Рішення № 24376078, 22.05.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року справа № 5020-326/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15)

до державного підприємства "Радгосп - завод імені Поліни Осипенко" (99814, м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухій, 1)

про стягнення заборгованості у розмірі 672 045,70 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача -ОСОБА_2, довіреність б/н від 02.04.2012

представника відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 17.04.2012

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до державного підприємства "Радгосп - завод імені Поліни Осипенко" про стягнення заборгованості за договором поставки № АП-06-0042 від 29.04.2011 у розмірі 672 045,70 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2012 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 22.05.2012 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні надала відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить суд розстрочити виконання рішення на 5 місяців.

Представник позивача проти розстрочення виконання рішення не заперечував.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.04.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»(далі -ТОВ «Хімагромаркетинг», продавець) та державним підприємством "Радгосп - завод імені Поліни Осипенко" (далі - покупець) був укладений договір поставки № АП-06-0042 (далі -Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, надалі Товар.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, вартість товару на дату укладання договору становить 921 272,60 грн. Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до пункту 1.1 даного Договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2012 (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору поставка товару здійснюється продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок продавця). За згодою сторін поставка товару може бути здійснена на умовах EXW (склад продавця).

Відповідно до п.2.1 Договору покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару не пізніше 01.03.2012.

Датою виконання зобов'язання по оплаті товару вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 2.7 Договору).

Згідно з п.п. 4.3, 4.4 Договору, одночасно з передачею товару продавець зобов'язаний передати покупцеві наступні документи: рахунок на оплату товару, податкову накладну, згідно норм Закону України «Про податок на додану вартість», видаткову (вивантажувальну) накладну, товарно-транспортну накладну (у необхідних випадках). Покупець зобов'язаний передати продавцеві довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей для одержання товару.

На виконання умов вказаного договору в період з 29.04.2011 по 07.07.2011 позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 672 045,70 грн, що підтверджується видатковими накладними: № АП-06-0039 від 29.04.2011 на суму 477343,00, № АП-06-0072 від 11.05.2011 на суму 12885,00 грн, № АП-06-0094 від 26.05.2011 на суму 6965,86 грн, № АП-06-0108 від 08.06.2011 на суму 78679,60 грн, № АП-06-0111 від 09.06.2011на суму 57378,00 грн, № АП-06-0121 від 01.07.2011 на суму 3804,24 грн, № АП-06-0132 від 07.07.2011 на суму 34990,00 грн /а.с. 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27/.

У порушення умов договору, свої зобов'язання перед продавцем покупець не виконав, не сплатив вартість поставленого товару в сумі 672 045,70 грн, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у зазначеному розмірі.

Несплата зазначеної заборгованості з'явилась підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за договором товар у розмірі 672 045,70 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відношень повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дані правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання договору поставки, правовідносини яких регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму у розмірі 672 045,70 грн.

Договором поставки № АП-06-0042 від 29.04.2011 передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару не пізніше 01.03.2012.

Отже, поставка товару мала бути оплачена відповідачем в строк до 01.03.2012 включно.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, тобто прострочив виконання грошового зобов'язання.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за договором у розмірі 672 045,70 грн, але визнав зазначену суму боргу, що відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України є підставою для задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 672 045,70 грн обґрунтовані, заборгованість підтверджується зібраними у справі доказами, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У судовому засіданні представник відповідача просив суд розстрочити виконання рішення на 5 місяців з наступним графіком погашення: 30.06.2012 -134400,00 грн, 31.07.2012 - 134400,00 грн, 31.08.2012 -134400,00 грн, 30.09.2012 -134400,00 грн, 30.10.2012 -134445,70 грн.

Згідно з пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Представник позивача проти розстрочення виконання рішення згідно зазначеного графіку погашення заборгованості у розмірі 672045,70 грн не заперечував.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пункті 1.2 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12 вересня 1996 року №02-5/333" (зі змінами та доповненнями) наведено, що розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пунктом 2 цих роз'яснень підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Винятковість таких обставин встановлюється судом в кожному конкретному випадку.

