Постанова № 24381757, 16.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/3765/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Мірошниченко А.О.,

приміщення суду за адресою м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської Дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретарі - Мірошниченко А.О.,

за участю

представника позивача - Ніякої О.В.,

представника відповідача - Лисенкова Д.М., Власової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2012 року № 0000281312/7925/10/15-16-23/3 повністю, визнання недійсним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2012 року № 0000219312/7954/10/15-16-23/3 на суму 336043,58 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2012 року № 0000281312/7925/10/15-16-23/3 повністю, визнання недійсним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2012 року № 0000219312/7954/10/15-16-23/3 на суму 336043,58 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказало, що 07.02.2012 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», встановлені порушення та складено акт № 62/15-16-23/3-33161769 від 07.02.2012 року.

На підставі вказаного акта 01.03.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000281312/7925/10/15-16-23/3.

Вважає, що обставини покладені податковим органом в обгрунтування висновків акта перевірки не відповідають дійсності, оскільки податковим органом самостійно, всупереч законодавству діючому на момент виникнення спірних правовідносин, було проведено перерозподіл платежу здійсненого підприємством, тому не погоджується із висновками акта перевірки.

Посилаючись на необґрунтованість висновків акта перевірки № 62/15-16-23/3-33161769 від 07.02.2012 року, вважає податкове повідомлення-рішення № 0000281312/7925/10/15-16-23/3 неправомірним, та таким, що підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

07.02.2012 року 21.11.2011 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», встановлені порушення та складено акт № 61/15-16-23/3-33161769 від 07.02.2012 року.

На підставі вказаного акта 01.03.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000219312/7954/10/15-16-23/3.

Вважає, що обставини покладені податковим органом в обгрунтування висновків акта перевірки частково не відповідають дійсності, оскільки податковим органом всупереч законодавству, діючому на момент виникнення спірних правовідносин, фактично було проведено перерозподіл платежу здійсненого підприємством у 2010 році, тому частково не погоджується із висновками акта перевірки.

Посилаючись на часткову необґрунтованість висновків акта перевірки, вважає податкове повідомлення-рішення № 0000281312/7925/10/15-16-23/3 неправомірним, та таким, що підлягає визнанню недійсним та скасуванню на суму 336043,58 гривень.

З огляду на вищенаведене просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 16.05.2012 року у справі було замінено відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на його правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі. За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач визначив, що податковий орган при проведенні перерозподілу платежів, здійснених позивачем, діяв правомірно, а отже висновки акта перевірки є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийнято правомірно.

Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (Далі за текстом, - ДП «ДВЕК» ), згідно виписки з ЄДР, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 02.09.2004 року (а.с. 69).

Відповідач,- Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області Державної податкової служби, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

07.02.2012 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ДП «ДВЕК», встановлені порушення та складено акт № 62/15-16-23/3-33161769 від 07.02.2012 року (Далі за текстом,- акт перевірки № 62/15-16-23/3-33161769 від 07.02.2012 року) (а.с.8).

Згідно висновків акту перевірки № 62/15-16-23/3-33161769, з боку ДП «ДВЕК» встановлені порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у вигляді затримки граничних строків сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток визначених згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0000621312 від 07.05.2010 року.

01.03.2012 року на підставі акта перевірки № 62/15-16-23/3-33161769, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000281312/7925/10/15-16-23/3 (Далі за текстом,- спірне рішення № 0000281312/7925/10/15-16-23/3) (а.с.6).

Спірним рішенням № 0000281312/7925/10/15-16-23/3 ДП «ДВЕК» за порушення п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (Далі ПК України) у вигляді затримки на 224 календарних днів сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 92915,00 гривень, на підставі ст. 126 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі 20 % на суму 18583,00 гривень.

07.02.2012 року 21.11.2011 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», встановлені порушення та складено акт № 61/15-16-23/3-33161769 від 07.02.2012 року (Далі за текстом,- акт перевірки № 61/15-16-23/3-33161769) (а.с.20-22).

Згідно висновків акту перевірки № 61/15-16-23/3-33161769, з боку ДП «ДВЕК» встановлені порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у вигляді затримки граничних строків сплати податкового боргу з податку на прибуток визначених Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року у справі № 2а/0570/2807/2011 про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року у справі № 2а/0570/2807/2011 та Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року у справі № 2а-26786/10/0570 про розстрочення постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року по адміністративній справі № 2а-26786/10/0570.

