Ухвала суду № 24372240, 03.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" травня 2012 р. м. Київ К-28918/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року

у справі №2а-25592/09/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс»(надалі -ТОВ «Лугбарімпекс»)

до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську (надалі -ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську)

про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У вересні 2009р. позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 10.09.2008р. №0000382320/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009р. позов було задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 10.09.2008р. №0000382320/0.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2010р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким у задоволенні позову ТОВ «Лугбарімпекс»відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008р., за результатами якої складений акт від 10.09.2008р. № 516/23-20/33922724.

За висновками акта перевірки підприємством неправомірно включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток №3 до декларації за січень 2008р.) суми сплати ПДВ митним органам по платіжному дорученню №1136 від 20.07.2007р. за ВМД №702000001/7/008156 від 25.07.2007р. за операцією імпорту товару (обладнання для перемішування фаршевих сумішей), чим порушено п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі зазначених висновків прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 10.09.2008р. №0000382320/0, яким позивачеві зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50330,00грн. та штрафні (санкції) у сумі 2416,71грн.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем у липні 2007р. була проведена операція на підставі договору від 08.02.2007р. Вартість договору склала 7185,00дол. США, що дорівнювалося 36284,25грн. Сума сплаченого ПДВ за договором склала 8413,00грн., але віднесена до реєстру податкових накладних за грудень 2007р.

Крім того, встановлено, що основним постачальником позивача є фізична особа-підприємець ОСОБА_1, у якої позивач придбавав товар (м'ясо бройлерів, серце, печінка, лапи) на суму 265725,39грн., в т.ч. ПДВ - 44287,57грн., декларував нульові показники у податковій звітності. Так, згідно інформаційної довідки, складеної відділом контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську від 27.03.2008р. №681, у ФОП ОСОБА_1 відсутні показники загальної суми зобовязань з ПДВ за грудень 2007р. Таким чином, сума ПДВ, яку ФОП ОСОБА_1 відобразила у виданих нею податкових накладних до бюджету не сплачувалась.

З огляду на зазначене, податковий орган дійшов висновку, про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за операціями із ФОП ОСОБА_1, що є завищення податкового кредиту за січень 2008р. та порушенням вимог п.1.8, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, оскільки на підтвердження фактичного отримання товару від ФОП ОСОБА_1 позивачем надані лише договір та податкові накладні, однак, доказів, що засвідчують фактичне отримання позивачем товару, а саме видаткових накладних, актів приймання-передачі товару, доказів транспортування товару та оприбуткування на підприємстві, позивачем не надано, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс»-залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак