Рішення № 24380345, 29.05.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2012 р.Справа № 5013/308/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/308/12

за позовом: заступника прокурора Кіровоградської області в особі державного публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Украгролізинг" в інтересах Кіровоградської філії державного публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Украгролізинг", м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, кімн. 118

до відповідача: малого приватного підприємства "Елегія", Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Обознівка, вул. Колгоспна, 43

про стягнення 496621,23 грн,

Представники сторін:

від прокуратури - старший прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Сігіда Л.М., посвідчення № 884;

від позивача - головний юрисконсульт Кіровоградської філії державного публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Украгролізинг" - ОСОБА_2, довіреність №14/20-56-12 від 13.01.2012;

від відповідача - не брав участі.

Заступник прокурора Кіровоградської області в особі державного публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Украгролізинг" в інтересах Кіровоградської філії Державного публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Украгролізинг" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з малого приватного підприємства "Елегія" заборгованості за договором фінансового лізингу № 11-06-01 пл від 20.02.2006 в розмірі 496621,23 грн, з яких: 400076,00 грн сума основного боргу, 35352,45 грн пеня, 40535,70 грн індекс інфляції, 20657,08 грн 3% річних.

Присутні в судовому засіданні 29.05.2012 представники прокуратури та позивача заявлені прокурором позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Так, ухвала суду від 25.04.2012 про відкладення розгляду справи направлена відповідачеві за двома адресами: 27630, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Обознівка, вул. Колгоспна, 43 (адреса підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та 25000, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 50/40 (вказана позивачем у позовній заяві та підтверджена актом державного виконавця від 11.09.2009).

Конверт з примірником ухвали суду про відкладення розгляду справи від 25.04.2012, направлений на юридичну адресу відповідача, повернуто органом поштового зв'язку із відміткою "За закінченням терміну зберігання"; ухвала направлена за фактичною адресою, отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.04.2012 № 03156521 (а.с. 66).

Відтак, господарський суд Кіровоградської області вжив всіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Крім того, відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Враховуючи подання позивачем достатніх доказів для вирішення даного спору по суті, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в редакції постанови КМУ від 31.08.2011 № 951, національна акціонерна компанія "Украгролізинг" утворена відповідно до постанови КМУ від 11.04.2001 № 354; компанія є державним публічним акціонерним товариством; засновником Компанії є держава в особі КМУ, який здійснює повноваження щодо управління корпоративними правами Компанії; метою діяльності компанії є сприяння реалізації державної політики в сфері агропромислового комплексу, забезпечення ефективного функціонування і розвитку виробництва шляхом передачі товаровиробникам на умовах лізингу технічних засобів для зазначеного комплексу, надання виробничих послуг, організації технічного сервісу, отримання прибутку.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок використання коштів Державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях з фінансового лізингу" від 10.12.01 № 1904 компанії надані повноваження щодо оперативного управління коштами державного лізингового фонду та їх повернення до Державного бюджету.

Відповідно до Положення, затвердженого наказом від 29.05.01 № 1/11, Кіровоградська філія національної акціонерної компанії "Украгролізинг" є її відособленим госпрозрахунковим структурним підрозділом, метою діяльності якої є забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, переробних підприємств та інших суб'єктів господарювання сільськогосподарською технікою, тракторами, автомобілями, обладнанням і запасними частинами.

Між позивачем (Лізингодавець) та відповідачем (Лізингоодержувач) 20.02.2006 укладено договір № 11-06-01 пл (далі - Договір, а.с. 21 - 24).

Відповідно до умов Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у виключне користування на визначений Договором строк власне майно, яке було придбане за рахунок коштів Державного бюджету України згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, знаходилось у користуванні у СТОВ "Агрофірма "Кобзар" Черкаської області Звенигородського району с. Моринці на умовах договору фінансового лізингу від 24.02.04 № 23-040210 фл і було повернуто Лізингодавцю.

Строк лізингу згідно пункту 2.2 Договору, відраховується на 5 років з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у трьох автентичних примірниках і є підставою для передачі предмету лізингу.

За умовами підпункту 3.5.2 пункту 3 Договору лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі згідно погодженого з лізингодавцем графіку виплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Відповідно до пункту 4.2 Договору розмір лізингових платежів, їх склад та строки оплати встановлюються додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів".

Згідно пункту 4.3 Лізингоодержувач після укладення Договору за предмет лізингу, що передається у користування перераховує на рахунки Лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині винагороди в розмірі 7 відсотків включаючи ПДВ від невідшкодованої вартості предмету лізингу. На розмір сплаченого попереднього лізингового платежу зменшуються кінцеві лізингові платежі. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця.

Договір, згідно пункту 8.1, набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.

Договір підписаний представниками позивача та відповідача та скріплений круглими печатками сторін.

Додатком № 1 до Договору сторони обумовили, що предметом лізингу є комбайн КЗС-11 з навісним обладнанням дв. № 90694900386744, шасі № 83600108 реєстр. № 00836108, що має бути переданий Лізингоодержувачу в термін не пізніше 31.12.2006 згідно з актом приймання-передачі (а.с. 21).

На виконання взятих на себе зобов'язань Лізингодавцем передано, а Лізингоодержувачем прийнято сільськогосподарську техніку, що є Предметом лізингу згідно Договору, що підтверджується підписаним повноважними представниками позивача і відповідача та скріпленим круглими печатками підприємств актом приймання-передачі без номеру від 25.05.2006 (а.с. 24 на звороті).

Графік сплати лізингових платежів узгоджений сторонами у додатку № 2 до Договору (а.с. 23).

Відповідно до п. 4.1 Договору з моменту одержання Предмета лізингу за користування ним Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям і складається із суми, що відшкодовує суму вартості предмета лізингу та суму винагороди.

Господарський суд враховує, що сторони згідно п. 9.4 вищезгаданого договору встановили строк позовної давності 10 років, що відповідає положенням ст. 259 Цивільного кодексу України.

В зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо сплати лізингових платежів, у останнього, за висновком прокурора та позивача, утворилась заборгованість в розмірі 496621,23 грн, з яких: 400076,00 грн сума основного боргу, 35352,45 грн пеня, 40535,70 грн індекс інфляції, 20657,08 грн 3% річних, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до господарського суду.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором лізингу, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язався сплатити протягом 2006 - 2011 років лізингові платежі з урахуванням попередньої оплати в загальній сумі 954181,26 грн.

Однак, як убачається з пояснень позивача (а.с. 53, 54) попередні поточні лізингові платежі відповідно до Графіка сплати лізингових платежів за Договором, які настали включно до 23.11.2008 були сплачені частково, а їх заборгованість в розмірі 488094,62 грн була стягнута з МПП "Елегія" рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.10.2009 у справі № 16/114 (а.с. 55, 56).

Відповідно до Графіка сплати лізингових платежів, після 23.11.2008, а саме за період з 25.05.2009 по 25.05.2011 Лізингоодержувачем не сплачені лізингові платежі і основний борг становить 400076,00 грн.

Доказів на підтвердження сплати відповідачем лізингових платежів в загальній сумі 400076,00 грн учасниками судового процесу господарському суду не надано.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, 400076,00 грн основного боргу підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Право позивача на стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача розмір 3% річних, нарахованих по кожному несплаченому платежу з дати його настання і до 13.02.2012, складає 20657,08 грн; збитки від інфляції за загальний період з червня 2009 року по січень 2012 року складають згідно розрахунку 40535,70 грн (а.с. 26, 27, 54).

Таким чином, позовні вимоги прокурора про стягнення з малого приватного підприємства "Елегія" 40535,70 грн збитків від інфляції та 20657,08 грн 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача за загальний період з 26.05.2009 по 21.11.2011 становить 35352,45 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), як то встановлено ст. 610 Цивільного кодексу України. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, визначені статтею 611 названого Кодексу, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Господарський суд враховує, що сторонами в п. 7.1 Договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Враховуючи умови Договору, положення статей 216, 230 Господарського кодексу України, 546, 549 Цивільного кодексу України, відсутність доказів сплати відповідачем, лізингових платежів, а також обґрунтованість розрахунку пені, проведеного позивачем з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 35352,45 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню господарським судом.

Таким чином, позов про стягнення з Малого приватного підприємства "Елегія" - 400076,00 грн суми основного боргу, 35352,45 грн пені, 40535,70 грн збитків від інфляції, 20657,08 грн 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з малого приватного підприємства "Елегія" (27630, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Обознівка, вул. Колгоспна, 43, ідентифікаційний код 23676786) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Украгролізинг", в особі Кіровоградської філії державного публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Украгролізинг" (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, к. 118, ідентифікаційний код 24717375) - 496621,23 грн, з яких: 400076,00 грн сума основного боргу, 35352,45 грн пеня, 40535,70 грн збитки від інфляції, 20657,08 грн 3% річних.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з малого приватного підприємства "Елегія" (Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Обознівка, вул. Колгоспна, 43, ідентифікаційний код 23676786) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів - Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, рахунок №31211206783002, МФО 823016, ідентифікаційний код 38037409, код платежу та назва 22030001 "судовий збір") - 9932,42 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу на дві адреси: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Обознівка, вул. Колгоспна, 43 та м. Кіровоград, вул. Шевченка, 50/40.

Повне рішення складено 30.05.2012.

Суддя В.Г.Кабакова