Постанова № 24376757, 23.05.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2012 № 16/019-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Іоннікової І.А.

Зеленіна В.О.

при секретарі: Гончарук І.В.

За участю представників:

від позивача -Коноваленко І.М.,

від відповідача -Бугмій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" №1-128 від 11.04.2012

на рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2012

у справі №16/019-12

за позовом державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль

до закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт", м. Бориспіль

про стягнення 93740грн.32коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 03.04.2012 (суддя Христинко О.О.) задоволено позов ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та стягнуто з ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" 84060грн. заборгованості за отримані телекомунікаційні послуги в квітні, червні, липні 2011, згідно договору №30-287/02.1.2-14/26-30 від 23.11.2010, 7895грн.08коп. пені, 1528грн.08коп. 3% річних, 257грн. 16коп. інфляційних втрат та відповідні судові витрати. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не оплатив вартість наданих послуг за спірний період. Судом не прийнято заперечення відповідача про те, що з поданих позивачем таблиць, в підтвердження отримання відповідачем рахунків-фактур та актів приймання-здачі наданих послуг, неможливо встановити саме до якого договору відносяться рахунки, акти та за які послуги. В поданих позивачем таблицях зазначені номери та дати рахунків та актів, а у рахунках та актах зазначено номер та дату договору, період та перелік наданих послуг за які нараховано суму до сплати. Також, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, що особи, які отримали від позивача рахунки та акти не є працівниками відповідача. При задоволенні суми стягнення пені суд виходив з того, що сторони в п. 3.8 договору передбачили більш тривалий строк для її нарахування ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апелянт зазначив, що судом не прийняті його заперечення щодо недоведення позивачем факту отримання рахунків відповідачем, оскільки надана позивачем таблиця отримання рахунків не є належним доказом їх отримання, а саме: в наданій таблиці неможливо встановити саме до якого договору відносяться рахунки, акти та за які послуги, не вказано номер договору, до якого відносяться зазначені в таблиці документи та не вказано посаду отримувача. Зазначає відповідач і про те, що суд дійшов невірного висновку щодо передбачення в п. 3.8 договору більш тривалого строку нарахування пені ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України. В поясненнях до апеляційної скарги представник відповідача надала розрахунок пені та зазначила, що сума її стягнення становить 6559грн.85коп.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач зазначив, що обов'язок отримання рахунків за послуги відповідно до п. 3.5 договору покладено на відповідача, тому його посилання на їх неотримання є безпідставними. Крім того, жодних зауважень щодо якості отриманих послуг або ж їх неотримання від відповідача не надходило

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

За умовами договору № 30-287/02.1.2-14/26-30 про надання телекомунікаційних послуг від 23.11.2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач надає, а відповідач отримує та оплачує телекомунікаційні послуги, що перелічені в п. 3.1 договору.

Відповідно до п. 2.5 договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати щомісячну абонентну плату за послуги, надані за договором, незалежно від користування послугами.

Відповідно до п. 3.1 оплата за послуги здійснюється згідно з Граничними тарифами на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затвердженими Національною комісією з питань регулювання зв'язку України, тарифів розроблених та затверджених іншими операторами зв'язку та позивачем з урахуванням наступних змін та зазначених у п. 3.1 договору.

Згідно п. 3.5 договору позивач щомісячно виставляє відповідачу рахунок за надані послуги за звітний місяць та складає акт приймання-здачі виконаних послуг. Відповідач з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії позивача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку проводиться відповідачем до 20 числа того ж місяця. Акт приймання-здачі виконаних послуг відповідач зобов'язаний підписати та повернути в бухгалтерію позивача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернутий позивачу, він вважається підписаним сторонами.

На виконання умов договору позивачем у квітні, червні та липні 2011 року були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 84060грн. В підтвердження чого позивачем надано рахунки-фактури № 90/305 від 30.04.2011 на суму 24 720грн. за квітень 2011 року, № 90/598 від 30.06.2011 на суму 24 720грн. за червень 2011 року, № 90/824 від 31.07.2011 на суму 24 720грн. за липень 2011 року, № 90/951 від 31.07.2011 на суму 9 900грн. за липень 2011 року та акти приймання-здачі виконаних послуг від 30.04.2011 на суму 24 720 грн., від 30.06.2011 на суму 24 720грн., від 31.07.2011 на суму 24 720 грн., від 31.07.2011 на суму 9 900 грн. (а.с. 34-41).

