Рішення № 24376610, 28.05.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2012 р.Справа № 6/5025/356/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ-Холдінг" м. Київ

до 1. Новоушицької районної державної адміністрації смт. Нова Ушиця Хмельницької області

2.Бучайської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області с. Бучая Новоушицького району Хмельницької області

про визнання недійсною Угоди про соціальне партнерство від 07.02.2008 р.

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати недійсною Угоду про соціальне партнерство від 07.02.2008 р., укладену між ТОВ "СТІОМІ-Холдінг" та Новоушицькою районною державною адміністрацією і Бучайською сільською радою Новоушицького району.

Вказує, що із п. 2.1. Угоди, випливає, ТОВ „СТІОМІ-Холдінг" здійснює плату за використання земель (за оренду ділянок) на території Бучайської сільської ради.

Зазначає, що Угода про соціальне партнерство від 07.02.2008 р. по своїй суті є договором оренди землі, що передбачає використання землі та внесення плати за таке використання, що суперечить чинному законодавству.

Виходячи з аналізу п. 2.1. Угоди про соціальне партнерство, ТОВ „СТРОМІ-Холдінг" використовує 336 га земель на підставі заключених та зареєстрованих договорів: оренди земельних часток (паїв), укладених з громадянами; оренди витребуваних паїв; оренди земель державної та комунальної власності. За використання даних земель Товариством справляється земельний податок. Підтвердженням сплати земельного податку станом на січень 2012 р. є платіжне доручення № 1431 від 28.02.2012 р., на підставі якого позивач перерахував 3223,16 грн.

Наголошує, що ст. 15 Закону України „Про оренду землі" (істотні умови договору оренди) не передбачає здійснення двох, трьох чи більше різновидів плати за землю. Натомість, в п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України „Про оренду землі" зазначено про обов'язкову наявність в договорі умови про орендну плату із зазначенням її розміру, індексації форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, як істотної умови договору, відсутність якої є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Вказує, що на підставі ч. 1 ст.20 Закону України „Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

За таких обставин, представник позивача вважає, що Угода про соціальне партнерство від 07.02.2008 р. не відповідає ч.1 ст.210, ч.ч.1,2 ст.792 ЦК України, Закону України „Про оренду землі".

Також наголошує на тому, що відповідачі є органом державної влади та органом місцевого самоврядування, яким дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Оскільки укладення такої Угоди взамін договору оренди, а також в доповнення до вже діючого договору не передбачено, то укладення такої угоди для відповідачів є забороненою.

Представник відповідача-1 - Новоушицької районної державної адміністрації правом участі представника в судовому засіданні не скористався, надіслав до суду клопотання №15-12/761/2012 від 09.04.2012р. про розгляд справи без участі представника відповідача-1.

У письмовому відзиві за №15-12/755/2012 від 09.04.2012р. зазначає, що на момент вчинення Угоди про соціальне партнерство уповноважені сторонами особи мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників були вільними, зміст Угоди не суперечить вимогам чинного законодавства та спрямований на реальне настання правових наслідків, тому в позові просить відмовити.

Відповідачем-2, Бучайською сільською радою Новоушицького району також надіслано клопотання про розгляд справи без участі її представника, у відзиві на позов від 17.04.12р. проти позовних вимог заперечує, мотивуючи тим, що при укладенні цієї угоди сторонами було додержано всі вимоги, необхідні для даного правочину, зокрема, сторони володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було вільним, зміст угоди не суперечить вимогам чинного законодавства.

Угода була укладена сільською радою в межах її повноважень відповідно до ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні". Підтвердженням того, що спірна угода відповідає вимогам чинного законодавства відповідач-2 зазначає постанову ВГСУ по справі за позовом прокурора Новоушицького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Новоушицької РДА та Отроківської сільської ради Новоушицького району до ТОВ „СТІОМІ-Холдінг" про стягнення заборгованості за аналогічною угодою.

Також зазначає, що ТОВ „СТІОМІ-ХОЛДІНГ" зобов'язання по орендній платі за 2010 та 2011р.р. виконано.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ-ХОЛДІНГ" м.Київ - зареєстроване як юридична особа та внесене до ЄДРПОУ за № 32827667, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ від 07.02.12р. №12969199.

Новоушицька районна державна адміністрація Хмельницької області -зареєстрована як юридична особа та внесена до ЄДРПОУ за № 21318746, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 06.04.12р. №13525910 .

Бучайська сільська рада зареєстрована як юридична особа та згідно довідки №13452362 від 29.03.12р. внесена до ЄДРПОУ за № 10006258200.

07.02.08 року між Новоушицької районною державною адміністрацією, Бучайською сільською радою Новоушицького району та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ-ХОЛДІНГ" укладено угоду про соціальне партнерство, предметом якої відповідно до п.1.1. якої є розвиток інфраструктури та об'єктів соціальної сфери населених пунктів сільської ради.

В п.1.2. угоди зазначено, що сторони за цією Угодою зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль спільно діяти в сфері розвитку населених пунктів Бучайської сільської ради для досягнення покращення добробуту та інфраструктури.

Згідно п.2.1. Угоди, Товариство, яке здійснює реалізацію на території Бучайської сільської ради власного проекту товарного виробництва сільськогосподарської продукції, використовуючи 336 га. земель (оренда земельних частко (паїв) договору, які складено з громадянами, не витребувані паї, землі державної та комунальної власності) зобов'язується здійснювати інвестування в сферу соціального розвитку населених пунктів Бучайської сільської ради.

