Ухвала суду № 24377410, 29.05.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"29" травня 2012 р. Справа № 5017/771/2012

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В.

Суддів: Єрмілова Г.А.,

Аленіна О.Ю.

При секретарі: Бєлянкіній Г.Є.

(Склад судової колегії змінено розпорядженням в.о. голови суду №382 від 28.05.2012р.)

за участю представників сторін:

Від ТОВ "НБС ІМПЕКС ГМБХ" - ОСОБА_2; довіреність №27 від 08.09.2011р.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 23.03.2012р.

у справі № 5017/771/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НБС ІМПЕКС ГМБХ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даічі-Одеса"

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14 березня 2012 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НБС Імпекс Гмбх»»(далі -ТОВ «НБС Імпекс Гмбх») було порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Даічі-Одеса»(в подальшому -ПП «Даічі-Одеса») за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі за текстом -Закон про банкрутство) у зв'язку з відсутністю керівних органів юридичної особи-боржника за її місцезнаходженням та наявністю заборгованості на суму 605 464,45 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 23.03.2012 р. (суддя Антощук С.І.) визнані грошові вимоги ТОВ «НБС Імпекс Гмбх»до ПП «Даічі-Одеса»у сумі 605 464,45 грн.; ПП «Даічі-Одеса»визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -ТОВ «НБС Імпекс Гмбх», якого зобов'язано повідомити усіх кредиторів та здійснити інші заходи відносно банкрута відповідно до вимог Закону про банкрутство.

Не погоджуючись з цією постановою, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права, оскільки ініціюючим кредитором не було надано доказів неплатоспроможності боржника та тих, що підтверджують відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Однак судова колегія вважає, що апеляційне провадження по цій справі було порушено помилково з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).

Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку -постанову місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Одночасно з цим, у відповідності до п. 1, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№ 15 від 18.12.2009 р., провадження у справах про банкрутство регулюється Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах І, V, VI, VІІ, ХІІ, ХІІІ), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Цією статтею також унормовано, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби (а в даному випадку - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство. Інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що викладена в його постановах від 14.03.2012 р. у справі № 45/3б, від 03.04.2012 р. у справі № 5023/5820/11, від 15.05.2012 р. у справі № 7/17-4145-2011 та від 16.05.2012 р. по справі № 5010/2174/2011-Б-23/78.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Згідно зі ст. 52 Закону про банкрутство кредитори боржника в місячний строк з дня одержання письмового повідомлення ліквідатора про визнання боржника банкрутом можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Натомість, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, незважаючи на усвідомленість про порушення справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом, з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку не зверталась.

Також, в апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси жодним чином не посилається на наявність у ПП «Даічі-Одеса»заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до нього, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

За таких обставин, судова колегія вважає, що помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Одеської області від 23.03.2012 р. по справі № 5017/771/2012 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси припинити.

Справу повернути господарському суду Одеської області.

Головуючий В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Ю. Аленін