерго» є таким, то не ґрунтується на чинному законодавстві, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час ті місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради 26.08.1998 р., за номером 23343582 (арк. справи 106, том 1), перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Листом від 27.04.2011р. № 17487/10/24-013 СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку повідомила ПАТ «Донбасенерго», про існування заборгованості за відсотками за субкредитними угодами, заборгованості за платою за надання позик за субкредитними угодами, заборгованості за основною сумою боргу за субкредитними угодами, суми пені за відсотками за субкредитними угодами, суми пені за платою за надання позик за субкредитними угодами, суми пені за основним боргом за субкредитними угодами, суми пені на заборгованість за відсотками, яка виникла внаслідок невиконання своїх зобов'язань щодо погашення субкредитів та запропонувала вжити заходи щодо погашення вказаної заборгованості. Відомості викладені у зазначеному листі ґрунтуються на поданні від Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області від 19.04.2011р. № 06.1-04/373-3180 (арк. справи 55 - 56).

Податковий орган зазначає, що станом на 01.04.2011р. «Донбасенерго» має заборгованість за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках проектів спільних із Світовим банком та Європейським банком реконструкції і розвитку у загальній сумі 162 524 686,42 грн., в тому числі:

- заборгованість за відсотками за субкредитними угодами, укладеними Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів у сумі 58 415 954,57 грн. та за офіційним курсом Національного банку 7 338 687,76 доларів США;

- заборгованість за відсотками за субкредитними угодами, укладеними Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів у сумі 12 952 734,80 грн. та за офіційним курсом Національного банку 1 627 227,99 доларів США;

- заборгованість за відсотками за субкредитними угодами, укладеними Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів у сумі 8 922 385,09 грн. та за офіційним курсом Національного банку 1 120 902,65 доларів США;

- сума пені за відсотками за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів у сумі 42 291 378,37 грн.;

- сума пені за платою за надання позик за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів у сумі 9 840 664,54 грн.;

- сума пені за основним боргом за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів у сумі 29 303 401,33 грн.;

- сума пені на заборгованість за відсотками, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань щодо погашення субкредитів, наданих в рамках проектів, які фінансуються Європейським банком реконструкції та розвитку у сумі 798 167,72 грн.

Згідно з п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (Далі за текстом - Кодекс), податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як передбачено п. 59.1 ст. 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

27.04.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийнято податкову вимогу № 4, в якій визначено, що станом на 27.04.2011р. сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 162 524 686,42 гривень за платежами:

плата за користування кредитами (позиками), залученими державою у вигляді пені на суму 58415954,57 гривень;

плата за надання державних гарантій та кредитів (позик), отриманих за рахунок коштів, залучених державою під державні гарантії у вигляді пені на суму 12952734,80 гривень;

повернення позик, наданих для фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою у вигляді основного платежу на суму 8922385,09 гривень;

пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 82233611,96 гривень.

Крім цього, у вимозі зазначено, що з 01.04.2011р. на активи позивача розповсюджується право податкової застави (арк. справи 36).

Позивачем податкову вимогу від 27.04.2011р. було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Донецькій області (скарга від 06.05.2011р. № 19-1880, арк. справи 37 - 42).

Рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 24.05.2011р. № 9739/10/25-213-1 про результати розгляду скарги залишено без змін податкову вимогу СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 27.04.2011р. № 4, а скаргу ПАТ «Донбасенерго» - без задоволення.

Відповідно до п. 89.3. ст. 89 Кодексу, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Тобто, підставою для прийняття рішення є наявність у платника податків податкового боргу та як наслідок, винесення податкової вимоги.

Враховуючи вказане, на підставі податкової вимоги від 27.04.2011р. № 4, відповідачем прийнято рішення від 06.05.2011р. № 8/24-014-5 про опис майна у податкову заставу (арк. справи 43).

Рішення про опис майна у податкову заставу від 06.05.2011р. було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Донецькій області (скарга від 25.05.2011р. № 19-2166, арк. справи 44 - 49).

Рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 24.05.2011р. № 9739/10/25-213-1 про результати розгляду скарги залишено без змін рішення про опис майна у податкову заставу від 06.05.2011р, а скаргу ПАТ «Донбасенерго» - без задоволення.

Судом в рамках розгляду даної справи були встановлені обставини, які були предметом розгляду в іншій, пов'язаній судовій справі.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2011р. по адміністративній справі № 2а/0570/9583/2011, яка набрала законної сили 10.04.2012р. встановлено наступне (арк. справи 157 - 163).

Податковою вимогою від 27.04.2011р. № 4 відповідачем, зокрема визначена сума заборгованості за отримані бюджетні позички позивачем за договором про надання субкредиту від 26.11.1996р. та субкредитною угодою від 20.12.2000р.

Таким чином, бюджетні позички отримувалися позивачем на договірних засадах. Саме умовами укладених договорів передбачався порядок їх отримання та повернення. Виникнення в суб'єкта господарювання обов'язку щодо повернення коштів до бюджету, отриманих на умовах укладеного договору про надання бюджетної позички не є грошовим зобов'язанням у розумінні Податкового кодексу України, на відміну від виникнення в суб'єкту господарювання безумовного обов'язку перерахувати кошти до бюджету виключно на підставі закону. При цьому відповідачем суду не надано жодного доказу, який би свідчив про здійснення Головним управлінням Державного казначейства України у Донецькій області узгодження суми боргу позивача, яка визначена у податковій вимозі.