Товариство зобов'язується інвестувати кошти в сумі 5 040,00 грн. з розрахунку 15 гривень за 1 га. орендованих земель.

Кошти направляються на рахунок сільської ради до 01.10. поточного року.

Відповідно до п.2.2. Угоди, райдержадміністрація та сільська рада зобов'язується: у межах наданих повноважень сприяти Товариству у реалізації власного проекту товарного виробництва на території даної сільської ради.

П.2.3. Угоди визначено, що сільська рада визначає об'єкти, на які будуть спрямовані кошти отримані за даною Угодою.

При цьому, в п.5.1.даної угоди зазначено, що Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до 01.01.12р. або повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.

П.5.3. Угоди передбачає, що зміни та доповнення до цієї Угоди вносяться тільки за згодою Сторін у письмовій формі, що оформляється додатковою угодою.

Позивачем додано в матеріали справи платіжне доручення №1431 від 28.02.12р., яким підтверджується сплата позивачем орендної плати за землю за січень 2012р. в розмірі 3223,16 грн.

Із листа Управління Державної казначейської служби України у Новоушицькому районі №414 від 11.04.12р. вбачається, що кошти за Угодою перераховуються на спеціальний рахунок 100203 „Благоустрій міст, сіл, селищ".

Позивачем подано в матеріали справи рішення господарського суду м. Києва від 17.05.11р. по справі №25/101, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.11р. та постановою ВГСУ від 12.01.12р., за позовом прокурора Новоушицького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Новоушицької РДА та Отроківської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області до ТОВ „СТІОМІ-ХОЛДІНГ" про стягнення 62 505,00 грн. заборгованості за договором Угоди про соціальне партнерство, якими вимоги про стягнення заборгованості за такою Угодою визнано правомірними.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.202 та ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Із наявних у справі матеріалів слідує, що 07.02.08року між Новоушицької районною державною адміністрацією, Бучайською сільською радою Новоушицького району та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ-ХОЛДІНГ" укладено тристоронню угоду про соціальне партнерство.

Як вбачається із п.1.1. зазначеної Угоди, предметом цієї Угоди є розвиток інфраструктури та об'єктів соціальної сфери населених пунктів сільської ради. Сторони за цією Угодою зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль спільно діяти в сфері розвитку населених пунктів Бучайської сільської ради для досягнення покращення добробуту та інфраструктури.

Відповідно до п.1.2. Договору, для досягнення передбаченої Угодою про соціальне партнерство від 07.02.08р. мети, згідно п.2.1. Угоди, Товариство, яке здійснює реалізацію на території Бучайської сільської ради власного проекту товарного виробництва сільськогосподарської продукції, використовуючи 336 га. земель (оренда земельних частко (паїв) згідно договорів, які складено з громадянами, не витребувані паї, землі державної та комунальної власності) зобов'язується здійснювати інвестування в сферу соціального розвитку населених пунктів Бучайської сільської ради.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із роз'ясненнями, викладеними в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9, вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими Закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). П.1 ч.1 ст.208 ЦК України, в письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Із наявних у справі матеріалів слідує, що сторонами дотримано вимоги вищезазначених статей, оскільки Угода укладена в письмовій формі, зміст даного правочину не суперечить вимогам чинного законодавства та моральним заадам суспільства.

Твердження позивача про те, що спірна Угода від 07.02.08р. є по своїй суті договором оренди землі, а передбачені Угодою інвестиції платою за землю, що стягується повторно, судом сприймається критично, оскільки відповідно до ст.13 Закону України „Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Проте, як вбачається із Угоди про соціальне партнерство від 07.02.08р., предметом цієї угоди є розвиток інфраструктури та об'єктів соціальної сфери населених пунктів сільської ради.

При цьому, визначене в пункті 2.1. Угоди зобов'язання позивача здійснювати інвестування в сферу соціального розвитку населених пунктів Бучайської сільської ради в сумі 5040 грн., виходячи із розрахунку 15 гривень за 1га. орендованих земель не є предметом спірної Угоди, а лише способом визначення розміру передбачених Угодою інвестицій, виходячи з того, що сторони пов'язані між собою орендними земельними правовідносинами.

В силу приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Досліджуючи в судовому засіданні всі обставини справи, суд не встановив, а позивач не довів належними та допустимими доказами порушень при укладені спірного договору вимог ст.203 ЦК України щодо змісту, форми укладення, волевиявлення і спрямованості цих угод.

З огляду на викладене, вимоги позивача не відповідають положенням чинного законодавству, не підтверджені належними доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ-Холдінг" м. Київ до Новоушицької районної державної адміністрації смт. Нова Ушиця Хмельницької області та Бучайської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області с. Бучая Новоушицького району Хмельницької області про визнання недійсною Угоди про соціальне партнерство від 07.02.2008 р. відмовити.

Суддя О.Є. Танасюк

Повне рішення складено 28.05.2012р.

Віддруковано 4 прим.

1-до матеріалів справи

2- позивачу (04071 м. Київ, вул. Введенська, 29/58) -з повідомленням

3- відповідачу-1 -Новоушицька РДА (32600 смт. Нова Ушиця вул. Подільська, 17) - (з повідомленням)

4- відповідачу -2 -Бучайська сільська рада (32641 Хмельницька область, Новоушицький район, с. Бучая, вул. Леніна, 63)