Рішення № 24380196, 29.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/5261-2012 29.05.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Колійні ремонтні технології»додержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»про стягнення 25 476, 65 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивачадиректор Кіцак М.С. (наказ № 36 від 19.04.2012 року)відповідачаюрисконсульт ОСОБА_2 (довіреність № 1675-НЮ від 10.05.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Колійні ремонтні технології»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»25 476, 65 грн. (у тому числі 22 000, 00 грн. основного боргу, 1 681, 64 грн. пені, 325, 47 грн. трьох процентів річних та 1 469, 54 грн. інфляційних втрат).

Позов обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 25.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/5261-2012 та призначено її розгляд на 24.04.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Відповідачем 14.05.2012 року через відділ діловодства суду надано відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги повністю з огляду на невиконання Позивачем умов договору у повному обсязі та відсутності належних доказів його часткового виконання.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.05.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 12.08.2010 року укладено договір №ПЗ/П-101905/НЮ, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався виконати роботи по алюмінієво-термітному зварюванню стиків на ст. Халимоново, ст. Київ-Московський - ст. Дарниця, ст. Конотоп - ст. Вінниця, а Відповідач - прийняти та оплатити їх вартість (пункт 1.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 26.10.2010 року).

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Пунктом 4.3 договору №ПЗ/П-101905/НЮ від 12.08.2010 року сторони у справі встановили, що Відповідач здійснює оплату вартості робіт Позивачу протягом двадцяти банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

29.10.2010 року представниками сторін договору №ПЗ/П-101905/НЮ від 12.08.2010 року підписано акт виконаних робіт по виготовленню алюміно-термітних стиків із зварюванням в колії в кількості 25 штук на суму 30 000 гривень.

Доводи Відповідача про неналежність цього документу як доказу у справі судом не приймаються, оскільки стороною договору №ПЗ/П-101905/НЮ є Відповідач, а не його структурний підрозділ -Конотопська дистанція колії. Сам по собі факт підписання тексту договору, додаткової угоди до нього та акту виконаних робіт різними посадовими особами Відповідача не має суттєвого значення за умови наявності у цих осіб відповідних повноважень.

Таким чином, факт часткового виконання підрядних робіт Позивачем підтверджено належним доказом - актом виконаних робіт, підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Відповідно до умов пункту 4.3 укладеного сторонами у справі договору №ПЗ/П-101905/НЮ від 12.08.2010 року у Відповідача виник обов'язок оплатити вартість цих робіт протягом двадцяти банківських днів.

Невиконання Позивачем робіт у повному обсязі, встановленому договором, може бути підставою для застосування до Позивача відповідних правових наслідків в окремому судовому провадженні за ініціативою Відповідача, проте не надає йому право в односторонньому порядку без дотримання встановленої законом процедури відмовитись від оплати виконаної Позивачем роботи.

Відповідно до наданої Позивачем копії виписки з його банківського рахунку 09.08.2011 року Відповідачем в якості часткової оплати було перераховано 8 000 гривень. Інших доказів погашення боргу суду не надано.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов'язання в частині повної оплати виконаної Позивачем роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 22 000, 00 грн.

Враховуючи, що факт виконання підрядних робіт підтверджено належними доказами, що встановлений договором строк оплати сплинув, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 22 000, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Прострочення Відповідачем оплати виконаної Позивачем роботи є господарським правопорушенням.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі порушення зобов'язання настають негативні для правопорушника правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не доведено суду того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.2 договору №ПЗ/П-101905/НЮ від 12.08.2010 року встановлено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день затримки.

Враховуючи вищенаведене, позовна вимога про стягнення 1 681, 64 грн. пені (за період з 29.11.2010 року по 27.05.2011 року) підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, заявлена Позивачем вимога про стягнення 325, 47 грн. (за період з 29.11.2010 року по 27.05.2011 року) трьох процентів річних повністю, а позовна вимога про стягнення інфляційних втрат (за період з 29.11.2010 року по 27.05.2011 року) підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 408, 00 грн. (з урахуванням допущеної Позивачем помилки при застосуванні індексів інфляції у листопаді 2010 року - 100, 3%; у грудні 2010 року -100, 8%; у січні 2011 року - 101,0%; у лютому 2011 року - 100,9%; у березні 2011 року - 101,4%; у квітні 2011 року - 101,3%; у травні 2011 року - 100,8%).

Враховуючи наведене, суд встановив, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного територіально -галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Колійні ремонтні технології»(81135, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра, вулиця Б. Хмельницького, будинок, 144, ідентифікаційний код 33133794) 22 000 (двадцять дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу; 1 681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) грн. 64 коп. пені, 325 (триста двадцять п'ять) грн. 47 коп. трьох процентів річних; 1 408 (одну тисячу чотириста вісім) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 1 605 (одну тисячу шістсот п'ять) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 30.05.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.