Відповідач обґрунтував клопотання про розстрочку виконання рішення суду тим, що на підприємстві склалося важке фінансове становище, відповідач є державним підприємством та має значну кредиторську заборгованість, а також заборгованість по сплаті податків і зборів. Крім того відповідач зазначив, що примусове стягнення заборгованості приведе до блокування роботи підприємства та зробить неможливим подальше ведення господарської діяльності.

В якості доказів, підтверджуючих тяжке фінансове становище, у зв'язку з наявністю заборгованості перед іншими підприємствами відповідачем надані: довідка банку про прострочення заборгованості за кредитним договором № 3 від 17.03.2011 у розмірі 61647,95 грн, довідка підприємства про заборгованість за прибутковим податком у розмірі 135,1 тис грн. та інші.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення з урахуванням того, що відповідач є держаним підприємством, джерелом формування фінансових ресурсів якого є бюджетні кошти, амортизаційні відрахування та інші кошти, набуті на підставах не заборонених законодавством, в тому числі прибутки від господарської діяльності. Основним напрямком діяльності відповідача є вирощування плодів, винограду, ягід, овочів, зерна та інших сільськогосподарських культур, виробництво виноматеріалів, вина, спирту, лікеро-горілчаних виробів, коньяку, соку та консервованих виробів. Тобто, зазначений вид діяльності свідчить, що основний приріст валового доходу приходиться на літо та осінь. За таких обставин, одноразова сплата суми заборгованості у розмірі 672 045,70 грн може привести до зупинки фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Радгосп - завод імені Поліни Осипенко" та не дозволить виконувати поточні зобов'язання по забезпеченню безперервного виробничого процесу.

Отже, з урахуванням інтересів позивача, який проти розстрочення виконання рішення не заперечує, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача та розстрочити виконання рішення на п'ять місяців.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову стягуються з відповідача

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства "Радгосп - завод імені Поліни Осипенко" (99814, м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухій, 1, ідентифікаційний код 00412872, р/р 26005000152001, в ПАТ "Укринбанк" м. Сімферополь, МФО 384782) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667, р/р 26001393 в СФ "ПУМБ" у м. Севастополі, МФО 308092) заборгованість у розмірі 672 045,70 грн (шістсот сімдесят дві тисячі сорок п'ять гривень 70 коп).

Надати державному підприємства "Радгосп - завод імені Поліни Осипенко" (99814, м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухій, 1, ідентифікаційний код 00412872) розстрочку виконання рішення суду на 5 місяців зі сплатою заборгованості у розмірі 672 045,70 грн наступними платежами:

в строк до 30.06.2012 - 134 400,00 грн (сто тридцять чотири тисячі чотириста грн. 00 коп)

в строк до 31.07.2012 - 134 400,00 грн (сто тридцять чотири тисячі чотириста грн. 00 коп)

в строк до 31.08.2012- 134 400,00 грн (сто тридцять чотири тисячі чотириста грн. 00 коп)

в строк до 30.09.2012 - 134 400,00 грн (сто тридцять чотири тисячі чотириста грн. 00 коп)

в строк до 30.10.20012 - 134 445,70 грн (сто тридцять чотири тисячі чотириста сорок п'ять грн. 70 коп)

Стягнути з державного підприємства "Радгосп - завод імені Поліни Осипенко" (99814, м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухій, 1, ідентифікаційний код 00412872, р/р 26005000152001, в ПАТ "Укринбанк" м. Сімферополь, МФО 384782) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667, р/р 26001393 в СФ "ПУМБ" у м. Севастополі, МФО 308092) витрати зі сплати судового збору у розмірі 13440,92 грн (тринадцять тисяч чотириста сорок грн 92 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 28.05.2012.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Розсилка:

1. товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15) -нарочно

2. державне підприємство "Радгосп - завод імені Поліни Осипенко" (99814, м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухій, 1) - нарочно