Рішення № 24376391, 24.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р. Справа № 5023/1737/12

вх. № 1737/12

Суддя господарського суду Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 76 від 24.-4.12р.; відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Томаш" м. Харків

до ТОВ "Тріофарм", м. Харків

про стягнення 253 077,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 233841,58 грн. боргу за поставлений відповідачу товар згідно договору №159 від 23.06.10 р., 14274,01 грн. пені та 4962,31 грн. судового збору.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 21.05.12р. № 454 у зв'язку з обранням на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду судді Потапенко В.І., відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматичну систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5023/1737/12.

Згідно Витягу автоматизованої системи документообігу суду від 22.05.12р. справу № 5023/1737/12 призначено для розгляду судді Лавренюк Т.А.

Позивач 23.05.12р. надав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 207 000,00 грн., пеню в розмірі 14 274,01 грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору. Свою заяву позивач обґрунтовує частковим погашенням відповідачем заборгованості, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору зменшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з відміткою отримання ухвали про порушення провадження у справі відповідачем, яке міститься в матеріалах справи.

24.04.12р. відповідач надав до суду лист, в якому суму основного боргу визнає, просить суд розглянути справу без участі свого повноважного представника.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

23.06.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Томаш" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріофарм" (відповідач у справі) було укладено договір поставки № 159 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність відповідача медикаменти, лікарські засоби, вироби медичного призначення, а відповідач приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.1 договору, у зв'язку з неможливістю заздалегідь визначити обсяги кожної поставки, сторони домовилися про те, що кількість і асортимент товару визначає відповідач безпосередньо перед поставкою з наявного на складі позивача товару. Ціна товару, сума кожної поставки, відстрочки оплати поставленого товару і розмір націнки вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п.3.2 договору).

Позивач на виконання умов договору, у період з 29.09.11р. по 26.1.11р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 234 731,99 грн. Факт поставки товару підтверджується накладними, наявними в матеріалах справи.

Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання виконав частково, перерахувавши 05.04.12р. грошові кошти в сумі 500,00 грн., та 06.04.12р. в сумі 500,00 грн.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого, станом на 23.04.12р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 230 841,58 грн. Даний акт підписано та скріплено печатками повноважних представників обох сторін.

Окрім того, відповідач, після звернення позивача до суду, частково погасив заборгованість на загальну суму 26 841,58 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, наданих позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, станом на 24.05.12р. залишилась несплаченою сума за поставлений товар в сумі 207 000, 00 грн. Наявність заборгованості перед позивачем на вказану суму визнана відповідачем та підтверджується належними доказами у справі.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 207 000,00 грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до п.6.2 договору, сторони погодили, що у разі порушення відповідачем строків оплати, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі чого позивачем було нараховано пеню за порушення відповідачем строків оплати за поставлений товар. Позивач надав розрахунок пені на суму 14 274,01 грн.

З огляду на наданий позивачем розрахунок, вбачається, що позивач при нарахуванні пені, застосував облікову ставку Національного банку України 7,5%, тоді як облікова ставка НБУ у період, за який стягується пеня, становить 7,75%. Зазначена помилка призвела до того, що позивачем було нараховано пеню у меньшому розмірі.

Однак, враховуючи те, що відповідно до ст.83 ГПК України, суд не має права виходити за межі заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог саме в частині стягнення заявленої позивачем суми пені у розмірі 14 274,01 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі зменшення розміру позовних вимог, пов'язаних з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

За таких обставин, оскільки відповідач частково погасив заборгованість після звернення позивача до суду із позовом, судовий збір в повному обсязі покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 526, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріофарм", код ЄДРПОУ 30751958 (адреса: 61058, м. Харків, вул. Ромена Ролана, 12, розрахунковий рахунок 26000012195 у ПАТ "Банк "Грант", МФО 351607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш", код ЄДРПОУ 25184975 (юридична адреса: 61204, м. Харків, пр. Л. Свободи, 46-в, кв.79, фактична адреса: 61105, м. Харків, вул. Фонвізіна, 18, р/р 26008000077548 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) - 207 000,00 грн. основного боргу, 14 274,01 грн. пені, 4 962,31 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.05.12р.

Суддя Лавренюк Т.А.