Рішення № 24375047, 28.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/76/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.12 Справа № 5009/1451/12

позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя

до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя

про стягнення 1 677 405 грн. 91 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 140 від 14.05.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 58 від 29.06.2011р.

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя, звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя, 1 677 405 грн. 91 коп. за прострочення оплати спожитої активної електричної енергії, які складаються з 705 674 грн. 78 коп. інфляційних нарахувань та 971 731 грн. 13 коп. -3% річних.

Ухвалою суду від 17.04.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження 13/76/12, порушено провадження у справі № 5009/1451/12 та призначено судове засідання на 17.05.2012р.

В судовому засіданні 17.05.2012р. оголошувалась перерва до 28.05.2012р.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві, заявлений позов мотивує наступним: між ВАТ «Запоріжжяобленерго»і ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»був укладений договір на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000р., за умовами якого відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати позивачу вартість спожитої електричної енергії; рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010р. у справі № 11/292/10 з ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»стягнуто 20 219 490 грн. 13 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 442 197 грн. 48 коп. пені, 117 173 грн. 22 коп. -3% річних та 687 462 грн. 66 коп. -втрат від інфляції, виконання рішення було розстрочено на 6 місяців; відповідач не виконує обов'язок щодо оплати вказаної заборгованості, лише 16.12.2011р. було здійснено списання заборгованості в сумі 876 499 грн. 87 коп.; також рішенням господарського суду Запорізької області від 16.05.2011р. у справі № 19/5009/1481/11 з ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»стягнуто 109 882 156 грн. 44 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 624 503 грн. 72 коп. пені, 830 752 грн. 69 коп. -3% річних, 3 213 604 грн. 40 коп. -втрат від інфляції, виконання рішення було розстрочено на 24 місяці; у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань по сплаті заборгованості за спожиту активну електричну енергію, підтвердженої судовими рішеннями, позивач на підставі п.2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача на свою користь 705 674 грн. 78 коп. інфляційних нарахувань та 971 731 грн. 13 коп. -3% річних.

Відповідач проти позову заперечив, виклав свої заперечення у письмовому відзиві на позов (вих.. № 25-02.21/797 від 28.05.2012р.), в якому зазначив наступне: на виконанні у відділі Державної виконавчої служби знаходяться наказ господарського суду Запорізької області № 11/292/10 про стягнення з ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»20 669 559 грн. 62 коп., та наказ господарського суду Запорізької області № 19/5009/1481/11 про стягнення 113 926 513 грн. 53 коп.; у зв'язку з прийняттям та виконанням судового рішення договірні відносини між сторонами припинились, отже застосування ст.. 625 ЦК України у даному випадку відповідач вважає неможливим. На підставі викладеного, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 28.05.2012р. справу розглянуто, прийнято і оголошено рішення, на підставі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2000 року між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (електропостачальна організація) і КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(споживач) укладено договір на користування електричною енергією № 76/199 з подальшими змінами та доповненнями.

За умовами вказаного договору та додаткових угод до нього позивач зобов'язався відпускати електричну енергію відповідачу, а останній -оплачувати вартість спожитої активної електричної енергії та послуги по компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Згідно із п. 2 додаткової угоди б/н від 01.04.2006 р. оплата спожитої за розрахунковий період активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії здійснюється споживачем по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, що направляються йому Енергопостачальною організацією рекомендованим листом або нарочно. Пунктом 3 вказаної додаткової угоди передбачено, що Споживач зобов'язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому Електропостачальною організацією.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010р. у справі № 11/292/10 з КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»стягнуто 20 219 490 грн. 13 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 442 197 грн. 48 коп. пені, 171 173 грн. 22 коп. -3% річних та 687 462 грн. 66 коп. -втрат від інфляції; виконання рішення розстрочено на шість місяців.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.05.2011р. у справі № 19/5009/1481/11 з ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»стягнуто 109 882 156 грн. 44 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 830 752 грн. 69 коп. -3% річних, 3 213 604 грн. 40 коп. -втрат від інфляції, 624 503 грн. 72 коп. пені; виконання судового рішення розстрочено на 24 місяці.

Мотивуючи позов, позивач вказує на те, що відповідач порушує договірні зобов'язання щодо оплати заборгованості спожитої активної електричної енергії, яка підтверджена судовими рішеннями по справам № 11/292/10 та № 19/5009/1481/11.

З огляду на викладені обставини, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України були здійснені наступні нарахування відповідачу:

- за спожиту активну електричну енергію в липні 2010 року (справа № 11/292/10) ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»нараховано інфляційні нарахування в період з 01.02.2011р. по 31.01.2012р. на суму 550 008 грн. 37 коп. та нараховано 3% річних в період з 10.01.2011р. по 28.02.2012р. на суму 561 263 грн. 58 коп.;

- за спожиту активну електричну енергію в період з жовтня 2010 р. по березень 2011 р. (справа № 19/5009/1481/11) ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»нараховано інфляційні нарахування в період з 01.09.2011р. по 31.01.2012р. на суму 155 666 грн. 41 коп. та нараховано 3% річних в період з 01.07.2011р. по 29.02.2012р. на суму 410 467 грн. 55 коп.

02.03.2012р. на адресу відповідача позивач направив вимогу (вих.. № 019-83/1643 від 02.03.2012р.) про сплату 3% річних в сумі 971 731 грн. 13 коп. та інфляційних втрат в сумі 705 674 грн. 71 коп., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910), договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

За змістом ст.. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.я грошового зобовязання,стваож представлений суду акт звірки взаємних розрахун

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на момент розгляду спору в суді заборгованість по спожитій активній електричній енергії, встановлену рішеннями господарського суду від 07.12.2010р. у справі № 11/292/10 та від 16.05.2011р. у справі № 19/5009/1481/11, не погасив.

Проаналізувавши вищенаведені норми діючого цивільного законодавства України та судову практику, що склалася при застосуванні ст.. 625 ЦК України, суд дійшов висновку, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань та не звільняє боржника від відповідальності за порушення строків розрахунків. При цьому слід виходити з того, що нарахування втрат від інфляції та трьох процентів річних на суму боргу у відповідності до ст.. 625 ЦК України виступають засобом захисту майнового права та інтересу кредитора. Нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання за змістом вищенаведеної правової норми здійснюється за весь час прострочення, тобто кредитор не обмежений у праві звернутись до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується і після прийняття судом рішення про стягнення суми основного боргу. Глава 50 ЦК України, що встановлює правові підстави припинення зобов'язання, також не визначає прийняття судом рішення про стягнення заборгованості як одну з підстав припинення договірного зобов'язання. Таким чином, діюче законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання у зв'язку із прийняттям судового рішення або відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання.

У зв'язку із викладеним, суд вбачає правомірним нарахування відповідачу суми інфляційних нарахувань та суми 3% річних за весь час прострочення та у період виконання судових рішень. Правильність розрахунку позивача судом перевірено, у зв'язку із чим стягненню підлягають 705 674 грн. 78 коп. втрат від інфляції та 971 731 грн. 13 коп. -3% річних, нарахованих за спожиту активну електричну енергію в липні 2010 року та за спожиту активну електричну енергію в період з жовтня 2010р. по березень 2011р.

Заперечення відповідача суд не вважає обгрунтованими, оскільки доводи відповідача щодо застосування ст.. 625 ЦК України після прийняття судового рішення є його вільним тлумаченням змісту вказаної норми, яке не співпадає з позицією суду з підстав, зазначених вище.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Представленими суду доказами доведено факт наявності у відповідача непогашеної у повному обсязі заборгованості по оплаті за спожиту активну електричну енергію, підтверджену рішеннями господарського суду Запорізької області від 07.12.2010р. у справі № 11/292/10 та від 16.05.2011р. у справі № 19/5009/1481/11.

Відповідач проти факту наявності непогашеної заборгованості не заперечив, доказів повної або часткової сплати заборгованості суду не надав.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»705 674 грн. 78 коп. інфляційних нарахувань та 971 731 грн. 13 коп. -3% річних обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 -85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(69600, м. Запоріжжя, вул.. Теплична, 18, ЄДРПОУ 00194731, п/р № 26009002389001 в Філії ВАТ КБ «Надра»ЗРУ, МФО 313968; п/р № 2609099800028 в Запорізькій Філії ВАТ «КредитПромбанк», МФО 373135; п/р № 26000302155287 в Філії «Відділ Промінвестбанку м. Запоріжжя», МФО 313355) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69096, м. Запоріжжя, вул.. Каховська, 26, ЄДРПОУ 00130926, п/р № 260081031709 в Запорізькому відділенні АТ «Дочірній банк Сбербанк Росії», МФО 320627) 705 674 (сімсот п'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн.. 78 коп. інфляційних нарахувань, 971 731 (дев'ятсот сімдесят одну тисячу сімсот тридцять одну) грн.. 13 коп. -3% річних, 33 548 (тридцять три тисячі п'ятсот сорок вісім) грн.. 12 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 28.05.2012р.