Рішення № 24379850, 21.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/30/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.12 Справа № 5009/1149/12

за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1)

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7)

про стягнення 34 127,56 грн. 3 % річних від суми прострочення, 56 491,82 грн. пені та 437 583,99 грн. 7 % штрафу від суми прострочення за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011047/Н15 від 27.09.2011 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2, довіреність № 2915 від 26.12.2011 р.;

від відповідача -ОСОБА_3, довіреність № 08/0010 від 03.01.2012 р.;

27.03.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України") до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено -ПАТ "Запоріжгаз") про стягнення 34 127,56 грн. 3 % річних від суми прострочення, 56 491,82 грн. пені та 437 583,99 грн. 7 % штрафу від суми прострочення за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011047/Н15 від 27.09.2011 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/1149/12, справі № 5009/1149/12 присвоєно номер провадження справи 4/30/12, судове засідання призначено на 23.04.2012 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

З метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, в судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 21.05.2012 р.

В судовому засіданні 21.05.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 625 ЦК України, ст., ст. 22, 231, 232 ГК України і полягають в тому, що сторонами у справі укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011047/Н15 від 27.09.2011 р., за умовами якого позивач зобов'язався здійснювати транспортування трубопровідним транспортом природного газу в 2011 році від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення -газорозподільних станцій, а відповідач зобов'язався сплатити за транспортування газу встановлену плату. Відповідно до п. 4.1 договору тариф на транспортування 1000 м.куб. газу по магістральних трубопроводах позивача затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ України). Протягом надання послуг по договору постановою НКРЕ України № 1700 від 29.09.2011 р. був встановлений тариф в розмірі 187,20 грн. Згідно з п., п. 2.11.1 і 2.11.4 договору послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформлюються сторонами актами наданих послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами, які є підставою для проведення остаточних розрахунків. У відповідності до п. 4.4 договору вартість послуг на транспортування газу у звітному місяці визначається на підставі актів наданих послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами. На виконання умов договору, протягом жовтня -грудня 2011 року позивач протранспортував природний газ для відповідача загальним обсягом 169 994,787 тис. м.куб. на загальну суму 31 823 024,12 грн., що підтверджується відповідними актами надання послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами. Відповідно до п. 4.6 договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється відповідачем шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок позивача в порядку, встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженим НКРЕ України. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється відповідачем до 20 числа місяця наступного за звітним, в якому здійснювалося транспортування газу. Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання по платі послуг з транспортування природного газу в жовтні -грудні 2011 року за договором виконав не належним чином, за протранспортований протягом спірного періоду газ розрахувався повністю, але з порушенням встановлених в договорі строків. Пунктом 6.3 договору сторони узгодили, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в розділі 4 договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У зв'язку із порушенням відповідачем строків розрахунків за протранспортований протягом жовтня -грудня 2011 року природний газ позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 56 491,82 грн. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 3 % річних від простроченої відповідачем суми складають 34 127,56 грн. Крім того, згідно з п. 2 ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються за порушення строків виконання зобов'язання, а саме за прострочення понад тридцять днів додатково (окрім пені) стягується штраф в розмір 7 відсотків вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання. Відповідно до додатку № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 р. № 64-р позивач є суб'єктом господарювання державного сектору економіки. Отже, стягненню з відповідача підлягає штраф в розмірі 7 % від простроченої суми, що становить 437 583,99 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з ПАТ "Запоріжгаз" 34 127,56 грн. 3 % річних від суми прострочення, 56 491,82 грн. пені та 437 583,99 грн. 7 % штрафу від суми прострочення.

