Рішення № 24380123, 25.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/5537-2012 25.05.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення суми збитків в порядку регресу у розмірі 4077,19 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №3 від 03.01.12

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" (надалі - позивач), звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі -відповідач) про стягнення суми збитків в порядку регресу у розмірі 4077,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним, у відповідності до договору автомобільного страхування від 11.12.2008 року, внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування в розмірі 4077,19 грн., а тому до позивача відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність щодо транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем, позивач просить стягнути з відповідача сплачену суму страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що, по-перше, в Постанові Жовтневого районного суду міста Луганська по-іншому ідентифіковано пошкоджений транспортний засіб, по-друге, позивачем без правових підстав здійснено виплату страхового відшкодування не потерпілій особі, а на рахунок ПАТКБ «Правекс-Банк».

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

За договором автомобільного страхування № 21/023154/ПР/2.1.5.1, укладеного 11.12.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник), було застраховано транспортний засіб -автомобіль ВАЗ 111930-110, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії наведеного договору встановлено з 18.12.2008 року до 17.12.2009 року.

Згідно із ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки ДАІ № 8449204, 07.08.2009 року о 19:40 год. в Луганськ по вул.. М.Расковій, 19 , сталась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобіля ЗАЗ 110309, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керування ОСОБА_4, та автомобіля ВАЗ 111930-110, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Жовтневого районного суду міста Луганська від 02.09.2009 року № 3-2626/09, якою ОСОБА_4 піддано адміністративному стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до звіту № //06313/09/08/26 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу, складеного 08.09.2009 року суб'єктом оціночної діяльності -оцінювачем ПП «Екорт», вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 111930-110, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових становить 4834,17 грн.

Як вбачається з рахунку № 68 від 03.04.2009 року, на ремонт зазначеного пошкодженого автомобіля, було фактично витрачено 4635 грн.

За страховим випадком -ДТП, що сталась 07.08.2009 року за участю застрахованого автомобіля, згідно Страхового акту від № 21/13944/2.1.5.1. за договором страхування № 21/023154/ПР/2.1.5.1 від 11.12.2008 року, позивачем визначено суму страхового відшкодування в розмірі 4077,19 грн.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником у відповідності до вимог договору страхування № 21/023154/ПР/2.1.5.1 від 11.12.2008 року та перерахував страхове відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 1634 від 29.10.2009 року на суму 4105,73 грн.

При цьому, суд зауважує, що здійснення розрахунків із застосуванням платіжних доручень здійснюється у відповідності до глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976.

Пунктом 3.8. наведеної Інструкції (в редакції на момент здійснення відповідної банківської операції) визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Як вбачається з платіжного доручення № 1634 від 29.10.2009 року, платником -ВАТ «СК «Україна»було перераховано на рахунок ПАТКБ «Правекс-Банк», через цю ж саме установу банку, суму грошових коштів в розмірі 4105,73 грн. В графі «призначення платежу»наведеного платіжного доручення наведено «Страхове відшкодування по стр/а № 21/023154/ПР/2.1.5.1 від 15.10.2009 року Стр. ОСОБА_2 ЕК025730, вид. Краснодонським РВУ МВС Укр., в т.ч. РКО -28,54 грн.».

Перерахування коштів за платіжним дорученням на рахунок у банку, з метою подальшої виплати таких коштів фізичній особі, яка рахунку у банку не має, здійснюється у відповідності до п. 3.10. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Так, зазначеною нормою передбачено, що, якщо фізична особа не має рахунку в банку, то розрахунки з нею платник може здійснювати, перераховуючи кошти за платіжним дорученням на повідомлений цією особою відповідний рахунок у банку, який здійснюватиме виплату цих коштів готівкою.

У реквізиті "Призначення платежу" такого платіжного доручення платник обов'язково має зазначати повністю прізвище, ім'я та по батькові цієї фізичної особи, інша інформація надається за бажанням платника.

Судом встановлено, що у даному випадку, перерахування позивачем грошових коштів, належних страхувальнику, належним чином підтверджено платіжним дорученням, оформленим у відповідності до п. 3.10. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому порядку було встановлено вину водія, який керував автомобілем ЗАЗ 110309, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент ДТП, внаслідок якого було пошкоджено транспортний засіб, застрахований позивачем за договором автомобільного страхування.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди внаслідок експлуатації автомобіля ЗАЗ 110309, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована у Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/8863535).

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

За таких обставин, приймаючи до уваги приписи вказаних вище норм закону, враховуючи, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування згідно з договором страхування наземних транспортних засобів, суд робить висновок про те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги на суму шкоди, яка оцінена у встановленому законом порядку, в межах фактичних затрат, до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При цьому, враховуючи те, що цивільна відповідальність внаслідок експлуатації транспортного засобу ЗАЗ 110309, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність такої особи, у даному випадку, до відповідача у даній справі.

Позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію № 2122 від 31.03.2011 року про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4077,19 грн. Зазначена вимога була отримана повноважною особою відповідача 05.04.2011 року.

Проте, відповідачем суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.

Згідно із ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема, у разі визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Як зазначалось, відповідно до звіту № //06313/09/08/26 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу, складеного 08.09.2009 року суб'єктом оціночної діяльності -оцінювачем ПП «Екорт», вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 111930-110, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових становить 4834,17 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8863535 було встановлено нульову франшизу та ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, у сумі 35000 грн.

Зважаючи на викладене, з урахуванням встановлених полісом № ВВ/8863535 лімітів та франшизи, а також враховуючи фактичні затрати на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, суд робить висновок про те, що стягненню з відповідача на користь позивача в порядку регресу підлягає страхове відшкодування в сумі 4077,19 грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 22, 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 6, 12, 22, 29, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення суми збитків в порядку регресу у розмірі 4077,19 грн. -задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул.. Електриків, 29-А, ЄДРПОУ 20842474) суму збитків в порядку регресу у розмірі 4077,19 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Суддя С.А. Гончаров

В судовому засіданні 25.05.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення складено в повному обсязі та підписане 30.05.2012р.