Рішення № 24381056, 24.05.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2012 Справа № 18/305/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", 36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а

про стягнення 46 030 822,92 грн.,

Головуючий суддя Ківшик О.В.

Суддя Тимощенко О.М.

Суддя Босий В.П.

Представники

від позивача : ОСОБА_3., довіреність № 281 від 21.12.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 19/3263 від 06.10.2011 р..

Розпорядженням голови господарського суду Полтавської області від 17.04.2012 р. дану справу призначено до колегіального розгляду в складі зазначеної вище колегії суддів.

24.05.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", м. Полтава про стягнення з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава 46 030 822,92 грн. заборгованості за спожитий природний газ, що виникла за період з листопада 2011 року по січень 2012 року включно внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 30.09.2011 р. Договору № 211/11 ТКЕ н про постачання природного газу, з яких : 45 346 231,78 грн. основний борг, 573 793,51 грн. пеня та 110 797,63 грн. 3% річних.

Позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог № 14/1762 від 16.03.2012 р. (вх. № 4060д від 21.03.2012 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 65 406 975,47 грн. заборгованості за спожитий природний газ, що виникла за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року включно внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 30.09.2011 р. Договору № 211/11 ТКЕ н про постачання природного газу, з яких : 64 100 810,88 грн. основний борг, 1 094 339,99 грн. пеня та 211 824,60 грн. 3% річних.

Судом прийнята дана заява як така, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України, про що зазначено в ухвалі про відкладення розгляду у даній справі від 22.03.2012 р..

Позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог № 14/2579 від 17.04.2012 р. (вх. № 5204д від 17.04.2012 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 78 325 093,19 грн. заборгованості за спожитий природний газ, що виникла за період з листопада 2011 року по березень 2012 року включно внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 30.09.2011 р. Договору № 211/11 ТКЕ н про постачання природного газу, з яких : 76 112 126,27 грн. основний борг, 1 854 692,93 грн. пеня та 358 273,99 грн. 3% річних.

Судом прийнята дана заява як така, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України, про що зазначено в ухвалі про відкладення розгляду у даній справі від 17.04.2012 р..

Позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог № 14/3316 від 16.05.2012 р. (вх. № 6514д від 17.05.2012 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 76 043 592,90 грн. заборгованості за спожитий природний газ, що виникла за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року включно внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 30.09.2011 р. Договору № 211/11 ТКЕ н про постачання природного газу, з яких : 72 692 584,47 грн. основний борг, 2 802 855,40 грн. пеня та 548 153,03 грн. 3% річних.

Як вбачається з даної заяви, остання за своєю суттю є заявою про зменшення позовних вимог. Отже суд розцінює дану заяву, як заяву про зменшення позовних вимог та приймає як таку, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України. Спір розглядається в межах предмету позову в редакції прийнятої судом вищевказаної заяви про збільшення позовних вимог № 14/3316 від 16.05.2012 р. (вх. № 6514д від 17.05.2012 р.).

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.

Відповідач проти позову заперечує в частині вимог щодо стягнення 3% річних (відзив № 19/4114 від 21.05.2012 р. (вх. № 6748д від 22.05.2012 р.).

Крім того, відповідач заявив суду клопотання (зазначене у відзиві на позовну заяву) про зменшення розміру пені до 10 000,00 грн.. Суд частково задовольнив дане клопотання за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині даного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази,

суд встановив:

30.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Полтавагаз" (постачальник) та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (замовник) укладено Договір про постачання природного газу № 211/11 ТКЕ н (далі - договір поставки, а.с. 31-36), за умовами якого постачальник зобов'язувався у IV кварталі 2011 року та 2012 році поставити покупцю імпортований природний газ, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити отриманий обсяг газу.

