Рішення № 24379666, 30.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.12р. Справа № 11/5005/3764/2012

За позовом державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса

до товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Укрметпром", м. Дніпропетровськ

про стягнення 22 795,00 грн. штрафу

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 03.01.12р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути 22 795,00 грн., що складають суму штрафу.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Вищевказана ухвала була надіслана на адресу відповідача, що вказана позивачем у позовній заяві, а саме: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 157, кв. 26.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем в засіданні було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.05.12р. відповідно до якого, юридичне місцезнаходження відповідача - 49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 44, тобто інша ніж зазначено в позовній заяві та на яку судом було надіслано ухвалу про порушення провадження у справі, в зв'язку з чим справу було відкладено, а ухвалу надіслано за встановленою адресою, а отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2011р. на підставі залізничної накладної № 46236790 відповідач відвантажив із ст. Кайдацька Придніпровської залізниці вагони № 62989553 та № 63002786 з вантажем - шлак гранульований ГОСТ 3476-74, а залізниця зобов'язалась доставити вагони на станцію призначення - Черкаси Одеської залізниці, вантажоодержувач - ТОВ "Завод теплоізоляційних матеріалів "Техно".

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України - залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між вантажовідправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.

Частиною 2 ст.24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Під час контрольного переважування на тензометричних вагах, було виявлено різницю у вазі (між фактичною проти документа) у кожному з вагонів в сторону зменшення, що зафіксовано в акті загальної форми № 31054 від 26.10.2011 року.

По факту невідповідності маси вантажу перевізним документам, складено комерційні акти АА № 057908/1099 від 27.10.11р. та АА № 057908/1099/108 від 27.10.11р.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Із зазначених вище комерційних актів вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення у технічно справному вагоні, завантаження у вагоні навалом, нище рівня бортів на 100 мм, рівномірне. Вагони з глухими торцевими стінками, люки щільно закриті. Просипання вантажу відсутнє. На поверхні вантажу признаків крадіжки не виявлено. Захисне маркування відсутнє. Об'єм кузова на вагонах 73 м.куб., проте їх опис містить відомості, що при перевірці маси вантажу виявлено, що у вагоні № 63002786 - брутто 80400 кг., тара з бруса 23500 кг., нетто 56900 кг., що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 3970 кг.; у вагоні № 62989553 - брутто 84400 кг., тара з брусу - 23500 кг., нетто - 60900 кг., що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 3730 кг. загальна різниця ваги проти документу в сторону зменшення складає 7700 кг. Зважування здійснювалось двічі, різниця маси в сторону зменшення підтвердилась.

Обставини, зазначені в комерційних актах, свідчать про те, що при заповненні комплекту перевізних документів, відповідачем було невірно визначено масу вантажу.

Відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантажовідправник (у даному випадку відповідач) при заповненні перевізних документів повинен був зазначити точну масу вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до ст 122 Статуту Залізниць, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем до стягнення заявлено суму штрафу по вагону № 62989553 у розмірі 11 475,00 грн.; по вагону № 63002786 - 11 320,00 грн., що складають загальну суму - 22 795,00 грн.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу на вказану вище суму є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Укрметпром", (49 019, м. Дніпропетровськ, Ленінський р-н, вул.Ударників,44, р/р 26 003 060 707 860 в ПАТ КБ "Приватбанк" в м.Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 37005313) на користь державного підприємства "Одеська залізниця", (65023, м. Одеса, вул.Пантелеймонівська,19, р/р 26 003 000 001 в філії АБ "Експрес-Банк" м.Одеса, інд.код 01071315, МФО 328801, код ЄДРПОУ 10005530255) 22 795,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто п'ять гривень) штрафу, 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень) 50 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено 31.05.12р.