Неможливість визначення суми заборгованості за бюджетною позичкою податковим зобов'язанням та непроведення процедури узгодження зазначеної суми зобов'язання свідчить про відсутність визначених Кодексом підстав для прийняття податкової вимоги.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право зокрема стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Кодексу встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Проте, згідно з п. 87.3.4 п. 87.3 ст. 83 глави 9 розділу II Кодексу не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, суми акредитивів, що виставлені на ім'я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості, отримані від замовників морських, річкових суден та інших плавучих засобів, які зараховуються на окремі рахунки цих підприємств, відкриті відповідно до статті 1 Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні». До того ж норми зазначені у главі 9 розділу II стосуються стягнення податкового боргу платника податків.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2007 року у справі № 40/44, яка набрала законної сили, визнано право грошової вимоги ВАТ «Донбасенерго» до Міністерства фінансів України по субкредитній угоді № 101-04/57 від 20.12.2000р. в розмірі 436252,92 грн. (арк. справи 50 - 52).

Як вбачається із п. 1 загальних положень статуту, згідно якого позивач здійснює свою діяльність, ПАТ «Донбасенерго» є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Донбасенерго» (арк. справи 63 - 105).

ВАТ «Донбасенерго», з метою зменшення зобов'язань позивача на суму 436252,92 грн., звернулось до Міністерства Фінансів України із відповідною заявою № 19-239 від 01.06.2010р. Судом під час розгляду справи № 2а/0570/9583/2011 встановлено, що станом на момент розгляду справи відповіді від Міністерства Фінансів України щодо наслідків розгляду цієї заяви не надходило. Таким чином, станом на момент формування спірної вимоги тривала процедура узгодження.

Враховуючи обставини, що пеня у розумінні Податкового кодексу України не є грошовим зобов'язанням а, суми боргу зазначені у спірній вимозі не є узгодженими, суд прийшов до висновку про безпідставність спірної вимоги.

Крім того, суд звернув увагу на ті обставини, що у спірній вимозі зазначено про те, що 01.04.2011р. на активи позивача розповсюджено право податкової застави.

Згідно з п. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 81 Кодексу, право податкової застави виникає у разі:

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, податковим кодексом визначено вичерпний перелік щодо виникнення права податкової застави, а оскільки у податковій вимозі від 27.04.2011р. № 4 зазначено включно дату 27.04.2011р., станом на яку визначено суму податкового боргу, то дата виникнення права податкової застави 01.04.2011 року є такою, що не відповідає вимогам п. п. 89.1 ст. 81 ПКУ, тобто такого права податкової застави відносно майна підприємства взагалі не виникало.

Згідно з п. 59.2. ст. 59 Кодексу якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 60.7. ст. 60 Кодексу контролюючий орган, який надіслав відповідному органу державної податкової служби подання, визначене у пункті 59.2 статті 59 цього Кодексу, зобов'язаний подати такому органу державної податкової служби інформацію про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання. Зазначена інформація надається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1237 затверджено Порядок надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання, а також форми зазначеного подання (далі - Порядок № 1237).

Згідно з п.2, 3 Порядку № 1237 у разі коли платник податків не сплачує в установлені строки узгоджену суму грошового зобов'язання, контролюючий орган складає подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків за встановленою формою. Подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків повинно містити інформацію, необхідну для формування податкової вимоги, і може складатися щодо одного платника податків або декількох платників податків за умови їх обліку в одному органі державної податкової служби.

Подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків для направлення податкової вимоги надсилається органу державної податкової служби не пізніше ніж на п'ятий робочий день після закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

Судом при винесенні постанови по справі № 2а/0570/9583/2011 зазначено, що подання, надані Головним управлінням Державного казначейства України в Донецькій області до податкового органу, не відповідають формі затвердженої Порядком № 1237, в частині зазначення останнього дня граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання та вимогам п.2,3 в частині неповноти наданої інформації, необхідної для формування податкової вимоги.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 1037 від 24.12.2010р. затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків (Далі - Порядок № 1037).

Згідно з п.п. 3. 1. "б" п. 3. Порядку № 1037 податкові вимоги формуються на підставі розрахунку розміру податкового боргу, зазначеного у поданні інших контролюючих органів про здійснення заходів з погашення податкового боргу, яке надіслано таким контролюючим органом до відповідного органу державної податкової служби.

Як вбачається з податкової вимоги від 27.04.2011р. № 4, серед податків і зборів за якими її виставлено, значиться пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 82 233 611,96 грн. (арк. справи 36). Але жодного рішення щодо нарахування пені та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства ані відповідачем ані контролюючим органом на підтвердження їх виникнення не надано.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1 ст.4 Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується на зокрема на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про безпідставність спірної податкової вимоги, а враховуючи зазначені обставини визнав протиправними дії відповідача щодо формування та надсилання спірної податкової вимоги від 27.04.2011р. №4.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що спірне рішення про опис майна у податкову заставу від 06.05.2011р. № 8/24-014-5 прийнято на підставі податкової вимоги від 27.04.2011р. № 4, яка в свою чергу визнана в судовому порядку недійсною (справа № 2/0570/9583/2011), суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним у повному обсязі рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 06.05.2011р. № 8/24-014-5 про опис майна у податкову заставу - задовольнити.

Визнати недійсним у повному обсязі рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 06.05.2011р. № 8/24-014-5 про опис майна у податкову заставу.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Донбасенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 травня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 29 травня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.