Ухвала суду № 24372209, 03.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" травня 2012 р. м. Київ К-21231/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року

у справі №2а-37654/09/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(надалі -ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»)

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова (надалі -ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова №0000271702/0 від 23.03.2009р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010р., позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова №0000271702/0 від 23.03.2009р.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.04.2007р. по 30.09.2008р., про що складено акт №540/22-34980808 від 12.03.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. «д» п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п. «б»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та п.п.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003р.

Так, в ході перевірки позивача податковий орган дійшов висновку, що двом працівникам (ОСОБА_1 та ОСОБА_2.), які перебувають у трудових відносинах із ВАТ «Страхове товариство «Гарантія», було надано безвідсоткові позики на підставі угод, укладених з посиланням на приписи Цивільного кодексу України. Позики видано з каси підприємства згідно видатковим касовим ордерам. Отже, встановлено, що ОСОБА_1 надано безвідсоткову позику в сумі 50000,00грн. (строк повернення позики за договором -10.08.2008р.), а ОСОБА_2 -в сумі 40000,00грн. (строк повернення позики за договором -18.08.2008р.) Таким чином, приймаючи до уваги, що станом на 01.10.2008р. зазначені вище позики повернуті не були, контролюючий орган дійшов висновку, що позивач в порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не утримано із зазначених осіб податок з доходів фізичних осіб за серпень 2008р. в сумі 13500,00грн.

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000271702/0 від 23.03.2009р., яким визначено зобов`язання на загальну суму 40500,00грн.

Як свідчать матеріали справи, у жовтні 2007р. між ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»та громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори відсоткової позики. В подальшому, додатковими угодами до зазначених вище договорів строк повернення позик було пролонговано на 10 місяців.

При чому, матеріали справи містять докази, що на час проведеної перевірки позивачеві було повернуто частину отриманих коштів, що підтверджується квитанціями до приходних касових ордерів і спростовує твердження податкового органу, що зазначені позики є фінансовою допомогою, що з урахуванням приписів п.п. «д»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підлягають оподаткуванню.

Відповідно до п.п. «д»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»фінансова допомога, отримана платником податку від його працедавця в якості додаткового блага, є доходом такого платника.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що умовами укладених договорів про надання працівниками безвідсоткової позики обумовлено саме надання грошових коштів, як позики, що підлягає поверненню позивачеві. Тобто, посилання податкового органу про отримання працівниками фінансової допомоги є безпідставним, а застосування з цих підстав до позивача зобов'язання зі сплати податку на прибуток -необґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак