Рішення № 24381030, 28.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2012 р.Справа № 5017/759/2012

За позовом Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування";

до відповідача Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія"

про стягнення 35729.58грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 37 729,58 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду клопотання вх.№16263/2012 від 28.05.2012 року про розгляд справи у відсутності представників позивача та позов підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав до канцелярії суду 25 травня 2012 року хв..№15947/2012 відзив, згідно якого вимоги позивача визнає частково на суму 29 121,01 гривень з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:

Згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту від 31 жовтня 2008 року № АС -002535, укладеним між позивачем та страхувальником ОСОБА_3, був застрахований транспортний засіб "Toyota Сorolla", державний номер НОМЕР_1. Відповідно до умов зазначеного договору страхування позивач у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6388398 Приватним акціонерним товариством "Міська страхова компанія" був застрахований транспортний засіб "БАЗ А07914" (Еталон), державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4. Відповідно до умов зазначеного полісу Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія" взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу "БАЗ А07914" (Еталон), державний номер НОМЕР_2, відповідальність якої застрахована.

25 серпня 2011 року на Южній дорозі в місті Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Toyota Сorolla", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу "БАЗ А07914" (Еталон), державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, внаслідок якої автомобілю "Toyota Сorolla", державний номер НОМЕР_1, було завдано технічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Суворівського районного суду м. Одеси від 26 жотвня 2011 р. по справі № 3-6268/11 дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_6 п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306..

30.08.2011 року ОСОБА_3 звернулася до позивача з заявою про настання страхового випадку та 31.10.2011 року звернулася до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

5 жотвня 2011 року ОСОБА_3 звернулася із заявою на проведення дослідження вартості матеріальних збитків до ФО-П ОСОБА_7 яким було проведено автотоварознавче дослідження транспортного засобу "Toyota Сorolla", державний номер НОМЕР_1, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу в результаті пошкоджень при дорожньо-транспортній пригоді.

23 листопада 2011 р. на підставі звіту ФО-П ОСОБА_7 від 14.10.2011 р. № 10-006 позивачем був складений страховий акт № АС-003899 та розрахунок суми страхового відшкодування, яке склало 36 229,58 гривень.

На підставі зазначених документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 35 373,58 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 4440 від 25.11.2011 р. та 856 гривень за платіжним дорученням №4441 від 25.11.2011 року.

Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 пов'язана з експлуатацією транспортного засобу "БАЗ А07914" (Еталон), державний номер НОМЕР_2, застрахована ПАТ „Міська страхова компанія" за Полісом № ВЕ/6388398 обов'язкового страхування такої відповідальності. Згідно Полісу ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 50000 гривень 00 копійок. Крім того, умовами Полісу передбачена франшиза у розмірі 500 гривень 00 копійок.

Відповідач у своєму відзиві визнає суму частково в розмірі 29 121,01 гривень та посилається на те, що договором добровільного страхування наземного транспортного засобу №АС002535 від 31.10.2008 року (додаткові угоди №2, п.3) страхова сума автомобіля „Toyota Сorolla", державний номер НОМЕР_1, складає 116 000 гривень, ринкова вартість автомобіля на момент ДТП згідно звіту №10-006 від 14.10.2011 року складає 138 553 гривень. Таким чином представник відповідача посилається на ст.. 9 Закону України „Про страхування" та зазначає, що страхову відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків. На думку відповідача позивачем повинно було бути сплачено частину збитків які за підрахунками відповідача складають 29 621,01 гривень, крім того Полісом № ВЕ/6388398 передбачена франшиза в сумі 500 гривень.

Таким чином відповідач визнає заборгованість в сумі 29 121,01 гривень.

Позивач своїх міркувань стосовно відзиву відповідача не надав, доводи відповідача не спростував.

Дослідивши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Приписами ч.1 ст.1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

За змістом п.2 ч.1 ст.980 ЦК України, з яким кореспондується ст.4 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР (із змінами), предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

В ч.1 ст.999 ЦК України визначено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Пунктом 9 ч.1 ст.7 Закону України „Про страхування" передбачено, що страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є різновидом обов'язкового страхування.

Згідно із преамбулою Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 р. № 1961-IV (із змінами) він регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п.1.1 цього Закону України страхувальники -юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Пункт 1.4 зазначеного Закону України передбачає, що під особами, відповідальність яких застрахована, слід розуміти визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Стаття 6 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначає поняття страхового випадку -подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно із ст.22 названого Закону України при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; відповідно до цього закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

Відповідно до ст.35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву та пакет документів.

Частиною 1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст.35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

За змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й вирок суду з кримінальної справи та рішення суду з цивільної справи.

Таким чином, постанова Суворівського районного суду міста Одеси від 26 жотвня 2011 року у справі № 3-6268/11, якою ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні названого вище ДТП є преюдиціальною у розумінні ст.35 ГПК України.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Положеннями ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим судом приймаються доводи відповідача про те, що відповідно до договору добровільного страхування від 31 жовтня 2008 року № АС -002535 на момент ДТП страхова сума автомобіля "Toyota Сorolla", державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, д/н.з. АА2021 ВН складала 131 000 гривень, а ринкова вартість автомобіля на момент ДТП, згідно із Звітом № 10-006 від 14 жовтня 2011 року - 138 553 гривень. Згідно проведених відповідачем розрахунків коефіцієнт відповідності становить - 84%.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про страхування" у разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків.

Згідно з п. 3 додаткової угоди (Адендум) №2 від 28 жовтня 2010 року до договору добровільного страхування наземного транспорту №АС 002523 від 31.10.2008 року встановлено, що дійсна вартість застрахованого транспортного засобу з 31 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2011 року встановлюється 116 000 гривень. З досліджених матеріалів справи встановлено, що ДТП сталося 30 серпня 2011 року, а згідно звіту експерта ринкова вартість автомобіля на момент дослідження складала 138 553 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно розрахунку аварійного комісару ОСОБА_5, який має дозвіл на виконання оціночної діяльності, коефіцієнт відповідальності (пропорційність) становить - 84% (116 000 /138 553 грн=0,84). Таким чином сума відшкодування складає 29 621,01 гривень.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування провадиться за вирахуванням франшизи. Відповідно до п. 2 Полісу № ВЕ/6388398 передбачена франшиза в сумі 500 гривень.

З огляду на те, що внаслідок аварійного пошкодження транспортним засобом застрахованим Приватним акціонерним товариством "Міська страхова компанія", було завдано матеріальної шкоди власнику іншого транспортного засобу, застрахованого Товариством з обмеженою відповідальністю „Страхова компанія „ВІДІ-Страхування", яке виплатило страхове відшкодування за договором страхування, вимоги підлягають задоволенню лише частково на суму 29 121.01 гривень (29621,01грн. -500 грн.= 29121,01 гривень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги у справі підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового сбору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б/1, код 30244124) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, код 35429675, п/р 26509301956 в ВАТ "Ощадбанк" філія -Головне управління по м. Києву та Київській області, МФО 322669) страхове відшкодування у розмірі 29 121 (двадцять девять тисяч сто двадцять одна) гривна 01 копійка, судовий збір у сумі 1311 (одна тисяча триста одинадцять) гривень 71 копійка.

3.В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання суддею.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 30 травня 2012 року.

Суддя Гуляк Г.І.