Вказані рахунки-фактури та акти приймання-здачі виконаних послуг відповідач, відповідно до умов п. 3.5 договору, одержав в бухгалтерії позивача, що підтверджується наданими позивачем таблицями (а.с. 42-45) з яких вбачається, що рахунок-фактуру № 90/305 від 30.04.2011 з актом приймання-здачі наданих послуг у двох екземплярах отримав 18.05.2011 бухгалтер відповідача Кривенко Н.І., рахунок-фактуру № 90/598 від 30.06.2011 з актом приймання-здачі наданих послуг у двох екземплярах отримав 12.07.2011 ОСОБА_5, рахунок-фактуру № 90/824 від 31.07.2011 з актом приймання-здачі наданих послуг у двох екземплярах та рахунок-фактуру № 90/951 від 31.07.2011 з актом приймання-здачі наданих послуг у двох екземплярах отримав 19.08.2011 ОСОБА_6.

Відповідач надані позивачем послуги за квітень, червень та липень 2011 року не оплатив, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом про стягнення 84060грн. заборгованості, 7895грн.08коп. пені, 1528грн.08коп. 3% річних, 257грн. 16коп. інфляційних втрат.

Предметом дослідження є питання виконання сторонами зобов'язань за договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно з приписами статті 903 названого кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як зазначалось вище позивачем було виставлено рахунки на оплату наданих телекомунікаційних послуг, які отримані відповідачем разом з актами здачі-приймання виконаних послуг, які є достатнім доказом факту їх надання, незважаючи на те, що акти приймання не підписані відповідачем, оскільки п. 3.5 договору передбачено, що якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернуто позивачу, він вважається підписаним сторонами. Крім того, відповідачем не надано жодних заперечень щодо обсягів та якості наданих послуг.

Заперечення апелянта зводяться до того, що позивачем недоведено факту отримання рахунків відповідачем, оскільки надана таблиця отримання рахунків не є належним доказом їх отримання, а саме: в наданій таблиці неможливо встановити саме до якого договору відносяться рахунки, акти та за які послуги, не вказано номер договору, до якого відносяться зазначені в таблиці документи та не вказано посаду отримувача. Проте, такі заперечення відповідача є безпідставними враховуючи вимоги вищенаведеного п. 3.5 договору, яким обов'язок щодо отримання рахунків та актів приймання-здачі виконаних послуг покладено на самого відповідача. Крім того, у таблиці зазначені номери та дати рахунків та актів, а у рахунках та актах зазначено номер та дату договору, період та перелік наданих послуг за які нараховано суму до сплати. Також, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, що особи, які отримали від позивача рахунки та акти не є працівниками відповідача.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання згідно укладеного договору щодо своєчасного розрахунку за надані послуги, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача 84060 грн. боргу за отримані послуги.

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені в заявленому позивачем розмірі, враховуючи наступне.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що стягнення заборгованості по оплаті здійснюється з нарахуванням пені за кожну добу затримки від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Так, звертаючись до суду з апеляційною скаргою представник відповідача зазначив, що стягнення донарахованої пені суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України. В судовому засіданні апеляційної інстанції 23.05.2012 сторони дійшли згоди про її задоволення в сумі 6559грн. 85коп. за розрахунком наданим відповідачем з врахуванням обмеження періоду її стягнення шестимісячним строком.

Згідно вимог ст.625 ЦК України стягнення з відповідача суми 257грн.16коп. збитків від інфляції та 3% річних в сумі 1528грн.08коп. за період з 23.05.2011 по 22.02.2012, є правомірним в розмірі заявленому позивачем (розрахунок а.с. 8).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не доведено факту неотримання телекомунікаційних послуг, а враховуючи те, що договір про надання послуг, в якому сторонами погоджено вид послуг, їх вартість та умови їх надання, підписано сторонами та скріплено їх печатками у суду відсутні підстави для відмови в позові.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнення пені.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 03.04.2012 у справі №16/019-12 змінити.

2. В пункті 2 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 03.04.2012 у справі №16/019-12 читати: "6559 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 85коп. пені" замість "7895 (сім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять)грн.08коп."; "1848 (одна тисяча сорок вісім)грн. 10коп. судового збору" замість "1 874 (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн. 81 коп. судового збору".

3. Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ідентифікаційний код 20572069) на користь Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, ідентифікаційний код 20048090) 13 (тринадцять) грн. 35коп. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

5. Справу № 16/019-12 повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Іоннікова І.А.

Зеленін В.О.