Рішення № 24375822, 21.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2012 р.Справа № 10/17-4821-2011

за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 37191,94 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від прокуратури: не з'явився

від позивачів: ОСОБА_3 за довіреністю від 22.12.2011р. №0113/7711

від відповідача: ФОП ОСОБА_2

Суть спору: Заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі ОМР, в особі ДКВ ОМР звернувся до ФОП ОСОБА_2 з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області стягнути з ФОП ОСОБА_2 неустойку в розмірі 37191,94 грн., що нарахована відповідачу з 01.01.2009р. по 07.09.2011р. на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Позивач (ОМР) надав суду клопотання за вх.№42141/2011 від 07.12.2011р., за вх.№3196/2012 від 31.01.2012р., за вх.№10144/2012 від 04.04.2012р., за вх.№15158/2012 від 18.05.2012р., згідно з якими підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, а також розглянути дану справу за наявними матеріалами за відсутністю представника ОМР.

Позивач (ДКВ ОМР) надав суду письмові пояснення, які залучені судом до справи 14.12.2011р., письмові пояснення, які залучені судом до справи 04.01.2012р., письмові пояснення за вх.№1731/2012 від 18.01.2012р., за вх.№9555/2012 від 30.03.2012р., за вх.№15309/2012 від 21.05.2012р., згідно з якими просить суд задовольнити позовні вимоги Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в повному обсязі, з посиланням при цьому на те, що ДКВ ОМР на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. є єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель, які знаходяться у власності територіальної громади м. Одеси, а відповідач на підставі договору оренди №737/ц/1 від 26.09.2005р. був орендарем нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 18 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_2. Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2009р. встановлено, що строк дії договору оренди №737/ц/1 від 26.09.2005р. закінчився 13.08.2008р., а відповідно до умов п.4.7. договору після закінчення строку дії договору чи у випадку дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15 денний термін передати приміщення за актом в належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду. Після закінчення строку дії договору оренди відповідач не повернув орендоване майно, а тому позивач нарахував відповідачу неустойку з 01.01.2009р. по 07.09.2011р., тобто по дату складання державним виконавцем акту про звільнення відповідачем орендованого приміщення. Також позивач посилається на те, що неустойка, яка нарахована відповідачу на підставі ч.2 ст.785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних відносин, а тому до неї не застосовується встановлена ст.258 ЦК України скорочена позовна давність. Окрім того, позивач посилається на те, що нарахування неустойки здійснено позивачем саме з 01.01.2009р., оскільки саме з цієї дати відповідач припинив вносити плату за фактичне користування приміщенням, як то передбачено умовами п.4.10. договору оренди не житлового приміщення.

Відповідач надав до суду відзив на позов за вх.№41666/2011 від 05.12.2011р. та пояснення щодо обґрунтування відзиву на позовну заяву за вх.№446/2012 від 10.01.2012р., згідно з якими просить суд відмовити Заступнику прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі ОМР, в особі ДКВ ОМР у задоволенні позовних вимог на підставі недійсності правочину -договору оренди №737/ц/1 від 26.09.2005р., що встановлена законом (ст.215 ЦК України), спливом позовної давності (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України), невідповідності позовних вимог про стягнення неустойки та порядку застосування штрафних санкцій, що встановлено законодавством України (ч.6 ст.232 ГК України).

При цьому відповідач посилається на те, що, по-перше, договір оренди №737/ц/1 від 26.09.2005р. було укладено на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації №2672 від 26.09.2005р., в якому встановлено продовжити попередній договір оренди №460/ц/1 від 16.07.2004р., а невідповідність законної підстави, згідно якої був укладений правочин та самого правочину, що суперечить чинному законодавству України є правовою підставою визнання правочину недійсним, недійсність якого встановлена законом. Також договір оренди №737/ц/1 треба вважати укладеним примусово, так як він був укладений під впливом психологічного тиску з боку орендодавця, не відповідав вільному волевиявленню учасника правочину та не був спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним, а своїм існуванням значно погіршував матеріальне становище орендаря, що також є правовою підставою визнання такого правочину недійсним. Враховуючи, що договір оренди №737/ц/1 від 26.09.2005р. укладений всупереч чинного законодавства України, то відповідно до ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право визнати недійним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. По-друге, відповідач вважає, що звернення заступника прокурора Приморського району м. Одеси до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави неправомірне, так як спірне майно належить територіальній громаді м. Одеси на праві комунальної власності. Одеська міська рада -уповноважений орган територіально громади, а Департамент по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради уповноважений орган Одеської міської ради щодо розпорядження комунальною власністю -юридична особа та суб'єкт господарювання і спір, який виникає з господарських відносин, стосується учасників цих відносин. Також позивачем заявлено про застосування строку позовної давності.

У клопотанні за вх.№8525/2012 від 21.03.2012р. відповідач просить суд на підставі п.1 ч.1 ст.83 ГПК України визнати недійсним пов'язаний з предметом спору договір оренди №737/ц/1 від 26.09.2005р.

Розпорядженням голови суду від 18.01.2012р. справу передано на розгляд судді Лічман Л.В. у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному. Розпорядженням голови суду від 20.02.2012р. справу передано на розгляд судді Смелянець Г.Є. у зв'язку із виходом судді Смелянець Г.Є. з лікарняного та відпустки.

Розпорядженням голови суду від 07.03.2012р. справу передано на розгляд судді Погребній К.Ф. у зв'язку із знаходженням судді Смелянець Г.Є. у відрядженні. Розпорядженням голови суду від 26.02.2012р. справу передано на розгляд судді Смелянець Г.Є. у зв'язку з поверненням останньої з відрядження.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, суд встановив:

26.09.05р. між Приморською районною адміністрацією (орендодавець) і СПД -фізична особа ОСОБА_2 (орендар) укладений договір № 737/Ц/1, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 18 кв. м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до умов п. 1.2. договору, цей договір діє з 26.09.2005р. по 12.09.2006р.

У розділі 2 договору встановлені умови щодо порядку розрахунків, а саме, встановлено, що орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради від 28.01.2005р. № 3539-ІV „Про внесення змін та доповнень до додатку рішення Одеської міської ради від 26.03.2003р. за № 1054-ІV „Про оренду комунального майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси (п.2.1. договору).

За орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший місяць після підписання договору оренди місяць 253,52 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. (п. 2.2. договору).

Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.2.4. договору).

Відповідно до умов п. 4.7. договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний в 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди. Умовами п.4.10. договору передбачено, що у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує оренду плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.

Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-V „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади" встановлено, що Представництво по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради є єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель (споруд, приміщень), що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси. Виконавчим органам Одеської міської ради, крім управління охорони здоровя Одеської міської ради, які виконували функції орендодавця стосовно об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси встановлено забезпечити передачу за актами приймання-передачі Представництву по управлінню комунальної власності Одеської міської ради нежилих будівель (споруд, приміщень), що знаходяться в їх віданні, а також передачу договорів оренди на нежилі будівлі (споруди, приміщення) та орендних справ протягом 30 днів з дня прийняття цього рішення.

Рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011р. №273-VI «Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради та її виконавчих органів», змінено найменування Представництва по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради на Департамент комунальної власності Одеської ради, а рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. №384-VІ «Про затвердження положень про виконавчі органи Одеської міської ради»затверджено Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, згідно з яким, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та є правонаступником Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради. 02.03.2011р. проведено державну реєстрацію зміни найменування юридичної особи, про що свідчить відповідне Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №320645.

Також судом встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2009р. по справі № 29-5/112-08-4417, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2009р., задоволено позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради. СПД - фізичну особу ОСОБА_2 виселено з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 18 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та зазначене приміщення передано Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Постановою ВГСУ від 27.07.2009р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2009р. та рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2009р. залишено без змін, а касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 -без задоволення. Ухвалою Верховного суду України від 17.09.2009р. у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови ВГСУ від 27.07.2009р. у справі №29-5/112-08-4417 відмовлено.

При цьому, у вищевказаному рішенні господарського суду Одеської області від 08.04.2009р. по справі № 29-5/112-08-4417 встановлено, що строк дії договору закінчився 13.08.2008р. і орендодавець надіслав на адресу відповідача повідомлення №01-15/1101 від 01.08.2008р., в якому повідомив про відсутність наміру пролонгувати вищевказаний договір на новий термін та необхідність в строк до 28.08.2008р. передати Представництву ключі та спірний об'єкт за актом приймання-передачі, але відповідач у добровільному порядку приміщення не звільнив, що і змусило Представництво звернутися до суду з позовом про виселення.

Поряд з цим, акт державного виконавця Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції від 07.09.2011р. свідчить, що орендоване приміщення звільнено ФОП ОСОБА_2 07.09.2011р.

При цьому з 14.08.2008р., тобто після закінчення строку дії договору оренди відповідач оплачував оренду плату за фактичне користування приміщення, а з 01.01.2009р. відповідач припинив оплачувати оренду плату та ДКВ ОМР за невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого приміщення здійснено нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю по 07.09.2011р. в сумі 37191,94 грн.

Окрім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2010р. у справі №3/38-10-2726 ФОП ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди №737/ц/1 від 26.09.2005р., як правочину вчиненого під впливом оману та під впливом тяжких обставин, та про визнання права власності на нежиле приміщення площею 18 кв.м., за адресою АДРЕСА_2.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, строкове платне користування нежитловим приміщенням першого поверху загальною площею 18 кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Софіївська,7-а здійснювалося відповідачем на підставі договору оренди нежитлового приміщення №737/ц/1 від 26.09.2005р., який укладений між відповідачем (орендар) і Приморською районною адміністрацією (орендодавець).

На підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-V єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель (споруд, приміщень), що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси встановлено Представництво по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради, правонаступником якого являється позивач (Департамент комунальної власності Одеської міської ради).

Строк дії вищевказаного договору оренди нежитлового приміщення №737/ц/1 від 26.09.2005р. закінчився 13.08.2008р., що встановлено у рішенні господарського суду Одеської області від 08.04.2009р. у справі №29-5/112-08-4417 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до ФОП ОСОБА_2 про виселення з нежитлового приміщення, а в силу вимог ст.35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Умовами договору оренди нежитлового приміщення №737/ц/1 від 26.09.2005р. зазначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний в 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути майно наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Між тим, після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення №737/ц/1 від 26.09.2005р. відповідач не повернув позивачу орендоване приміщення, але продовжував сплачувати орендну плату за фактичне користування приміщенням, як то передбачено умовами п.4.10. договору. З 01.01.2009р. відповідач припинив оплату орендної плати за фактичне користування приміщенням, але орендоване приміщення позивачу також не повернув. Лише 07.09.2011р. орендоване приміщення було звільнено відповідачем, про що свідчить наявний у справі акт державного виконавця Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції від 07.09.2011р.

У ч.2 ст.785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з розрахунком ДКВ ОМР, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю з 01.01.2009р. по 07.09.2011р. становить 37191,94 грн. Вказаний розрахунок перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Усні посилання відповідача на те, що у вказаному розрахунку неустойки не враховано оренду плату за січень 2009р. в сумі 505,40 грн., яка оплачена відповідачем за квитанцією від 17.01.2009р., господарський суд до уваги не приймає, оскільки виписка з банківського рахунку позивача свідчить, що вказаний платіж в сумі 505,40 грн. одержаний позивачем лише 05.03.2009р. та врахований у розрахунку неустойки в якості часткової оплати.

При цьому виходячи з того, що відомості про оплату орендної плати за фактичне користування приміщенням одержані позивачем лише 05.03.2009р., господарський суд вважає правомірним нарахування позивачем неустойки саме з 01.01.2009р.

Також господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що недійсність договору оренди нежитлового приміщення №737/ц/1 від 26.09.2005р. встановлена законом, оскільки такі посилання жодним чином не обґрунтовані та недоведені відповідачем. Поряд з цим, відповідач не надав до суду доказів, які підтверджують його посилання на те, що договір оренди нежитлового приміщення №737/ц/1 від 26.09.2005р. укладений примусово та під впливом психологічного тиску з боку орендодавця, а відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. За таких підстав клопотання відповідача про визнання недійсним, пов'язаного з предметом спору договору оренди нежитлового приміщення №737/ц/1 від 26.09.2005р. відхиляється господарським судом.

Посилання відповідача на неправомірність звернення Заступника прокурора Приморського району м. Одеси до суду з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. В якості такого органу у позовній заяві заступника прокурора Приморського району визначено Одеську міську раду, як орган місцевого самоврядування, та Департамент комунальної власності Одеської міської ради, як виконавчий орган Одеської міської ради згідно з п.1.1. Положення про ДКВ ОМР, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 29.02.2011р. №384-VІ.

Щодо заяви відповідача про застування позовної давності, яка п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена в один рік, господарський суд виходить з того, що у Постанові ВСУ від 20.03.2012р. №40/117 встановлено, що неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 ЦК України, є самосійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності є неправильним. Із врахуванням Постанови ВСУ від 18.04.2011р. про перегляд постанови ВГСУ від 12.01.2011р. у справі №30/191 господарський суд не звертає уваги на доводи відповідача про необхідність застосування вимог ч.6 ст.232 ГК України при нарахуванні неустойки на підставі ч.2 ст.785 ЦК України.

Відповідно до ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Також безпідставними є посилання відповідача на те, що в силу вимог ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»з прийняттям Одеською міською радою рішення від 04.07.2007р. №1404-V „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році, і внесення змін в рішення Одеської міської ради" стосовно орендованого відповідачем об'єкту припинилася дія норм Господарського кодексу України щодо здачі в оренду, господарський суд до уваги не приймає, оскільки вимогами ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»також встановлено, якщо дії щодо здачі в оренду необхідні для ефективного функціонування підприємства, що приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу органу приватизації.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а отже і їх задоволення.

На підставі ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету. Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595, п/р 37326027001909, МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області) неустойку в сумі 37191 (тридцять сім тисяч сто дев'яності одна) грн. 94 коп.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р 31210206783008, МФО 828011, код класифікації 22030001) судовий збір в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 25 травня 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.