Рішення № 24380856, 15.05.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2012 р.Справа № 9/7/5022-171/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави, вул. Білецька, 51, м.Тернопіль, 46003 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Пробіжнянської сільської ради, с. Пробіжна, Чортківського району, Тернопільської області, 48520

про стягнення збитків в сумі 2 117 грн. 01 коп., заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

За участю представників сторін:

прокуратури: Козар С.В. -посвідчення №60

позивача: Мазур Т.В. -посвідчення №035 від 18.02.2009р.

відповідача: Пазюк І.М., рішення сесії №1 від 19.11.10р.

Прокурору та представникам позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області в інтересах держави, вул. Білецька, 51, м.Тернопіль в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Пробіжнянської сільської ради, с. Пробіжна, Чортківського району, Тернопільської області про стягнення збитків в сумі 2 117 грн. 01 коп., заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позовні вимоги підтверджуються оглянутими в судовому засіданні оригіналами та долученими до позовної заяви належним чином завіреними копіями : акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 30.08.2011р.; протоколу №008200 про адміністративне правопорушення від 07.09.2011р.; постанови про накладення адміністративного стягнення №60 від 09.09.2011р.; розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні 14 359 мі Пробіжнянською сільською радою; претензії №1-1/5227 від 27.12.2011р.; довідки №26 від 07.09.2011р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 07.03.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 27.03.2012 р. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 10.04.2012р., на 04.05.2012р. та на 15.05.2012р. за усним клопотанням відповідача та у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом документів.

Прокурор та представник позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали повною мірою з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на докази долучені до неї. Зокрема, стверджують, що відповідач в порушення ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст.ст.11,33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснює свою діяльність, яка пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідно до ч.5ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Також, посилаються на те, що в розумінні п.5.1.-5.2. даного нормативно - правового акту нормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викиди.

Так, згідно довідки №26 від 07.09.2011р., виданої Пробіжнянською сільською радою, за період функціонування без дозволу з 01.01.2010р. по 07.09.2011р. використано 14359 мі природного газу.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечує, проте письмового відзиву на позовну заяву чи додаткових доказів в заперечення позовних вимог не надав. Проте, супровідним листом (вх. №11957(н) від 15.05.2012р.) надав суду клопотання №24 від 14.05.2012р., яким просить суд відстрочити сплату збитків в розмірі 2117,01 грн. до жовтня 2012 року через важке фінансове становище бюджету сільської ради. На підтвердження поданого клопотання надав довідку Управління державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області, в якій зазначено, що залишок коштів на рахунку №31424001001307 відкритому по Пробіжнянській сільській раді в УДКСУ у Чортківському районі станом на 01.05.2012р. становить 791,97 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, доводи позивача та пояснення представника відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України Господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ст. 20 Закону №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Як вбачається із позовної заяви прокурор зазначає наступне.

Відповідно до ч.5ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно п.4 ст.33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке виражається у незаконному викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу в газових котлах для обігріву приміщень, що є порушенням вимог ст.ст.11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на порушення відповідачем ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Зокрема, вони зазначають, що з 30.08.11р. по 08.09.2011 року, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області Мельничук Тетяною Миколаївною згідно наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №71 від 25.06.2011р. та направлення на проведення перевірки №1298 на підставі ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (Наказ Мінприроди України від 19.02.2007р. № 55), у присутності голови сільської ради - ОСОБА_4 проведено планову перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Пробіжнянської сільської ради Чортківського району. В результаті проведеної перевірки встановлено, що на балансі Пробіжнянської сільської ради знаходяться приміщення дитячого садка, сільського будинку культури, приміщення сільської ради та бібліотеки, опалення яких здійснюється з використанням природного газу. Згідно довідки № 26 від 07.09.2011р., за період з 01.01.2010р. по 07.09.2011р. використано 14359 м3 природного газу без відповідного дозволу, тим самим в результаті наднормативних викидів з забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу в газових котлах без відповідного дозволу державі завдано збитки на суму 2117 01 грн. При цьому, витрата природного газу в тоннах за період функціонування без дозволу на викиди становить 10,38 т.

Зазначене порушення зафіксоване в акті перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Мельничук Т.М.

Також, 07.09.2011р. за результатами перевірки державним інспектором Мельничук Т.М. складено протокол про адміністративне правопорушення № 008200 по відношенню до голови сільської ради с.Пробіжна ОСОБА_4.

При цьому, суд має за необхідне відмітити, що ні зазначений акт перевірки, ні протокол про адміністративне правопорушення від 07.09.2011р. не оскаржувались як з боку Пробіжнянської сільської ради так і його відповідальних працівників (посадових осіб), зокрема, голови сільської ради ОСОБА_4. Одночасно, суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень, винесено постанову про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення в згідно ч.1ст.78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на ОСОБА_4 штрафні санкції в сумі 850 грн. Слід зазначити, що зазначений штраф сплачено ОСОБА_4 в добровільному порядку, що підтверджується поданою суду з боку позивача квитанцією.