Відповідач позовні вимоги частково не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив наступне. У відповідності до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Статтею 218 ГК України встановлено, що згідно з якою підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Таким чином вина є неодмінною умовою відповідальності за порушення зобов'язання. Як зазначає відповідач, дійсно 27.09.2011 р. сторонами у справі укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011047/Н15, за умовами якого позивач зобов'язався здійснювати транспортування трубопровідним транспортом природного газу в 2011 році від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення -газорозподільних станцій, а відповідач зобов'язався сплатити за транспортування газу встановлену плату. Розрахунки за транспортування природного газу у жовтні-грудні 2011 року між позивачем та відповідачем проводились у відповідності до умов даного договору та норм чинного законодавства України. Згідно з п. 4.6. договору у випадку, якщо замовник є Гарантованим постачальником (яким є відповідач), то замовник здійснює оплату послуг по транспортуванню газу в місяці, в якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому Алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані, у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затверджений постановою НКРЕ України № 1529 від 25.12.2008 р. Розподіл коштів відбувається у відповідності з розділом 3 Алгоритму уповноваженими банками на визначені рахунки постачальників газу, газотранспортних підприємств, тощо та без участі Відповідача. Згідно з п. 3.4. Алгоритму установи уповноваженого банку згідно з умовами договору про відкриття банківського рахунка до 12 години операційного дня здійснюють перерахування коштів, що надійшли від споживачів, на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та поточні рахунки зі спеціальним режимом використання власників природного газу. Таким чином, у відповідності до Алгоритму відповідач не є власником та розпорядником коштів, що надходять на розподільний рахунок від споживачів, розрахунки за надані послуги безпосередньо ним не проводяться, він не має право самостійно визначати пріоритетні напрямки для використання цих коштів. Згідно з п. 10. постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання" розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ. за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу. У відповідності до п. 17 розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. В разі несвоєчасної оплати споживачем наданих послуг з газопостачання. Правила передбачають окремий механізм роботи з ним. Загалом, виходячи зі змісту Правил споживач фактично має право прострочити виконання грошового зобов'язання перед ПАТ "Запоріжгаз" по оплаті отриманого газу (навіть без урахування терміну поштового перебігу ) на 25 днів, при цьому 15 з них вже виходять за граничний термін проведення розрахунку відповідача перед позивачем. Механізм заліку або компенсації таких втрат відповідача законодавчо не врегульований. Розподіл коштів, отриманих відповідачем, проводиться за вищенаведеним Алгоритмом, в тому числі й при розрахунках за послуги з транспортування газу, та відповідач не має передбачених законом прав та можливостей розпоряджатися цими коштами, цей процес фактично проходить без його участі. Тобто, з огляду на вищенаведене вбачається, що виконання умов типового договору між позивачем та відповідачем в частині розрахунків за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами можливе лише за умов своєчасних розрахунків споживачів з відповідачем за поставлений газ. Інших джерел, з яких можливе забезпечення виконання розділу 4 договору, ПАТ "Запоріжгаз" не має. За умови коли споживачі мають законні права на відстрочення виконання грошового зобов'язання перед відповідачем, останній не має інших засобів, крім коштів споживачів за отриманий ними газ, для розрахунків з газотранспортним підприємством. При цьому, відповідач просить суд врахувати, що заборгованість споживачів перед ПАТ "Запоріжгаз" утворилася та існувала до моменту укладання договору, та станом на 01.10.2011 р. становила 31 503 400,00 грн. З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що пеня, яка передбачена п.6.3 договору, за своєю правовою природою є плата боржника за користування грошима кредитора, а як вже доведено вище, відповідач не мав самостійного доступу до коштів що надійшли від споживачів газу та не користувався ними, відповідно пеня не може бути стягнута з нього. Стовно вимоги про стягнення 7 % штрафу від суми прострочення на підставі п. 2 ст. 231 ГК України, то з даної норми витікає, що передбачені нею розмір пені та штрафу застосовується, якщо інше не передбачено договором, а відтак, до вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій застосуванню підлягають положення п. 6.3 договору, в якому сторони закріпили, що за порушення строків оплати із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення. Крім того слід врахувати, що відповідачем допущено прострочення виконання саме грошового зобов'язання, а штраф у вигляді стягнення 7 % застосовується за прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Крім того, відповідно до розрахунку відповідача виконання зобов'язань за кожен місяць не було прострочене ним більш як на 30 днів за граничний термін, передбачений договором. Також відповідач просить суд врахувати, що ПАТ "Запоріжгаз" має надзвичайно велике соціальне значення для міста Запоріжжя та області, виконує важливу роль у житті регіону та відповідно до мети діяльності забезпечує всі категорії споживачів газом. Стягнення в повному обсязі пені та штрафу поставить під загрозу нормальне функціонування підприємств установ та організацій області, негативно вплине на умови проживання населення. З урахуванням наведеного, відповідач просить суд в частині стягнення 7 % з простроченої суми та в частині стягнення пені відмовити повністю, в частині стягнення 3 % річних від простроченої суми в розмірі 34 127,56 грн. відмовити частково, зменшивши розмір суми, що підлягає стягненню до 100 грн.