01.03.2012 року на підставі акта перевірки № 61/15-16-23/3-33161769 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000219312/7954/10/15-16-23/3 (Далі за текстом, - спірне рішення № 0000219312/7954/10/15-16-23/3) (а.с.15).

Спірним рішенням № 0000219312/7954/10/15-16-23/3 ДП «ДВЕК» за порушення п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (Далі ПК України) у вигляді затримки більше ніж 30 календарних днів сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 6 996 869,70 гривень, на підставі ст. 126, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі 20 % на суму 476432,59 гривень.

Суд не погоджується із висновками акта перевірки № 62/15-16-23/3-33161769, як підстави прийняття спірного рішення № 0000281312/7925/10/15-16-23/3, з наступних підстав.

Податковим органом, в обґрунтування висновків акта перевірки № 62/15-16-23/3-33161769 від 07.02.2012 року, покладено обставини несвоєчасної сплати ДП «ДВЕК» затримки на 224 календарних днів узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 92915,00 гривень, визначених згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0000621312 від 07.05.2010 року.

Податковим органом в рахунок сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 92915,00 гривень і затримкою на 224 календарних днів, взято до уваги платіжний документ ДП «ДВЕК» від 27.12.2010 року.

Платіжним дорученням № 4249 від 14 травня 2010 року ДП «ДВЕК» сплатив 16374,50 гривень із визначенням призначення платежу: "податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення № 0000621312 від 07.05.2010 року" (а.с.12).

Платіжним дорученням № 4285 від 18 травня 2010 року ДП «ДВЕК» сплатив 150000,00 гривень із визначенням призначення платежу: "податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення № 0000621312 від 07.05.2010 року" (а.с.11).

Платіжним дорученням № 4302 від 18 травня 2010 року ДП «ДВЕК» сплатив 1654,53 гривень із визначенням призначення платежу: "податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення № 0000621312 від 07.05.2010 року" (а.с.13).

Платіжним дорученням № 79 від 19 травня 2010 року ДП «ДВЕК» сплатив 1654,53 гривень із визначенням призначення платежу: "податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення № 0000621312 від 07.05.2010 року" (а.с.13).

Перерахування коштів вказаними платіжними дорученнями здійснювалося позивачем до набрання чинності Податковим кодексом України, в період дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Статтею 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Спірною обставиною у справі, є правомірність дій податкового органу щодо здійснення перерозподілу призначення платежів, самостійно визначених платником податків у платіжних дорученнях, якими здійснювалась сплата поточних податкових зобов'язань та зарахування вказаних сум в рахунок погашення іншого податкового боргу.

Суд в частині заявлених позовних вимог не погоджується із висновками акту перевірки № 62/15-16-23/3-33161769 від 07.02.2012 року, з наступних підстав.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України № 2181 від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до п.1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України від 20.05.1999 року № 679-ХІУ „Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України від 21.01.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної інструкції реквізит „призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення „Призначення платежу".

Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність встановленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Із наведено випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Суд вважає, що у даному випадку не підлягає застосуванню Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки відповідно податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", який є спеціальним законом з податків питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед таких заходів немає зміни призначення платежу самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. ст. 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійний перерозподіл податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які зазначено в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, - є неправомірним.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого п.7.7 ст. 7 Закону.

Отже, законодавством України, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин не було передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків мали уживатись передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуватися штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Розбіжності між фактичними обставинами, встановленими у судовому засіданні та обставинами встановленими актом перевірки, виникли внаслідок неправомірних дій податкового органу, у вигляді перерозподілу сум сплачених позивачем вищезазначеними платіжними дорученнями в рахунок погашення іншого податкового боргу.

Отже, судом встановлена фактична затримка сплати позивачем податкового зобов'язання визначеного згідно податкового повідомлення-рішення № 0000621312 від 07.05.2010 року на 1 день, тоді як податковим органом встановлена затримка на 224 календарних днів.

Таким чином судом встановлено невідповідність фактів встановлених актом перевірки та фактичним обставинам справи.

До того ж на думку суду є неправомірним застосування до спірних правовідносин п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки згідно акта перевірки, датою сплати зобов'язання із затримкою, податковим органом зазначено 27.12.2010 року, тобто під час дії Закону України № 2181 від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як встановлено судом, фактична сплата зобов'язання позивачем, також припадає на час дії Закону України № 2181 від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Суд, враховуючи вищенаведені обставини, вважає висновки акта перевірки № 62/15-16-23/3-33161769 від 07.02.2012 року необґрунтованими.