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- газ, що продається за цим договором, використовується замовником виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (п. 1.2 Договору поставки);

- ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, сторони вносять зміни до п. 5.2 Договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни та тарифів. (п. 5.1 та п. 5.3 Договору поставки);

- ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу без урахування ПДВ. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 1 091,00 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього 1 309,20 грн. (п. 5.2 Договору поставки);

- оплата за газ здійснюється замовником виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий обсяг газу здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 Договору поставки);

- в платіжних дорученнях замовник повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у замовника за цим договором постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від замовника, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. (п. 6.3 Договору поставки);

- у випадку порушення замовником умов п. 6.1. Договору поставки (щодо оплати) останній зобов'язується сплатити постачальнику (крім сум заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 7.2 Договору поставки);

- цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1 Договору поставки).

25.12.2011 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору поставки, згідно якої сторони змінювали, зокрема, наступне :

- договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться у додатку № 2 до Договору (п. 2.1 додаткової угоди до Договору поставки);

- оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється замовником виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості газу, запланованих до поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки на поточний рахунок постачальника № 26034304545 відкритий у Полтавському облуправлінні ПАТ "Ощадбанк". Остаточний розрахунок за фактично переданий обсяг газу здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 4.6 додаткової угоди до Договору поставки);

- цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2012 р. (п. 10.1 додаткової угоди до Договору поставки).

Сторонами був складений протокол розбіжностей до Договору поставки, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 78), відповідно до якого сторони дійшли згоди викласти, зокрема, абзац 1 п. 4.6 додаткової угоди до Договору поставки у наступній редакції : " оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами плановими платежами протягом місяця поставки газу на поточний рахунок постачальника № 26034304545 відкритий у Полтавському облуправлінні ПАТ "Ощадбанк""

На виконання умов додаткової угоди до договору поставки сторонами було складено додаток № 2 до Договору поставки, в якому останніми було узгоджено обсяги постачання газу споживачу з січня 2012 р. по грудень 2012 р.. Вищезазначений додаток № 2 підписаний сторонами та скріплений їх печатками (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 77).

Факт передачі постачальником та прийняття покупцем природного газу за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року включно в об'ємі 93 194,797 тис. м. куб. на загальну суму 122 010 627,96 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Актів приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, а саме : № У 0000007969 від 30.11.2011 р., № У 0000006085 від 30.11.2011 р., № У 0000006119 від 30.11.2011 р., № У 0000006133 від 30.11.2011 р., № У 0000006143 від 30.11.2011 р., № У 0000013003 від 30.12.2011 р., № У 0000013017 від 30.12.2011 р., № У 0000013006 від 30.12.2011 р., № У 0000013010 від 30.12.2011 р., № У 0000013012 від 30.12.2011 р., № У 0000013014 від 30.12.2011 р., № У 0000003202 від 31.01.2012 р., № У 0000003203 від 31.01.2012 р., № У 0000003195 від 31.01.2012 р., № У 0000003199 від 31.01.2012 р., № У 0000003204 від 31.01.2012 р., № У 0000003197 від 31.01.2012 р., № У 0000006174 від 29.02.2012 р., № У 0000006175 від 29.02.2012 р., № У 0000009564 від 31.03.2012 р., № У 0000009565 від 31.03.2012 р., № У 0000012503 від 30.04.2012 р., № У 0000012504 від 30.04.2012 р..

За даними позивача в порушення умов Договору на момент звернення позивачем з даним позовом до суду відповідачем проведено часткову оплату вартості отриманого ним природного газу в сумі 22 378 505,90 грн..

На момент подання позову заборгованість відповідача за отриманий природний газ складала 45 346 231,78 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

В процесі розгляду даної справи відповідачем здійснювались часткові погашення заборгованості, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень та визнається сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами проводилася звірка взаєморозрахунків та було складено відповідний акт № 414, що підписаний сторонами та скріплений їх печатками, згідно якого станом на 18.04.2012 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 74 612 126,27 грн..

Після проведення звірки взаєморозрахунків відповідачем також здійснювалось погашення заборгованості, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень та визнається сторонами. На момент винесення даного судового рішення, відповідачем здійснено оплату вартості отриманого ним природного газу в розмірі 52 818 043,49 грн.. Дана обставина позивачем визнається.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 76 043 592,90 грн. заборгованості за спожитий природний газ, що виникла за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року включно, внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 30.09.2011 р. Договору № 211/11 ТКЕ н про постачання природного газу, з яких : 72 692 584,47 грн. основний борг, 2 802 855,40 грн. пеня та 548 153,03 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним транспортування та поставки природного газу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього станом на 14.05.2012 р. складала 72 692 584,47 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

В процесі розгляду даної справи відповідачем було проведено погашення основного боргу за отриманий ним природний газ по Договору в сумі 3 500 000,00 грн.. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень. Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 500 000,00 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 69 192 584,47 грн. підтверджені документально і нормами матеріального права та відповідачем визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 548 153,036 грн. за період з 11.12.2011 р. по 14.05.2012 р. (з урахуванням часткових проплат), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.2 Договору поставки сторони передбачили, що у випадку порушення замовником умов п. 6.1. Договору поставки (щодо оплати) останній зобов'язується сплатити постачальнику (крім сум заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 802 855,40 грн. пені за період з 11.12.2011 р. по 14.05.2012 р. (з урахуванням часткових проплат), суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що останнє є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково за наступного мотивування.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Матеріали справи та надані відповідачем пояснення свідчать про те, що відповідач є підприємством комунальної форми власності і надає послуги централізованого опалення та постачання гарячої води для населення, бюджетних установ і організацій. Джерелом розрахунків за спожитий відповідачем природний газ є розрахунки споживачів за надані відповідачем послуги та субвенції з бюджетів різних рівнів на погашення різниці у тарифах на теплову енергію.

Тарифи на послуги централізованого водовідведення згідно з п. 4, п. 12 ст. 5 Закону України № 1875-ІV від 24.06.2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг. Відповідно до Закону України "Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг" до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України функції державного регулювання у сфері централізованого водовідведення виконує Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ).

Згідно ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Відповідач посилається на те, що заборгованість за отриманий природний газ в розмірі 69 192 584,47 грн. складається з заборгованості населення перед відповідачем, а також різниці у тарифах на теплову енергію, яка і до цього часу йому з бюджету не відшкодована. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунком різниці між фактичною втратою природного газу та передбаченою в тарифах на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води для населення за 2010-2011 рр.., розрахунком обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію для населення за січень-вересень 2011 р. та Довідкою про заборгованість населення за послуги теплопостачання станом на 01.05.2012 р..

Крім того, згідно наданих відповідачем звітів про фінансовий стан підприємства останнє знаходиться у важкому фінансовому стані та несе збитки від реалізації послуг по теплопостачанню : за 2011 рік збитки склали 46 662,00 тисяч гривень та за 1 квартал 2012 р. - 46 662,00 тисяч гривень.

Суд приймає до уваги ступінь виконання боржником зобов'язань за Договором поставки № 211/11ТКЕн від 30.09.2011 року, а саме той факт, що незважаючи на збиткову діяльність відповідач забезпечив оплату на рівні 61,15% від отриманого газу. Застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 2 802 855,40 грн. може привести до погіршення фінансового стану Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", яке забезпечує життєво необхідними послугами населення та соціальну сферу в місті Полтава.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України та на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача частково та з метою захисту інтересів кредитора від інфляційних процесів в економіці зменшити розмір пені до 10%.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 280 285,54 грн. пені, в частині стягнення з відповідача 2 522 569,86 грн. пені у позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 78, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а), р/р 26004301999 в філії Октябрського відділення № 43 ВАТ "Ощадбанк" м. Полтава, МФО 391098, код ЄДРПОУ 03338030 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз" (36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а), код ЄДРПОУ 03351912, п/р 2600530103545 в філії -Полтавське управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467 - 69 192 584,47 грн. основного боргу, 280 285,54 грн. пені, 548 153,03 грн. трьох процентів річних та 64 380,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 500 000,00 грн. провадження припинити в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 522 569,86 грн. пені відмовити.

Головуючий суддя Ківшик О.В.

Суддя Тимощенко О.М.

Суддя Босий В.П.

Повне рішення складене 24.05.2012 р.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.