ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.05.12р. Справа № 21/5005/3001/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконд Ойл", м. Дніпропетровськ
про стягнення 13 105,39 грн. за договором зберігання
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Скиба Т.М.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, дов. № 210 від 23.12.11р.;
від відповідача - ОСОБА_2, адвокат, дов. б/н від 13.04.12р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 12 179,73 грн., 3% річних -364,39 грн., інфляційних витрат - 560,27 грн. за договором зберігання № У158/03 від 31.05.09р.
Представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги визнає в повному об'ємі, проти задоволення позову не заперечує.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
В судовому засіданні 29.05.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача та відповідача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
31 травня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (надалі - Зберігач, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віконд Ойл" (надалі - Поклажодавець, Відповідач) був укладений Договір зберігання № У158/03 (надалі - Договір).
Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р., що стосується умов зберігання, і до повного виконання сторонами зобов'язань по відношенню фінансових розрахунків і наданих послуг (п.7.1. Договору).
Відповідно до умов п.1.1. Договору Зберігач зобов'язаний за плату зберігати мазуту (далі -Товар), переданий Поклажодавцем, і повернути прийнятий на зберігання Товар за першою вимогою Поклажодавця.
Відповідно до Акту приймання-передачі товару на зберігання № 1 до Договору № У158/03 від 31.05.09р., Відповідач передав на зберігання Позивачу мазут у кількості 849,353 тн.
Відповідно до п. 3.3. Договору вартість послуг по зберіганню визначається в розмірі 3,39 грн. з врахуванням ПДВ за зберігання 1т мазут.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що оплата послуг Поклажодавцем проводиться згідно виставлених Зберігачем рахунків. Оплата повинна бути здійснена до 31.12.2010р.
На підставі п.3.2. Договору, Позивач на адресу Відповідача виставив рахунки на суму 12 179,73, а саме:
- № 728мазут від 31.07.09р. на суму 2029,96 грн.;
- № 729мазут від 31.07.09р. на суму 2029,96 грн.;
- № 835мазут від 31.08.09р. на суму 2029,96 грн.;
- № 928хран від 30.09.09р. на суму 2029,96 грн.;
- № 1020хран від 31.10.09р. на суму 2029,96 грн.;
- № 1111хран від 30.11.09р. на суму 2029,96 грн..
Відповідач в порушення взятого на себе зобов'язання згідно п. 3.2. Договору, не сплатив жодного рахунку Позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Позивача про стягнення з Відповідача 12 179,73 грн. плати за зберігання майна.
Відповідно до приписів ст.. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
За приписами ст.. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Матеріалами справи встановлено, що Відповідач направленні йому Позивачем рахунки не оплатив.
30.12.10 р. на адресу Відповідача було направлено досудове нагадування № 101-1524 від 29.12.10 р. на суму 12 179,76 грн. Дане досудове нагадування було отримано Відповідачем 03.02.11 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте Відповідач не сплатив суму заборгованості та не надав жодних пояснень, щодо прострочення оплати.
За приписами ст.. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідач у відзиві на позов не заперечує проти наявності заборгованості яка виникла перед Позивачем на суму 12 179,70 грн., яку підприємство не сплатило своєчасно у зв'язку з фінансовими труднощами.
Доказів погашення основної заборгованості в сумі 12 179,73 грн. на час розгляду справи Відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим вимоги Позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 364,39 грн. та інфляційних втрат - 560,27 грн.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з лютого 2011р. по грудень 2011р. включно становлять 580,89грн.
Однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим, стягненню підлягають суми, заявлені до стягнення Позивачем інфляційні втрати в розмірі 560,27 грн.
3% річних за період з 01.01.2011р. по 01.01.2012р. включно відповідно до нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство" становить 365,39 грн.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування та підлягають задоволенню у повному обсязі (ст. ст. 33, 34 ГПК України).
Враховуючи викладене, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості по сплаті суми боргу за збереження майна та штрафних санкцій є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову, покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 629, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75,82-85, 87, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконд Ойл" (49000, м. Дніпропетровська, вул. Центральна, буд. 14; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36440244) на користь Публічного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Калініна, буд. 11; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00190928) суму основного боргу у розмірі 12 179,73 грн. (дванадцять тисяч сто сімдесят дев'ять грн. 73 коп.), інфляційні втрати у розмірі 560,27 грн. (п'ятсот шістдесят грн. 27 коп.), 3 % річних у розмірі 365,39 грн. (триста шістдесят п'ять грн. 39 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн.. 50 коп.), про що видати наказ після набрання рішення в законну силу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 30.05.2012р.
Судове рішення № 24374448, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 29.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 21/5005/3001/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: