Рішення № 24376479, 24.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р. Справа № 5023/1507/12

вх. № 1507/12

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 3-1-4/31-Ю від 22.03.2012 р.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 287-1-4/31 від 19.12.2011 р.)

третьої особи - ОСОБА_3 (дов. № 659 від 04.12.2008 р.)

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Миколаїв

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, м. Харків

про стягнення 27 783,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (надалі - Відповідач) матеріальну шкоду в порядку зворотної вимоги в сумі 27 783,60 грн. та покладення на Відповідача судовий збір.

У судовому засіданні 15 травня 2012 року від представника Позивача заяв та клопотань не надійшло. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 15 травня 2012 року від представника Відповідача заяв та клопотань не надійшло, надав суду відзив на позовну заяву, у якій проти позову заперечує повністю та просить суд відмовити в його задоволенні.

У судовому засіданні 15 травня 2012 року від представника третьої особи заяв та клопотань не надійшло, надав суду письмові пояснення у яких проти позову заперечує повністю та просить суд відмовити в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом було оголошено про перерву в судовому засіданні до 24 травня 2012 року до 10 години 15 хвилин.

24 травня 2012 року судове засідання продовжено у тому ж складі.

Представник Позивача у судовому засіданні та у наданому поясненні на відзив позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні та у наданому запереченні на відзив Відповідача на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

20 квітня 2011 року черговими загальними зборами акціонерів ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» прийнято рішення про зміну найменування, а саме: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (скорочене найменування ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»), де останній несе права та обов'язки ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» до повного їх виконання.

17.06.2010 року водієм Відповідача ОСОБА_5 було допущено пошкодження вантаж в кількості 117 листів скла 4 мм, що перевозився автомобілем «Рено» (держномер АХ 7814ВО та причеп АХ 3579ХТ).

Факт, який підтверджує пошкодження вантажу зазначений у постанові Московського районного суду міста Харкова від 10.09.2010 року по справі № 3-4086/10 (а.с. 35), де зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.06.2010 р. о 03-10 ОСОБА_5 керуючий автомобілем «Рено» д/н. НОМЕР_2, рухався на а.\ш Перекопськ-Сімферополь 108 км. + 300 м. не простежив за правильністю кріплення та розміщення вантажу, що призвело до його падіння та пошкодження під час руху. Також у вищезазначеній постанові зазначено, що вина ОСОБА_5 підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення, схемою до протоколу огляду, поясненням та тим, що вину у скоєному правопорушенні визнав повністю.

Вантаж було застраховано, відповідно до умов договору страхування вантажів УБG №0031524 від 22.07.2008 року (з урахуванням додаткових угод), укладеного між ПП «Захід» (Страхувальник) та ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» (Позивач) та Декларації відвантажень в рамках Генерального договору страхування вантажів УBG №0031524 від 18.10.2010 року (а.с. 9 - 18).

Згідно товарно-транспортній накладній № 1559 від 16.06.2010 року (а.с. 21) водій ОСОБА_5. перевозив вантаж - скло 4 мм з ПП «Захід» (м. Миколаїв) на ПП Потапов (м. Сімферополь) на автомобілі «Рено» д/н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 в кількості 2 022,30 метрів квадратних загальною вартістю 88 576,74 грн.

Згідно договору № 1559 від 16.06.2010 року між ПП «ЗАХІД» та ОСОБА_5 останній прийняв на зберігання скло в кількості 2022,30 метрів квадратних і зобов'язався забезпечити збереження скла та передати на користь ОСОБА_5. Згідно договору Відповідач несе відповідальність згідно ст.ст. 942,943,950 ЦК України (а.с. 25).

17.06.2010 року Позивач отримав заяву ПП «ЗАХІД» про пошкодження вантажу скла, що сталося 17.06.2010 року з вини водія (а.с. 20). Зазначеними діями власнику вантажу ПП «Захід» було спричинено матеріальну шкоду. Сума шкоди та розмір пошкодження вантажу було визначено на підставі Експертного висновку № 120-974 від 22.06.2010 Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області і склала 117 листів скла, або 845,03 метрів квадратних вартість якого складає 37 012,31 з урахуванням ПДВ, 30 843,60 без урахування ПДВ (а.с. 22 - 24).

Страховик керуючись договором страхування визнав пошкодження скла, яке сталося страховою подією, про що складено Страховий акт №108071 від 06.07.2010 року (а.с 19).

Відповідно до умов договору страхування № 0031524 ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» було виплачено страхове відшкодування власнику автомобілю ПП «Захід», в зв'язку з пошкодженням внаслідок ДТП, в сумі 27 783,60 грн. ( 30 843,60 - 3 060 грн., де 30 843,60 - вартість пошкодженого скла без урахування ПДВ, 3 060 грн. - сума франшизи згідно умов договору).

Перевізником згідно ТТН № 1559 та Подорожнього листа є ФОП ОСОБА_4, водій якого на автомобілі належному ОСОБА_4 здійснював перевезення вантажу.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, Закон України "Про страхування", статтями 11, 15, 16, 990, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1,4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (61168, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Миколаївської філії (54030, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 13а, код ЄДРПОУ 20868166, п/р 26501001012577 в МФ ВАТ "Укрексімбанк", МФО 326739) матеріальну шкоду в порядку зворотної вимоги в сумі 27 783,60 грн. та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 травня 2012 року по справі № 5023/1507/12.

Суддя Жигалкін І.П.