Ухвала суду № 24380377, 11.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"11" травня 2012 р. Справа № 02-03/390/8

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., розглянувши матеріали

за заявою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві, ідентифікаційний код: 22200584, місцезнаходження: 09112, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фаствіська, буд. 23 (надалі за текстом «Заявник»),

до боржника, - акціонерного товариства відкритого типу «Білоцерківська швейна фабрика», ідентифікаційний код: 02970464, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Ковальський, буд. 5,

про порушення справи про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

до господарського суду Київської області звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві, ідентифікаційний код: 22200584, місцезнаходження: 09112, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фаствіська, буд. 23 («Заявник») із заявою № 5089/08 від 28 квітня 2012 року про порушення справи про банкрутство боржника -акціонерного товариства відкритого типу «Білоцерківська швейна фабрика, ідентифікаційний код: 02970464, місцезнаходження: 09100, Київська обл.., м. Біла Церква, пров. Ковальський, буд. 5 з підстав, що Боржник з позиції Заявника має заборгованість перед Заявником в загальній сумі 142 320,28 грн. та як посилається Заявник, Боржник діяльності не веде, заробітну плату працівникам не нараховує.

За заявою, Заявник просить визнання банкрутом Боржника, який має заборгованість перед Заявником сумі 142 320,28 грн., на підтвердження чого надано копії виконавчих листів та судового наказу, що були пред'явлені до виконання та у виконавчих провадженнях виконавчі документи було повернуто Заявнику в зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення. В свою чергу Заявником надано копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається, що 12 травня 2011 року до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, виходячи з чого, Заявник на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом «Закон про банкрутство»), посилаючись на припинення діяльності Банкрута, відсутність перерахувань до фонду, просить визнати Боржника Банкрутом.

Дослідивши детально заяву Заявника з долученими документами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство", згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п.п. 2, 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора. В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Отже вказаний Закон чітко розмежовує значенні записів відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу та підстав їх внесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 вказаного Закону, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується; бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій; даних в електронному вигляді для органів державної влади у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Відповідно до Р. 4 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 жовтня 2005 р. № 97 (надалі а текстом «Положення № 97»), - «Довідка - це документ, що містить відомості про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі інформації про реєстраційні дії щодо юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті (додаток 3).

Судом встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13593742, наданої Заявником на підтвердження вимог викладеної у заяві: 24 жовтня 2007 року здійснено реєстраційну дію - внесено Запис № 3 - про порушення провадження справі про банкрутство юридичної особи; 12 травня 2011 року здійснювалась реєстраційна дія -внесення запису № 4 про відсутність відомостей про юридичну особу. Всього у поданій Заявником Довідці записів -4, записи про припинення провадження у справі про банкрутство чи вилучення раніш внесеного запису, відсутні.

Таким чином, відповідно до поданих доказів Заявником, у Довідці № 13593742 наявний запис (№ 3) про порушення провадження справі про банкрутство юридичної особи.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону про банкрутство, суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо: стосовно боржника юридичної чи фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності вже порушено справу про банкрутство.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до п. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу та запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, не є тотожними за змістом. Отже наявність запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу не є належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до п. 6 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-8/339 від 25 березня 2002 року «Про деякі питання практики розгляду справ про банкрутство», положення статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягають застосуванню у разі фактичного припинення юридичною особою - боржником своєї діяльності за умови відсутності боржника та неможливості визначення місцезнаходження його керівника.

Судом встановлено, що Заявником не надано належних доказів відсутності керівних органів Боржника за місцезнаходженням, а запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу викладений у Довідці № 13593742, не є тотожним за змістом запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство, суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство, до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника.

Дослідивши подані Заявником документи, судом встановлено, що Заявником не надано на виконання вимог ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство рішень суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство, заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Судом встановлено, що до заяви Заявника не долучено реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Зазначена норма п.п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не передбачає можливості подачі копій доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Судом встановлено, що Заявником до заяви долучено не засвідчені копії опису та квитанції № 8823 від 03 травня 2012 року, тобто не належні докази виконання вимог п.п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо: у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору. Зважаючи на наявний у Довідці № 13593742 надійної Заявником запис (№ 3) про порушення провадження справі про банкрутство юридичної особи, проте, жодних доказів того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору, Заявником суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального Кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Заявником не надано доказів того, що він на дату звернення до суду є юридичною особою, доказів його місцезнаходження.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону про банкрутство, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 1, п.п. 2 ч. 1 ст. 57, п.п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 52, ч.ч. 1, 8 ст. 7, абз. абз. 3, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 16, 18, 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», п. 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№ 15 від 18 грудня 2009 року, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (ідентифікаційний код: 22200584, місцезнаходження: 09112, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23) № 5089/08 від 28 квітня 2012 року (на 3 арк.) та додані до неї документи (на 42 арк.) повернути Заявнику - Управлінню Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (09112, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23), без розгляду.

2. Копію ухвали направити Заявнику та Боржнику.

Додаток: на 45-ти аркушах для Заявника.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Скутельник П.Ф.