Таким чином, Пробіжнянська сільська рада шляхом спалювання природного газу в газових котлах для обігріву приміщень без належних документів, допустила порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря. В результаті чого в атмосферу без дозволу на викиди викидалися забруднюючі речовини, що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Викиди забруднюючих речовин в атмосферу без дозволу на викиди, вважаються наднормативними викидами.

Розмір збитків обчислюється у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 р. за №48/16064. (надалі - Методика).

Методикою визначаються розрахунки розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розроблена відповідно до вимог статей 3, 41, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 22, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та інших нормативно-правових актів. Методика встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців.

За наслідками правового аналізу наведених вище приписів законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, у п.1.2. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду від 27.06.2001р. № 02-5/744 (з подальшими змінами та доповненнями) зазначено, що відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодуватися в розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, на час його виявлення.

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області пред'явлено претензію за № 1-1/5227 від 27.12.2011р. про відшкодування Пробіжнянською сільською радою, у добровільному порядку 2117,01 грн. збитків. Однак, станом на 03.03.2012року відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Так, станом на день подачі позовної заяви збитки в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані, що і стало підставою звернення до суду для стягнення їх в примусовому порядку.

Пунктом „з" частини 2 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Розглянувши вище зазначені доводи прокурора та позивача, подані ними докази та матеріали справи, суд вважає належним чином доведеним з їх боку факт завдання відповідачем державі збитків унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства, а саме здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2117,01 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.

Щодо поданого відповідачем клопотання №24 від 14.05.2012р. про надання відстрочення виконання рішення до жовтня 2012р., то суд має за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У клопотанні №24 від 14.05.2012р., як на обставини відстрочення рішення, заявник посилається на важке фінансове становище бюджету Пробіжнянської сільської ради на підтвердження чого надав суду Довідку від 11.05.2012р. №03-33/769, видану Управлінням Державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області, в якій зазначено, що станом на 01.05.2012р. залишок коштів на рахунку №31424001001307 відкритому по Пробіжнянській сільській раді в УДКСУ у Чортківському районі станом на 01.05.2012р. становить 791,97 грн.

Представник позивача в судовому засіданні проти надання відповідачу відстрочки сплати збитків, не заперечив. Прокурор по зазначеному питанню покладається на розсуд суду.

Разом з цим, суд має за необхідна зазначити, що заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви (п.п. 1.3. роз'яснення ВАСУ від 12.09.1996 № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України).

Проте, з боку відповідача не надано суду жодних належних доказів на підтвердження важкого фінансового стану та доказів, які б підтверджували намагання відповідача погасити свою заборгованість перед позивачем частково чи врегулювати зазначене питання з позивачем іншим способом. Зокрема, подана довідка свідчить про те, що на рахунку у відповідача є наявною певна сума залишку коштів. При цьому не надано доказів які б виключали припущення про можливе поступлення на рахунок відповідача в подальшому і інших коштів.

Крім того, суд враховує те, що відповідно до вимог п. 35 ст. 4 та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік»джерелом формування спеціального фонду державного бюджету у 2012 році є частина доходів 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності.

В свою чергу джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, які зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Грошові стягнення за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності є джерелом формування спеціального фонду місцевого бюджету Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області і повинні стягуватись у примусовому порядку на р/р 33113331700580 спеціального фонду місцевого бюджету Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37938481 в ГУДК Тернопільській області, МФО 838012.

Одночасно, суд має за необхідне звернути увагу на те, що в силу ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Враховуючи зазначене, відповідач вправі звернутись із відповідним клопотанням про відстрочку виконання рішення до суду повторно на будь якій стадії до повного виконання рішення. При цьому вказане клопотання повинно бути підтверджене поданими суду належними доказами, які б вказували на обставини, що ускладнюють виконання рішення.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати -1609,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат -64380 грн.

Враховуючи зазначене судовий збір у розмірі 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. покладається на відповідача у справі та стягується у дохід Державного бюджету України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Пробіжнянської сільської ради, с. Пробіжна, Чортківського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 04393841) на користь місцевого бюджету Пробіжнянської сільської ради, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 37938481 в ГУДК Тернопільської області, МФО 838012 -2 117 (дві тисячі сто сімнадцять) грн. 01 коп.

3. Стягнути з Пробіжнянської сільської ради, с. Пробіжна, Чортківського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 04393841) - 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору у дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено та підписано 16.05.2012р.

Суддя В.Л. Гевко