Постанова № 24379043, 23.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2012 р.Справа № 2-а-431/10/1570

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Романішина В.Л., Бойка А.В.,

за участю секретаря - Обозної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року, у справі за позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби, Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року в задоволенні позову Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000471510 від 07.08.09 року, № 0000471510/1 від 29.09.09 року, № 0000471510/2 від 26.10.09 року, відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається, що рішення прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Скарга мотивована тим, що рішення податкових органів, якими встановлено порушення порядку перерахування сум податку з доходів фізичних осіб, внаслідок неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, утриманий з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, є протиправним, так як для даної категорії існує окремо законодавчо визначений порядок.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами виїзної планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2007 по 31.03.2009 років, що підтверджується актом №462/15-1/08596972/15 від 30.07.09 року, встановлено порушення пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, п.п. «а»п. 17.2 ст. 17, п.п. «а»п. 19.2 ст. 19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»та п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем -5251100,27 гривень та штрафними санкціями 10502200,54 гривень, внаслідок неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, утриманий з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо наявності у позивача порушення податкового законодавства, так як останній повинен був здійснювати перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може з наступних підстав.

Згідно пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податковим агентом, в розумінні зазначеного Закону, є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Також, пп. «а»п. 19.2 ст. 19 зазначеного Закону, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобовязані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про міліцію», п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 615 «Про заходи вдосконалення охорони обєктів державної та інших форм власності», Управління Державної служби охорони є структурним підрозділом органів внутрішніх справ України, а саме єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, яка створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, у тому числі вантажів, тимчасового зберігання валютних цінностей, забезпечення особистої безпеки громадян, а також технічного захисту інформації на договірних засадах в порядку, встановленому законодавством.

Позивач, як структурний підрозділ при Управлінні МВС України в Одеській області, є військовою організацією, підрозділом озброєного органу виконавчої влади, а відтак, має статус податкового агента відносно працюючих в ньому осіб.

Тому, при вирішенні питання сплати до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до позивача, як податкового агента, доцільним є застосування положень п. 22.7 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року.

Так, п. 22.7 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Згідно з «Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року, регламентовано, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справи, Державної кримінально-виконавчої служби, МНС, податкової міліції. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування витрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у звязку з виконанням ними своїх обовязків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що повязані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та у розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що чинним законодавством встановлений спеціальний порядок використання належного їм бюджетного фонду, в частині податків з доходів фізичних осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а саме направлення цих сум відповідними податковими агентами на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Тому, факт порушення позивачем податкового законодавства не підтверджено.

Такої правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд у своїх рішеннях.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАСУ, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою позов Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби, Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі № 0000471510 від 07.08.09 року, № 0000471510/1 від 29.09.09 року, № 0000471510/2 від 26.10.09 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

В.Л. Романішин