Рішення № 24376460, 28.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2012 р. Справа № 5023/2200/12

вх. № 2200/12

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 27.03.12 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Імідж-К", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Імідж-К" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо зобов'язання відповідача - Харківську міську раду укласти договір оренди землі для обслуговування та експлуатації адміністративно-виробничої будівлі літ. "К-2", бетонно-змішувальної установки СБ -145-4А-01 літ. "Л-1" та ремонтного боксу літ. "М-1", що розташовані за адресою: вул. Єнакіївська, 11-а, місто Харків. Також позивач просив визнати за ним право власності на адміністративно-виробничу будівлю літ. "К-2", загальною площею 177,8 кв.м., у тому числі основною виробничою площею 93,2 кв.м. та допоміжною площею 84,6 кв.м.; на бетонно-змішувальну установку СБ 145-4А-01 літ. "Л-1" загальною площею 87,5 кв.м., у тому числі основною виробничою площею 86,6 кв.м. та допоміжною площею 0,9 кв.м. та на ремонтний бокс літ. "М-1" загальною площею 319,40 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 11.

Присутній у судовому засіданні представники позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 25 травня 2012 року відзив на позов за вх. №5889, в якому відповідач пояснив, що проти задоволення позову заперечував та просив справу розглядати за відсутності представника Харківської міської ради за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

Рішенням 43 сесії 5 скликання Харківської міської ради №67/10 від 29.04.2010 р. "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" Приватному підприємству "ІМІДЖ - К" (далі по тексту - позивач) надана в оренду строком до 01.04.2015 року земельну ділянку площею 0,7202 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення по вул. Єнакіївській, 11 (Фрунзенський район) для експлуатації та обслуговування під"їздної колії.

Позивачем за власні кошти виконано будівництво адміністративно-виробничої будівлі літ. "К-2", бетонно-змішувальної установки СБ 145-4А-01 літ. "Л-1" та ремонтного боксу літ. "М-1" за адресою вул. Єнакіївська, 11 у місті Харкові. Але роботи було виконано без розробки проекту та отримання дозволу.

На замовлення позивача Комунальним підприємством "Харківське міське Бюро технічної інвентаризації" на кожну з вищевказаним будівель виконаний технічний паспорт. Відповідно до технічного паспорту на адміністративно-виробничу будівлю літ. "К-2", її загальна площа становить 177,8 кв.м. (у тому числі основна виробнича площа становить 93,2 кв.м. та допоміжна площа 84,6 кв.м.). Відповідно до технічного паспорту на бетонно-змішувальну установку СБ 145-4А-01 літ. "Л-1", її загальна площа становить 87,5 кв.м. (у тому числі основна виробнича площа становить 86,6 кв.м. та допоміжна площа 0,9 кв.м.). Відповідно до технічного паспорту на ремонтний бокс літ. "М-1", його загальна площа становить 319,40 кв.м., складається з основної виробничої площі.

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації нежитлових будівель та споруд Позивачем у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Ароф" (Державна ліцензія серії АБ №205079 від 30.09.2005 р.), були замовлені технічні висновки адміністративно-виробничої будівлі літ. "К-2", бетонно-змішувальної установки СБ 145-4А-01, літ. "Л-1" та ремонтного боксу літ. "М-1", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 11.

Відповідно до розділу "Висновки та рекомендації" технічного висновку про стан будівельних конструкцій адміністративно-виробничої будівлі літ. "К-2" та бетонно-змішувальної установки СБ 145-4А-01 літ. "Л-1", спеціалісти ТОВ "Ароф" вважають можливим подальшу експлуатацію самовільно збудованих адміністративно-виробничої будівлі літ. "К-2" та бетонно- змішувальної установки СБ 145-4А-01 літ. "Л-1" за адресою вул. Єнакіївська, 11 а м. Харкові за їх призначенням. Всі основні несучі та огорожуючі будівельні конструкції будівлі "К-2" та споруди бетонно-змішувальної установки літ. "Л-1" не мають видимих ознак деформацій, знаходяться в нормальному технічному стані та забезпечують несучу спроможність, достатню для їх подальшої експлуатації.

Відповідно до розділу "Висновки та рекомендації" технічного висновку про стан будівельних конструкцій ремонтного боксу літ. "М-1", результати візуального обстеження дозволяють вважати, що загальний стан основних несучих та огорожуючих будівельних конструкцій самовільно побудованого ремонтного боксу літ. "М-1" по вул. Єнакіївській, 11 у м.Харкові згідно п. 1.4.13 "Нормативних документів" відповідає II - задовільно. Зовнішній огляд будівлі не виявив наявності дефектів та деформацій у будівельних конструкціях. Тріщин та сколів у несучих стінах та перегибів у перекриттях не знайдено.

З огляду на те, що будівництво виконано без проекту, Позивач не має можливості оформити права на нерухомість належним чином.

Але, згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 37.02.2002 р. №7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові будівлі відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 Цивільного кодексу України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначених нежитлових будівель та споруд. У цьому випадку Позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Згідно п. 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є, в тому числі, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Статтею 95 Земельного кодексу України, прямо передбачено право землекористувача самостійно господарювати на земельній ділянці, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди тобто самостійно використовувати одержану в установленому порядку земельну ділянку за умови збереження її цільового призначенням.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання за позивачем права власності на адміністративно-виробничу будівлю літ. "К-2", загальною площею 177,8 кв.м., у тому числі основною виробничою площею 93,2 кв.м. та допоміжною площею 84,6 кв.м.; на бетонно-змішувальну установку СБ 145-4А-01 літ. "Л-1" загальною площею 87,5 кв.м., у тому числі основною виробничою площею 86,6 кв.м. та допоміжною площею 0,9 кв.м. та на ремонтний бокс літ. "М-1" загальною площею 319,40 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 11 обґрунтованими, підтвердженими наданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Харківської міської ради укласти договір оренди землі для обслуговування та експлуатації адміністративно-виробничої будівлі літ. "К-2", бетонно-змішувальної установки СБ -145-4А-01 літ. "Л-1" та ремонтного боксу літ. "М-1", що розташовані за адресою: вул. Єнакіївська, 11-а, місто Харків, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.

За загальним правилом під час укладання господарських договорів діє принцип диспозитивності, який передбачає перш за все свободу волевиявлення сторін щодо укладення договорів. Це випливає з положень ст. 627 Цивільного кодексу України, згідно з якою під поняттям "свобода договору" розуміється, що сторони є вільними: 1) в укладенні договору, 2) у виборі контрагента, 3) у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 116 Земельного кодексу України визначає, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Тобто мається на увазі, що прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки із земель державної та комунальної власності є не обов'язком органів державної влади чи місцевого самоврядування, а їхнім правом. Іншими словами, це прояв вільного волевиявлення власника щодо реалізації свого права на розпорядження своїм майном, яке гарантується законом та випливає з принципу диспозитивності при укладенні господарських договорів.

Позиція Вищого господарського суду України, що викладена, зокрема, в постанові від 22.05.2008 р. у справі № 39/146 при вирішенні подібного спору, що має на меті захист порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача судом, підлягає встановленню, у чому саме полягає порушення прав позивача відповідачем: чи звертався позивач до власника з відповідною пропозицією та які наслідки цього звернення.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем прав позивача щодо укладення договору оренди, а також доказів звернення до відповідача із пропозицією укласти договір, відповідно до цього у цій частині позову, суд вважає за необхідне відмовити.

Оскільки позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір не в повному обсязі, у розмірі 1 609,50 грн. (за позовну вимогу майнового характеру), судовий збір у розмірі 1 073,00 грн. (за позовну вимогу немайнового характеру) підлягає стягненню до Державного бюджету. Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат та просить суд залишити їх на позивача, у зв'язку з чим суд вважає за можливе витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.41, 55 Конституції України, ст.ст.319, 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.95 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 33, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Приватним підприємством "ІМІДЖ - К" (м. Харків, вул. Гарібальді, 26, кв. 225, ідентифікаційний код 32029738) право власності на адміністративно-виробничу будівлю літ. "К-2", загальною площею 177,8 кв.м., у тому числі основною виробничою площею 93,2 кв.м. та допоміжною площею 84,6 кв.м.; на бетонно-змішувальну установку СБ 145-4А-01 літ. "Л-1" загальною площею 87,5 кв.м., у тому числі основною виробничою площею 86,6 кв.м. та допоміжною площею 0,9 кв.м. та на ремонтний бокс літ. "М-1" загальною площею 319,40 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 11.

3. В частині позовних вимог щодо зобов'язання Харківської міської ради укласти договір оренди землі для обслуговування та експлуатації адміністративно-виробничої будівлі літ. "К-2", бетонно-змішувальної установки СБ -145-4А-01 літ. "Л-1" та ремонтного боксу літ. "М-1", що розташовані за адресою: вул. Єнакіївська, 11-а, місто Харків - в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "ІМІДЖ - К" (61121, м. Харків, вул. Гарібальді, 26, кв. 225, ідентифікаційний код 32029738) на користь державного бюджету України (одержувач - УДК у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 24134567, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 1 073,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/2200/12

Повне рішення складене 29 травня 2012 року.