Ухвала суду № 24372328, 03.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" травня 2012 р. м. Київ К/9991/44828/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Степашко О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року

по справі №2а/0270/1149/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаргород»(надалі -ТОВ «Агрофірма «Шаргород»)

до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області (надалі - ДПІ у Шаргородському районі Вінницької області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У березні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Шаргородському районі Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000301601/0 від 20.09.2010р.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011р., позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000301601/0 від 20.09.2010р. щодо завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Шаргородському районі Вінницької області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, спірне податкове повідомлення-рішення №0000301601/0 від 20.09.2010 року прийняте ДПІ у Шаргородському районі на підставі акту перевірки №2177/1601/35728295 від 20.09.2010р. за порушення п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вказаний висновок ДПІ у Шаргородському районі ґрунтується на тому, що ТОВ «Агрофірма «Шаргород»неправомірно включило до податкового кредиту суми податку на додану вартість у тих податкових періодах, коли фактично було отримано податкові накладні від постачальників, а не у періоди виникнення права на формування податкового кредиту за першою подією. Зокрема, позивач включив до розрахунку бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за червень 2010р. податкові накладні за травень 2010р. Наведене слугувало підставою для визначення підприємству податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 13184,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Так, судами зазначено, що позивач в додатку №2 до декларації по податку на додану вартість №11396 від 19.08.2010р. («Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу кредиту наступного податкового періоду») за червень 2010 р. включив травневі податкові накладні, а саме:

- податкова накладна №АД-5-00003 від 14.05.2010р. від ФГ «Агро Дар»на суму 9900,00грн., в т.ч. ПДВ -1650,00грн.;

- податкова накладна ПН №В100518001 від 18.05.2010р. від ТОВ «Агрофірма Прогрес»на суму 30360,00грн., в т.ч. ПДВ -5060,00грн.;

- податкова накладна ПН №1600 від 27.05.2010р. на суму 688,98грн., в т.ч. ПДВ -114,83грн. на ПН №1152 від 03.05.2010р. на суму 36749,87грн., в т.ч. ПДВ -6124,98грн. від ТОВ «Хавестер»;

- податкова накладна ПН №2 від 31.05.2010 р. від ПП «ОСОБА_3»на суму 1404,31грн., в т.ч. ПДВ -234,05грн.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вищевказаного Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це зазначено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищезгаданого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судами, ТОВ «Агрофірма Шаргород»на підтвердження того, що зазначені вище накладні, виписані контрагентами в травні 2010р. і отримані позивачем у червні 2010р., надано реєстр отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Агрофірма Шаргород»№6 за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. та журнал реєстрації вхідної документації ТОВ «Агрофірма Шаргород».

Враховуючи викладені норми права та правильно встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з цілком обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції про правомірність у діях позивача щодо включення до складу податкового кредиту в податковій декларації по податку на додану вартість за червень 2010р. податкові накладні за травень 2010р.

Крім цього, судами відзначено, що податковий орган в порядку ч.2 ст.72 КАС України не спростував факту того, що суми ПДВ за вищезгаданими податковими накладними були включені до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому вони були отримані позивачем.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Балаклійському районі Харківської області -залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак