Ухвала суду № 24372221, 03.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" травня 2012 р. м. Київ К-2027/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Лінкруст»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009р.

у справі №2а-1881/08 (22а-17351/08/9104)

за позовом Приватного підприємства «Лінкруст»(надалі -ПП «Лінкруст»)

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (надалі -ДПІ у Залізничному районі м. Львова)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 05.08.2008р. №000172302/0/23192 та №0001772302/0/23193.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008р., позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 05.08.2008р. №000172302/0/23192 та №0001772302/0/23193. Судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким у задоволенні позовних вимог ПП «Лінкруст»відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009р. та залишення в силі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Лінкруст»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р., про що складено акт №1430/23-2/25544706 від 24.07.2008р.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено, що в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ПП «Лінкруст»зайво віднесено до складу валових витрат в І кварталі 2008р. вартість будівельно-монтажних робіт в сумі 108445,00грн., одержаних від ПП БК «Мегастильбуд», як роботи, що не були використані у господарській діяльності підприємства. Крім того, ПП «Лінкруст», на підставі податкової накладної від 29.02.2008р. №1/4, було віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість (надалі -ПДВ) вартість ПДВ з будівельно-монтажних робіт по реконструкції складських приміщень під гуртовий магазин по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, в сумі 21689,00грн.

За наслідками перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.08.2008р.:

- №00017302/0/23192, яким визначено зобов`язання з податку на прибуток в сумі 32533,00 грн., в т. ч. основний платіж - 27111,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 5422,00грн.;

- №0001772302/0/23193, яким визначено зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 32534,00 грн., в т. ч. основний платіж - 21689,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 10845,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із договором підряду від 31.08.2007р. №10/06-Р, укладеним між ТОВ «Комерційний центр «Зевс»(Замовник) та ПП «Лінкруст»(Підрядчик), Підрядчик зобов'язується на свій ризик за завданням Замовника виконати роботи з реконструкції складських приміщень під гуртовий магазин по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

В подальшому, ПП «Лінкруст»укладено договір субпідряду від 01.02.2008р. №8/02 із ПП Будівельна компанія «Мегастильбуд»(Субпідрядник). Відповідно до умов зазначеного договору, Субпідрядник зобов'язується на свій ризик за завданням Генпідрядника виконати роботи з реконструкції складських приміщень під гуртовий магазин по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи.

Так, в ході перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до договору субпідряду від 01.02.2008р. №8/02, ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд»виконало, а ПП «Лінкруст»прийняло часткове виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції складських приміщень під гуртовий магазин по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, про що складено акт виконаних робіт на суму 130134,00грн., в тому числі ПДВ - 21689,00грн.

Разом з тим, ТОВ «Комерційний центр «Зевс» (Змовник) та ПП «Лінкруст»(Підрядчик) станом на 31.03.2008р. акт виконаних робіт про виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції складських приміщень під гуртовий магазин по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, складено не було.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат на час вчинення зазначеної господарської операції визначались п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При чому, приписами ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16.07.1999р. передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства; факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами.

Відповідно до положень п.п.7.4.1 п.п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції чинній на час правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Оцінюючи встановлені обставини справи, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині віднесення до складу валових витрат в І кварталі 2008 року вартість будівельно-монтажних робіт в сумі 108445,00грн., одержаних від ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд», що не були використані у господарській діяльності підприємства та щодо порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ вартості даних будівельно-монтажних робіт в сумі 21689,00грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Лінкруст»-залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак