Постанова № 24373573, 22.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 16/5007/115/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А. суддівЄвсікова О.О. Саранюка В.І. -доповідача у справірозглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Житомирської області 21.12.2011 р. Рівненського апеляційного господарського суду 21.02.2012 р. у справі господарського суду№ 16/5007/115/11 Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Люцина"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4простягнення 474026, 37 доларів США та 59062, 49 грн.

за участю представників від позивача -не з'явивсявід відповідача - від третьої особи - ОСОБА_5 ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина" про стягнення з відповідача як поручителя за договором поруки № 8-0009/08-52KLMf від 03.07.2008 р. заборгованості за кредитним договором №0009/08/52KLMf від 03.07.2008 р., укладеним з ОСОБА_4, в сумі 474 026, 37 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 3 778 701, 21 грн. та пені в сумі 59 062, 49 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.10.2011 р. за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 16/5007/115/11, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.12.2011 р. у справі № 16/5007/115/11 (суддя Гансецький В.П.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 456 833, 32 доларів США простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 33 029,94 долари США простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 34 075, 25 грн. пені за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів, 1150, 06 грн. пені за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, 25 500, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючого-судді Грязнова В.В., суддів Савченко Г.І., Мельник О.В.), за наслідками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина", рішення господарського суду Житомирської області від 21.12.2011 р. у даній справі залишено без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

У касаційній скарзі з урахуванням поданих змін до її прохальної частини Товариство з обмеженою відповідальністю "Люцина" просить скасувати прийняті у справі судові рішення з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи, їх юридичну оцінку, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами встановлено, що 03.07.2008 р. між Акціонерним комерційним банком "Форум" (на даний час -Публічне акціонерне товариство "Банк Форум") в особі керуючого Житомирською філією АКБ "Форум" (банк) та ОСОБА_4 (позичальник) було укладено кредитний договір № 0009/08/52-KLMf, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого, банк надає позичальнику строком до 01.07.2011 р. кредитні кошти у формі кредитної лінії для купівлі обладнання (автоматизованої полірувальної лінії для граніту), лінії обжигу граніту, транспортного засобу (автокрану), будматеріалів та на оплату будівельних робіт, фінансування поточних витрат з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі 600 000, 00 доларів США.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору, кредитні кошти в межах суми, зазначеної в п. 1.1 цього договору можуть надаватися позичальнику окремими частинами (далі - траншами) в будь-якій валюті. Розмір кожного траншу, строк, на який він надається та порядок погашення кредитної заборгованості регулюються додатковими угодами до кредитного договору.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору за користування траншами встановлюється плата (далі - проценти) в розмірі:

- 13, 0% процентів річних за користування кредитними коштами в доларах США;

- 22, 0% процентів річних за користування кредитними коштами в гривні;

- 14, 0% процентів річних за користування кредитними коштами в Євро.

Пунктом 2.1 кредитного договору сторони передбачили, що забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штрафу, пені) є:

- договір іпотеки будівлі комплексу (багатофункціонального), загальною площею 1 073, 2 кв.м. та земельної ділянки 0, 410 га, що належать позичальнику і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, земельної ділянки, площею 0, 05 га, що належить ОСОБА_6 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- договір поруки з ТОВ "Люцина";

- договір поруки з ОСОБА_6.

Згідно з п. 2.3 кредитного договору, позичальник здійснює повернення кредитних коштів у валюті отриманих кредитних коштів на відкриті йому відповідні позичкові рахунки.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору, сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається місяць рівний календарній кількості днів та рік, рівний 360 днів, якщо заборгованість в інвалюті та рівний календарній кількості днів, якщо заборгованість в гривні. Згідно з п. 2.5 кредитного договору, проценти за користування траншами в гривні сплачуються у гривні, проценти за користування кредитними коштами в Євро сплачуються у Євро, проценти за користування кредитними коштами в доларах США сплачуються у доларах США.

Пунктом 3.1 та пп. 3.1.1 кредитного договору встановлено, що після укладення додаткової угоди до кредитного договору, на умовах, визначених цим договором, у сумі, в розмірі та на строк, що обумовлюється в додатковій угоді банк зобов'язаний надавати позичальнику кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості, зазначеного в п. 1.1 кредитного договору, шляхом їх перерахування відповідно до цільового призначення за наданими позичальником платіжними документами, або видачі готівкою через касу банку.

Відповідно до п. 3.3 та пп. 3.3.2 кредитного договору, позичальник зобов'язався відповідно до умов договору та додаткових угод до нього повертати банку надані транші, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, витрати, пов'язані з проведенням дій по примусовому погашенню простроченої заборгованості, а також на вимогу банку сплачувати можливі неустойки, штраф, пеню.

В забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, між АКБ "Форум" в особі керуючого Житомирською філією АКБ "Форум" та ТОВ "Люцина" 03.07.2008 р. було укладено договір поруки № 8-0009/08/52/KLMf. Відповідно до п. 1.1 договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником - ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором № 0009/08/52/KLMf від 03.07.2008 р. та додаткових угод до нього, які було укладено між кредитором та боржником у повному обсязі, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути кредиторові кредитні кошти в розмірі 600 000, 00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 01 липня 2011 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 13, 0% річних в доларах США, 22, 0% процентів річних в гривнях, 14, 0% процентів річних в Євро і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором. Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що вказані зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених цим договором не потребують.

Відповідно до п.п. 2.1 та 2.2 договору поруки, поручитель зобов'язався в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки за простроченою позикою (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором. Поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 та 3.3 договору поруки, у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором та цим договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У разі невиконання поручителем своїх зобов'язань за цим договором, останній сплачує кредитору пеню за кожний день прострочення виконання зобов'язань, яка обчислюється в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який проводиться стягнення, від суми невиконаного зобов'язання. Кредитний договір є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання п. 1.3 кредитного договору, сторонами було укладено:

- додаткову угоду № 1 від 07.07.2008 р., згідно з якою в межах відкритої кредитної лінії банк надає позичальнику 1-й транш в сумі 100 000 доларів США строком по 01.07.2011 р. під 13% річних. Повернення коштів наданого траншу та сплату процентів за користування ним позичальник зобов'язується здійснювати згідно з графіком цієї додаткової угоди;

- додаткову угоду № 2 від 13.08.2008 р., згідно з якою в межах відкритої кредитної лінії банк надає позичальнику 2-й транш в розмірі 80 000 доларів США строком по 01.07.2011 р. під 13% річних. Повернення коштів наданого траншу та сплату процентів за користування ним позичальник зобов'язується здійснювати згідно з графіком цієї додаткової угоди;

- додаткову угоду № 3 від 03.09.2008 р., згідно з якою в межах відкритої кредитної лінії банк надає позичальнику 3-й транш в розмірі 15 000 доларів США строком по 01.07.2011 р. під 13% річних. Повернення коштів наданого траншу та сплату процентів за користування ним позичальник зобов'язується здійснювати згідно з графіком цієї додаткової угоди;

- додаткову угоду № 4 від 23.09.2008 р., згідно з якою в межах відкритої кредитної лінії банк надає позичальнику 4-й транш в розмірі 85 000 доларів США строком по 01.07.2011 р. під 13% річних. Повернення коштів наданого траншу та сплату процентів за користування ним позичальник зобов'язується здійснювати згідно з графіком цієї додаткової угоди;

- додаткову угоду № 5 від 04.11.2008 р., якою внесено зміни до п. 1.3 кредитного договору, який викладено в наступній редакції:

"1.3. Кредитні кошти в межах суми, зазначеної в п. 1.1 цього договору можуть надаватися позичальнику окремими частинами в будь-якій валюті, зазначеній в п. 1.1 цього договору. Розмір кожного траншу, строк на який він надається та порядок погашення кредитної заборгованості та процент регулюються Додатковими угодами до цього договору. Розмір кожного траншу надається позичальнику протягом двох днів з дати отримання банком письмового повідомлення.

Максимальний ліміт заборгованості, зазначений в п. 1.1 цього договору, на день надання кредитних коштів у разі надання їх траншами розраховується в базовій валюті -доларах США шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього договору, помножених на курс гривні до валюти наданих траншів, встановлених НБУ на день надання чергового траншу та поділених на курс гривні до базової валюти, встановлений НБУ на день надання чергового траншу";

- додаткову угоду № 6 від 01.11.2008 р., згідно з якою в межах відкритої кредитної лінії банк надає позичальнику 5-й транш в розмірі 110 000 доларів США строком по 01.07.2011 р. під 17% річних. Повернення коштів наданого траншу та сплату процентів за користування ним позичальник зобов'язується здійснювати згідно з графіком цієї додаткової угоди;

- додаткову угоду № 7 від 20.11.2008 р., згідно з якою в межах відкритої кредитної лінії банк надає позичальнику 6-й транш в розмірі 200 000 доларів США строком по 01.07.2011 р. під 17% річних. Повернення коштів наданого траншу та сплату процентів за користування ним позичальник зобов'язується здійснювати згідно з графіком цієї додаткової угоди;

- додаткову угоду № 8 від 28.01.2009 р., згідно з якою у зв'язку з помилкою, допущеною при укладанні додаткових угод № 6 від 04.11.2008 р. та № 7 від 20.11.2008 р. до кредитного договору № 0009/08/52-KLMf від 03.07.2008 р. в частині розміру процентної ставки, яка вказана в розмірі 17% річних, визначено, що процентна ставка за додатковими угодами № 6 та № 7 становить 13 % річних з моменту укладення додаткових угод № 6 від 04.11.2008 р. та № 7 від 20.11.2008 р.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі укладених додаткових угод, банком відповідно до заяв ОСОБА_4 на видачу готівки №2024 від 07.07.2008 р. видано 100 000 доларів США, № 3754 від 13.08.2008 р. видано 80 000 доларів США, б/н від 03.09.2008 р. видано 15 000 доларів США, № 7487 від 23.09.2008 р. видано 85 000 доларів США, № 974 від 04.11.2008 р. видано 110 000 доларів США, № 6317 від 20.11.2008 р. видано 200 000 доларів США, а всього на виконання кредитного договору та додаткових угод позичальнику видано 590 000 доларів США.

Погашення кредиту було проведено позичальником частково, в сумі 133 166, 68 доларів США, що підтверджується копіями заяв на переказ готівки та меморіальними валютними ордерами за період 02.02.2009 р. -09.12.2010 р., довідкою про суми отриманих та погашених ОСОБА_4 кредитних коштів за кредитним договором № 0009/08/52-KLMf від 03.07.2008 р.

07.09.2009 р. Житомирською філією АКБ "Форум" на адресу позичальника ОСОБА_4 та поручителів ОСОБА_6 і ТОВ "Люцина" було надіслано претензії № 522/8.31, зі змісту яких вбачається, що за неналежне виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами запропоновано протягом 15 днів з дня отримання претензії сплатити всю суму заборгованості за кредитним договором, що складає 540 596, 03 доларів США. Дана претензія отримана боржником та поручителями, що підтверджується наявними у справі копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

29.08.2011 р. Житомирською філією ПАТ "Банк Форум" на адресу ТОВ "Люцина" як поручителя було надіслано претензію № 233/ 3.5.4 про повернення суми заборгованості за кредитним договором станом на 25.08.2011 р. в сумі 474 026, 37 доларів США та сплату 59 062, 49 грн. нарахованої пені. Дана претензія отримана представником ТОВ "Люцина", що підтверджується наданими копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.

Однак, зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що стало приводом для пред'явлення позивачем позову до господарського суду, який є предметом розгляду у даній справі.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_4 за несвоєчасно сплачені суми кредиту, процентів та пені, згідно з умовами кредитного договору станом на 29.11.2011 р. сума непогашеного кредиту складає 456 833, 32 доларів США, прострочена заборгованість по відсотках -33 029, 94 доларів США, пеня за кредитом -4 264, 65 доларів США, пеня за несплаченими відсотками -1 445, 62 доларів США.

При прийнятті рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що факт наявності боргу відповідача як поручителя перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

В обґрунтування касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Люцина" зазначає, що судами неповно встановлено обставини справи, зокрема, не досліджено та не перевірено порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Крім того, на думку скаржника, умовами кредитного договору та нормами чинного законодавства (ст. ст. 112, 591 Цивільного кодексу України) передбачено обов'язок банку, в першу чергу, реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), і лише у разі недостатності коштів від його реалізації на покриття заборгованості позичальника, банк вправі звертатися за стягненням боргу з поручителів. Товариство також вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені, а її розрахунок здійснено без урахування вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів, а також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

У разі неповернення позичальником своєчасно суми позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок Позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525 і 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що на виконання умов кредитного договору банком позичальнику ОСОБА_4 надано 590 000, 00 доларів США, тоді як останнім зобов'язання по поверненню кредиту виконано частково, на суму 133 166, 68 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зокрема, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ст. 554 Цивільного кодексу України).

Статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Виходячи зі змісту вищезазначених правових норм, зважаючи на встановлення судами факту порушення позичальником ОСОБА_4 умов кредитного договору, а саме неналежного виконання останнім своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів, неустойки (пені), а також враховуючи ненадання відповідачем в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання порушеного зобов'язання одним із солідарних боржників (ОСОБА_4 як позичальником або ОСОБА_6 як поручителем), суди дійшли цілком обґрунтованих висновків про наявність підстав для стягнення наявної заборгованості ОСОБА_4 перед банком з ТОВ "Люцина" як з поручителя, а отже, як з одного із солідарних боржників, що відповідає приписам ст. ст. 543, 554 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, доводи скаржника стосовно неправомірності пред'явлення банком вимоги лише до товариства, слід визнати безпідставними як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного цивільного законодавства.

Щодо інших доводів касаційної скарги, зокрема посилань скаржника на невірно, на його думку, нараховані банком суми процентів та пені колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

В порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судами обох інстанцій перевірялися надані позивачем розрахунки процентів та пені і цим доказам надано відповідну правову оцінку, а саме їх визнано обґрунтованими. Натомість, у справі відсутні докази на підтвердження доводів відповідача про неправильність здійснених позивачем розрахунків.

При цьому касаційна інстанція згідно з вимогами ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що судами повно встановлено обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення та їм дано вірну юридичну оцінку.

Висновки судів відповідають встановленим у справі фактичним обставинам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права. Порушень норм процесуального права при розгляді даної справи не встановлено.

Відтак, підстав для скасування рішення господарського суду Житомирської області від 21.12.2011 р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. у даній справі судова колегія не вбачає.

Враховуючи, що за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 21.12.2011 р. у даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Люцина" судовий збір було сплачено не в повному обсязі, з урахуванням пп. 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" суд касаційної інстанції вважає за необхідне стягнути з заявника судовий збір у розмірі 18 190, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 21.12.2011 р. у справі № 16/5007/115/11 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина" (10014, м. Житомир, вул. Котовського, 61; код ЄДРПОУ 30239788) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 18 190 (вісімнадцять тисяч сто дев'яносто) грн. 00 коп., недоплачений за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.

Головуючий - суддя І.А. Плюшко

Судді О.О. Євсіков

В.І. Саранюк