Позивач на відзив відповідача надав заперечення, в яких заперечив проти твердження відповідача, що розмір пені та штрафу передбачений в ч. 2 ст. 232 ГК України застосовується, якщо інше не передбачено договором або законом, а, відтак, підлягає застосуванню п. 6.3 договору, в якому сторони визначили розмір пені. Свої заперечення позивач мотивував тим, що сторони у договорі не визначали інший розмір штрафу, ніж той, що передбачений в ч. 2 ст. 232 ГК України, оскільки п. 6.1 договору встановлює, що виконавець та замовник несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору в межах передбачених чинним законодавством, отже в частині нарахування штрафу застосуванню підлягають положення ч. 2 ст. 232 ГК України, яка передбачає, що за прострочення понад тридцять днів стягується штраф у розмірі 7 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання. Також позивач вважає. що не відповідає дійсності твердження відповідача, що зобов'язання по оплаті послуг не кубли ним прострочені більше як на 30 днів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

27.09.2011 р. ДП "Укртрансгаз "НАК "Нафтогаз України" (позивачем у справі) та ПАТ "Запоріжгаз" (відповідачем у справі) був укладений Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011047/Н15 (далі за текстом -Договір).

За умовами Договору позивач (Газотранспортне підприємство) зобов'язався надати відповідачу (Замовнику) послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а відповідач зобов'язався сплатити надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та в порядку, передбаченому умовами Договору (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору сторони визначили річний плановий обсяг транспортування природного газу та обсяги транспортування природного газу по місяцях.

Відповідно до п., п. 2.11.1 -2.11.4 Договору послуги про транспортування природного газу оформлюються позивачем та відповідачем актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Позивач до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє відповідачу два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства. Відповідач протягом 2 днів з моменту одержання акту наданих послуг зобов'язаний повернути позивачу один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню у відповідності з умовами Договору або в судовому порядку. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків відповідача з позивачем.

Згідно з п. 3.1 Договору за розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов.

Порядок розрахунків за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами врегульований в розділі 4 Договору "Тариф та порядок розрахунків". Зокрема, розрахунки за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України. Тарифи, визначені в п. 4.1 Договору, є обов'язковими для сторін з моменту їх введення в дію. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватися сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць, з 09:00 голини першого дня місяця до 09:00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість послуг з транспортування природного газу визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого природного газу, визначеного на умовах розділу 3 Договору, та податку на додану вартість. Вартість фактично наданих позивачем відповідачу послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг. У випадку, якщо Замовник є Гарантованим постачальником (у спірних правовідносинах -це відповідач), то Замовник здійснює оплату послуг по транспортуванню газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок позивача в порядку, встановленому Алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженим НКРЕ України. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться відповідачем до 20 числа місяця наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. (п., п. 4.1 -4.4, 4.6 Договору).

Як встановлено судом з матеріалів справи, протягом надання позивачем відповідачу послуг по Договору постановою НКРЕ України № 1700 від 29.09.2011 р. був встановлений тариф в розмірі 156,00 грн. без ПДВ (187,20 грн. з ПДВ) за 1000 куб.м.

На виконання умов Договору в період з жовтня по грудень 2011 року включно позивач протранспортував природний газ для відповідача загальним обсягом 169 994,787 тис.куб.м. на загальну суму 31 823 024,12 грн. з ПДВ, що підтверджується Актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за вказаний період, а саме:

- Акт № 10Н від 31.10.2011 р. транспортування 36 344,735 тис.куб.м. природного газу в жовтні 2011 року на суму 6 803 734,39 грн. з ПДВ;

- Акт № 11Н від 30.11.2011 р. транспортування 65 291,489 тис.куб.м. природного газу в листопаді 2011 року на суму 12 222 566,74 грн. з ПДВ;

- Акт № 12Н від 31.12.2011 р. транспортування 68 358,563 тис.куб.м. природного газу в грудні 2011 року на суму 12 796 723,00 грн. з ПДВ.

При цьому, вказані Акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за жовтень -грудень 2011 року підписані та скріплені печатками позивача і відповідача без жодних претензій та зауважень. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).

У відповідності до п. 5.1.2 Договору позивач зобов'язався забезпечити транспортування газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Пунктом 5.3.2 Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги згідно з умовами Договору.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідач взяті на себе зобов'язання по платі послуг з транспортування природного газу в жовтні -грудні 2011 року за Договором виконав не належним чином, а саме: за протранспортований протягом спірного періоду газ розрахувався повністю в загальній сумі 31 823 024,12 грн. з ПДВ, але з порушенням встановлених в п. 4.6 Договору строків.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що оплату послуг з транспортування природного газу за жовтень 2011 року відповідач прострочив на 22 дні (умовами п. 4.6 Договору передбачено кінцевий розрахунок до 20.11.2011 р., а фактично -остаточний розрахунок відбувався 12.12.2011 р.); оплату послуг з транспортування природного газу за листопад 2011 року відповідач прострочив на 36 днів (умовами п. 4.6 Договору передбачено кінцевий розрахунок до 20.12.2011 р., а фактично -остаточний розрахунок відбувався 25.01.2012 р.); оплату послуг з транспортування природного газу за грудень 2011 року відповідач прострочив на 31 дні (умовами п. 4.6 Договору передбачено кінцевий розрахунок до 20.01.2012 р., а фактично -остаточний розрахунок відбувався 20.02.2012 р.).

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011047/Н15 від 27.09.2011 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.3 Договору, який передбачає, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем пред'явлена до стягнення пеня за прострочку оплати послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами за грудень 2011 року в сумі 56 491,82 грн., яка розрахована за період з 21.01.2012 р. по 20.02.2012 р.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені за прострочку оплати послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами за грудень 2011 року позивачем виконаний вірно.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені за прострочку оплати послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами за грудень 2011 року в сумі 56 491,82 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 34 127,56 грн. 3 % річних, які розраховані наступним чином:

- за прострочку оплати послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами за жовтень 2011 року 4 756,31 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 21.11.2011 р. по 12.12.2011 р.;

- за прострочку оплати послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами за листопад 2011 року 13 128,93 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 21.12.2011 р. по 25.01.2012 р.;

- за прострочку оплати послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами за грудень 2011 року 16 242,32 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 21.01.2012 р. по 20.02.2012 р.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок 3 % річних за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами за жовтень -грудень 2011 року позивачем виконаний вірно.

Отже, вимога про стягнення з відповідача 34 127,56 грн. 3 % річних є доведено, обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 437 583,99 грн. штрафу в розмірі 7 % з простроченої суми за листопад та грудень 2011 року, яка обґрунтована посиланням на приписи ч. 2 ст. 231 ГК України.

Суд вважає, що вимога про стягнення з ПАТ "Запоріжгаз" 437 583,99 грн. штрафу в розмірі 7 % з простроченої суми за листопад та грудень 2011 року є безпідставною та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011047/Н15 від 27.09.2011 р., зокрема, пунктом 6.3, сторони узгодили, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Ураховуючи викладене, відсутні правові підстави для застосування до відповідача штрафної санкції, передбаченої ч. 2 ст. 231 ГК України, оскільки інший вид та розмір штрафних санкцій передбачений п. 6.3 Договору № 1109011047/Н15 від 27.09.2011 р., крім того, відповідачем допущено прострочення виконання саме грошового зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача про відсутність його вини в порушенні зобов'язань щодо своєчасних розрахунків за надані позивачем послуги по транспортування природного газу магістральними трубопроводами за Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011047/Н15 від 27.09.2011 р. судом відхиляються, оскільки у спорі про стягнення заборгованості, на відміну від деліктного позову, питання вини не має значення, бо навіть за її відсутності заборгованість має бути погашена.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні доведеними, заснованими на законі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом частково в частині стягнення з ПАТ "Запоріжгаз" 34 127,56 грн. 3 % річних та 56 491,82 грн. пені. В частині стягнення 437 583,99 грн. 7 % штрафу від суми прострочення в задоволенні позову відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230 -232 ГК України, ст., ст. 11, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя про стягнення 34 127,56 грн. 3 % річних від суми прострочення, 56 491,82 грн. пені та 437 583,99 грн. 7 % штрафу від суми прострочення за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011047/Н15 від 27.09.2011 р. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, код ЄДРПОУ 03345716) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 34 127 (тридцять чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 56 коп. 3 % річних, 56 491 (п'ятдесят шість тисяч чотириста дев'яносто одну) грн. 82 коп. пені та 1 812 (одну тисячу вісімсот дванадцять) грн. 39 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В частині стягнення 437 583,99 грн. 7 % штрафу від суми прострочення в задоволенні позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "25" травня 2012 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.