Під час розгляду справи, представник позивача надала суду пояснення, що в обґрунтування позовних вимог в частині визнання недійсним та часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2012 року № 0000219312/7954/10/15-16-23/3 на суму 336043,58 гривень, позивачем покладено часткову необґрунтованість висновків акта перевірки № 61/15-16-23/3-33161769, що виникли внаслідок неправомірності дій податкового органу у вигляді проведення перерозподілу призначення платежів, самостійно визначених платником податків у платіжних дорученнях 2010 року, якими здійснювалась сплата розстроченого податкового боргу у відповідності до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року у справі № 2а-26786/10/0570, та зарахування вказаних сум в рахунок погашення іншого податкового боргу.

Таким чином, суд надає оцінку висновкам акта перевірки № 61/15-16-23/3-33161769 у межах заявлених позовних вимог.

Судом встановлено, що в обґрунтування висновків акта перевірки № 61/15-16-23/3-33161769 податковим органом покладено обставини несвоєчасності сплати податкового боргу, розстроченого у відповідності до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року у справі № 2а-26786/10/0570.

Судом встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по адміністративній справі №2а-26786/10/0570 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток, вналідок чого, зокрема стягнуто з Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ідентифікаційний код 33161769) на користь державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток у розмірі 57904435,00 грн.

Суд не приймає до уваги ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року у справі № 2а-26786/10/0570 про розстрочення виконання судового рішення від 13 грудня 2010 року по адміністративній справі №2а-26786/10/0570, оскільки зазначене розстрочення надано на 240(двісті сорок ) місяців починаючи з січня 2011 року по грудень 2030 року, а податковим органом строки затримки сплати податкового боргу у 2010 році, у відповідності до описової частини акта перевірки, розраховані від дати граничної сплати 27.12.2010 року за декларарцією з податку на прибуток за 9 місців 2010 року № 9004939317.

Разом з тим, в рахунок сплати податкового боргу у розмірі 57904435,00 грн., податковим органом взято до уваги платежі здійснені позивачем 27.12.2010 року на суму 822609,55 гривень, та 29.12.2010 року на суму 867608,35 гривень на загальну суму 1690217,9 гривень.

При цьому у податковим органом не надано жодних доказів того, що позивач у платіжних документах зазначав про сплату саме цього податкового боргу, оскільки представником позивача у судове засідання надано платіжні документи від 27.12.2010 року в графі призначення платежу яких було визначено зовсім інші платежі.

Враховуючи вищенаведені судом обставини, щодо неправомірності дій податкового органу у 2010 році, тобто до набрання чинності Податковим Кодексом України, у вигляді перерозподілу призначення платежу, самостійно визначеного платником податків у платіжних дорученнях, суд приходить до висновку про часткову необґрунтованість висновків акту перевірки щодо затримки сплати позивачем податкового боргу у 2010 році на суму 1690217,9 гривень.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності спірних рішень у повному обсязі.

Згідно абз. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України,- податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, як вбачається із наведеної норми, при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Згідно п. 55.1. ст. 55 ПК України,- податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність підстав нарахування позивачу податкових зобов'язань, суд приходить до висновку про скасування спірного рішення № 0000281312/7925/10/15-16-23/3.

Що стосується спірного рішення № 0000219312/7954/10/15-16-23/3, суд вважає його таким, що підлягає скасуванню частково з наступних підстав.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України, - у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки прострочення сплати податкового боргу у сумі 1690217,9 гривень не відповідає обставинам справи, спірним рішенням № 0000219312/7954/10/15-16-23/3 безпідставно нараховано штраф у сумі 338043,58 гривень ( 20 % від 1690217,9 гривень).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про скасування спірного рішення № 0000219312/7954/10/15-16-23/3 на суму 336043,58 гривень.

Виходячи з вищенаведеного, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАСУ,- якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов, Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2012 року № 0000281312/7925/10/15-16-23/3 повністю, визнання недійсним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2012 року, - задовольнити.

Визнати недійсним повністю та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 01.03.2012 року № 0000281312/7925/10/15-16-23/3.

Визнати частково недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 01.03.2012 року № 0000219312/7954/10/15-16-23/3 на суму 336043,58 гривень.

Стягнути з державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 гривень (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 16 травня 2012 року.

Повний текст постанови складений 21 травня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.