Постанова № 24373668, 22.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 5015/6139/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової -головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачаОСОБА_4 -довіреність від 22.06.2011 р. відповідачаОСОБА_5 -паспортрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5на постановувід 06.03.2012 р. Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 5015/6139/11 господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємці Торпедо"до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5проусунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом звільнення торгових місцьВ С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року ТОВ "Підприємці Торпедо" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ФОП ОСОБА_5 про зобов'язання відповідача усунути перешкоди ТОВ "Підприємці Торпедо" в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться на АДРЕСА_1, шляхом звільнення торгових місць на ринку та демонтажу розташованих на них металевих павільйонів, що використовуються в торгівельній діяльності, посилаючись на приписи статті 152 Земельного кодексу України, статтю 27 Закону України "Про оренду землі" та пункти 16, 20, 23 Правил торгівлі на ринку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.03.2009 р. між ТОВ "Підприємці Торпедо" та Львівською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки № Л-955, згідно якого позивач є орендарем земельної ділянки по АДРЕСА_1, на якій облаштовано промтоварний ринок, на якому здійснюють підприємницьку діяльність підприємці.

Позивач зазначає, що єдиною підставою для використання торгового місця на території ринку є угода про надання в користування торгових місць, яка укладається між адміністрацією ринку та торгівцем.

Відповідно до Наказу ТОВ "Підприємці Торпедо" № 01/02 від 11.01.2011 р., з 01.02.2011 р. товариством провадилось переукладення угод на користування торговими місцями, а попередні угоди втратили свою чинність з 01.02.2011 р., про що адміністрацією ринку було повідомлено.

Проте, незважаючи на неодноразові звернення до відповідача, вказівки адміністрації ринку про необхідність переукладення угод та втрату чинності попередніх угод, відповідач продовжує користуватися торговим місцем за відсутності правових підстав, чим порушує права та інтереси позивача та Правила торгівлі на ринках.

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.11.2011 р. (суддя Костів Т.С.) у задоволенні позовних вимог відмолено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, однак, факт порушення зазначеного права саме відповідачем і саме у зазначений спосіб не був доведений позивачем суду у встановленому порядку належними доказами.

За апеляційною скаргою ТОВ "Підприємці Торпедо" Львівський апеляційний господарський суд (судді: Хабіб М.І., Юрченко Я.О., Якімець Г.Г.) переглянувши рішення господарського суду Львівської області від 29.11.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 06.03.2012 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким, зокрема, зобов'язав ФОП ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні ТОВ "Підприємці Торпедо" земельною ділянкою на АДРЕСА_1, шляхом звільнення торгового місця № 18 на ринку та демонтувати металевий павільйон, що використовується в торговій діяльності.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що використання відповідачем торговельного місця на ринку без належної правової підстави порушує права позивача, як землекористувача, та створює перешкоди у здійсненні його права самостійно господарювати на землі.

ФОП ОСОБА_5 подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 р. скасувати, а рішення господарського суду Львівської області від 29.11.2011 р. у даній справі залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що 29.12.2009 р. між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Підприємці Торпедо" в особі директора ОСОБА_1 було укладено договір оренди торгового місця площею 5 кв.м., що розташоване на території ринку, і в силу статті 204 Цивільного кодексу України вказаний правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Підприємці Торпедо" просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції вказуючи на помилковість посилань скаржника на ухвалу Львівської міської ради № 881 від 10.11.2011 р. "Про внесення змін до договору оренди землі від 24.03.2009 р. № Л-955", оскільки в силу частини 5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлений більш пізній строк введення в дію цих рішень, а вказана ухвала № 881 від 10.11.2011 р. опублікована не була, а надана касатором копія цієї ухвали не містить підпису та печатки. При цьому, згідно ухвали міської ради № 881 від 10.11.2011р. користування земельною ділянкою припиняється лише з моменту державної реєстрації змін до договору оренди землі, а не з моменту прийняття органом місцевого самоврядування ухвали, проте, такі зміни до договору внесені не були.

ТОВ "Підприємці Торпедо" також вказувало, що посилання скаржника на підписання ним договору оренди торгового місця площею 5 кв.м., що розташоване на території ринку з ТОВ "Підприємці Торпедо" в особі директора ОСОБА_1 не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, оскільки ОСОБА_1 ніколи не була керівником товариства та не мала повноважень на укладення будь -яких угод.

При цьому, у вказаному договорі оренди торгового місця від 29.12.2010 р. відсутні всі істотні умови, а саме не вказане яке конкретно торгівельне місце (його номер, тощо) надається в оренду, відсутні докази передачі відповідачеві в оренду торгівельного місця № 18, а відтак такий договір в силу закону є неукладеним, не породжує для сторін прав та обов'язків та не підлягає визнанню недійсним.

Крім того, скаржник у касаційній скарзі вказує, що договір оренди торгового місця укладено 29.12.2009 р. та підписано з боку товариства директором ОСОБА_1, проте, згідно преамбули вказаного договору його укладено 29.12.2010 року, а згідно з витягу ЄДР від 15.12.2010 р. директором товариства на цей час була ОСОБА_7

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, на підставі ухвали Львівської міської ради від 16.02.2009р. № 2386 "Про затвердження ТОВ "Підприємці Торпедо"проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Кукурудзяній", 24.03.2009 р. між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Підприємці Торпедо" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № Л-955, зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 15.07.2010 р. за № 04:106469:00023 кн. 04-5, за умовами якого позивачу в оренду була передана земельна ділянка, що знаходиться у м. Львові на вул. Кукурудзяній, загальною площею 1,56 га, на якій розташовані металеві споруди, для влаштування та обслуговування тимчасового промтоварного ринку строком на 5 років - до 16.02.2014 р..

Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Підприємці Торпедо" про зобов'язання ФОП ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться на АДРЕСА_1, шляхом звільнення торгових місць на ринку та демонтажу розташованих на них металевих павільйонів, що використовуються в торгівельній діяльності, посилаючись на приписи статті 152 Земельного кодексу України, статтю 27 Закону України "Про оренду землі" та пункти 16, 20, 23 Правил торгівлі на ринку.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначені способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, застосуванням передбачених законом способів.

За приписами статті 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право, зокрема, на витребування орендованої земельної ділянки з будь-якого незаконного володіння та користування, а також на усунення перешкод у користуванні нею.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки № Л-955 позивачу в оренду була передана земельна ділянка, що знаходиться у м. Львові на вул. Кукурудзяній, загальною площею 1,56 га, на якій розташовані металеві споруди, для влаштування та обслуговування тимчасового промтоварного ринку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, згідно з наказом ТОВ "Підприємці Торпедо" № 01/02 від 11.01.2011 року "Про переоформлення договорів між товариством та торгівцями ринку", з 01.02.2011 року вирішено переукласти з усіма приватними підприємцями ринку договори про утримання торгового місця, а попередні угоди, укладені з попереднім керівництвом ринку вважати нечинними з 01 лютого 2011 року.

Згідно з актом обстеження торгового місця від 04.11.2011 р. ОСОБА_5 використовує на ринку, зокрема, торгове місце № 18 для торгівлі вело -мото запчастинами без будь-якої угоди з адміністрацією ринку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5, угод з позивачем не укладалось.

Право адміністрації ринку укладати письмові угоди з продавцями про надання торговельних місць на визначений термін передбачено пунктом 20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105 (що діяли на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 20 цих Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Таким чином, безпосередньо Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, саме договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ.

У разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем). Під час проведення органами контролю та адміністрацією ринку перевірок роботи суб'єктів підприємницької діяльності продавці повинні пред'явити зазначені документи (пункт 16 Правил).

Проте, як було встановлено судом апеляційної інстанції відповідач зайняв торговельне місце № 18 на ринку та здійснює торгівлю в металевому павільйоні без будь-якої угоди з позивачем, яка б давала право відповідачеві на використання вказаного торговельного місця.

При цьому, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно не взято до уваги поданий відповідачем договір оренди торгівельного місця від 29.12.2010 р., підписаний ОСОБА_5 та ТОВ "Підприємці Торпедо" в особі директора ОСОБА_1, оскільки вказаний договір не містить істотних умов договору оренди, а саме: в договорі не вказано яке конкретно торговельне місце (його номер, тощо), надається в оренду, відсутні докази передачі відповідачеві в оренду торговельного місця № 18.

Разом з цим, як було встановлено судом апеляційної інстанції ОСОБА_1, якою з боку товариства підписана угода не займала посаду директора, а з 10.06.2009 р. не є головою товариства, якому , в свою чергу відповідно до статуту товариства не було надано право на укладання будь -яких угод від імені товариства.

Крім того, згідно витягу з ЄДР керівником ТОВ "Підприємці Торпедо" станом на 15.12.2010 р. є ОСОБА_7, а згідно довідки, виданої Галицьким РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області від 16.09.2010р. за № 67/9128, 14.09.2010 р. директор ТОВ "Підприємці Торпедо" ОСОБА_8 звертався про втрату документів та печатки товариства, що також спростовує правомірність використання відповідачем торгівельного місця № 18 на підставі договору оренди торгівельного місця від 29.12.2010 р.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, беручи до уваги приписи законодавства та встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника колегія суддів вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам законодавства та встановленим судом апеляційної інстанції обставинам справи, і зводяться до непогодження з постановою.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 р. у справі № 5015/6139/11 господарського суду Львівської області залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач