Рішення № 24374396, 25.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.12р. Справа № 11/5005/3168/2012

За позовом публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до іноземного підприємства "Літімпекс", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 267 370,04 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 70юр від 13.03.12р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить розірвати договір купівлі-продажу № 9667/34/94853 від 17.08.2009р. та стягнути 267 370,04 грн. як збережені без достатньої правової підстави.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.04.12р., згідно якої підприємство відповідача знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і були надіслані ухвали суду як про порушення провадження у справі так і про відкладення, а отже останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2009р. між іноземним підприємством "Літімпекс" (Продавець) та публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (Замовник) укладено договір купівлі-продажу № 9667/34/94583, згідно розділу 1 якого Продавець (відповідач у даній справі) передає у власність Покупцю (позивачу) товар, а Покупець прийме та оплатить товар, номенклатура, якість, кількість і ціна якого визначені у специфікації к договору, яка є невід'ємною його частиною.

За умовами договору, розділ 2, оплата за договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, а також будь якою іншою формою сплати відповідно діючого законодавства.

Ціни за товар, поставляємий за договором, приведені в специфікації № 2 та додатковій угоді № 1 та складає 267 470,00 грн., в т.ч. ПДВ - 44 578,33 грн.

В розділі 3, сторонами передбачена попередня оплата у розмірі 100%.

На виконання умов, вказаного вище договору, позивач здійснив попередню оплату у розмірі 267 370,04 грн.

Згідно розділу 2 договору, товар повинен бути переданий Покупцю на протязі 25-ти банковських днів з моменту отримання попередньої оплати.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів передачі товару, або повернення грошових коштів в сумі 267 370,04 грн. відповідач не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення попередньої оплати, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд вважає помилковим посилання позивача на те, що зазначена вище сума є безпідставно отриманими грошовими коштами, оскільки як встановлено при розгляді даної справи вказані кошти позивачем були перераховані на виконання умов спірного договору в якості попередньої оплати, проте, не передача товару у строк встановлений договором, відповідно до норм діючого законодавства, надає право Покупцю, вимагати в т. ч. її повернення.

Про реалізацію права на повернення попередньої оплати, позивачем було прийнято рішення в 2010 р., про що останній листом-вимогою № 2168/17-1 від 20.05.2010 р. повідомив підприємство відповідача.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо примусового розірвання договору купівлі-продажу № 9667/34/94853 від 17.08.2009р., задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що під істотним порушенням розуміється таке порушення, в результаті якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору, а також враховуючи в сукупності ті обставини, що на момент розгляду справи, дії Покупця свідчили про не бажання настання правових наслідків укладеного договору купівлі-продажу, ( лист-вимога про повернення грошових коштів), господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог щодо розірвання спірного договору.

Керуючись ст.ст. 526, 651, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з іноземного підприємства "Літімпекс" (49061, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 90, п/р 26000113472001 в ДРУ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 30166151) на користь публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, п/р 26000060007314 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 20262860) 267 370,04 грн. (двісті шістдесят сім тисяч триста сімдесят гривень) 04 коп., попередньої оплати, 5347,40 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено 29.05.2012р.